Ухвала
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 521/3445/15-ц
провадження № 61-1920св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріально округу Іллічова Наталія Артемівна, Публічне акціонерне товариство «Омега Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, у складі судді Мазун І. А., від 14 червня 2016 року та постанову Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Черевка П. М., Громіка Р. Д.,від 06 вересня 2018 року,
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріально округу Іллічова Н. А., Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк»),про визнання пунктів кредитного договору несправедливими та недійсними, визнання договорів недійсними, припинення обтяження нерухомого майна іпотекою та зняття заборони відчуження нерухомого майна.
Позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивована тим, що 20 липня 2007 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (далі - АКБ «ТАС-Комерцбанк») було укладено кредитний договір, відповідно до умов останній отримав кредит у розмірі 51 000,00 дол. США на строк до 20 липня 2021 року включно зі сплатою 12,5 % річних. Вказаний кредитний договір був забезпечений порукою ОСОБА_2 . Також кредитний договір був забезпечений договором іпотеки від 20 липня 2007 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Водночас ОСОБА_1 як споживачу фінансових послуг у галузі споживчого кредитування не надано у письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовну споживчу вартість кредиту, яка надається перед укладанням кредитного договору.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просили суд визнати недійсними кредитний договір, договір поруки та договір іпотеки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог чинного законодавства, позивачам надано усю інформацію, передбачену Законом України «Про захист прав споживачів», ознайомлено про сукупну вартість кредиту та іншими умовами.
Короткий зміст ухвал та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року повернуто заявнику.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року залишено без змін.
Короткий зміст ухвали та постанови судів касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , до якої приєднався ОСОБА_1 , відхилено. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, що підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На момент укладення кредитного договору до відома позичальника були належним чином доведені всі необхідні умови договору. Банк виконав належним чином взяті на себе обов'язки. Кредитний договір підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Позичальник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови. Кредитор надав позичальнику документи, які передували укладенню договору споживчого кредиту, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки, графік погашення кредиту, які підписані останнім та містять повну інформацію стосовно умов кредитування.
Отже, банк у письмовій формі надав позивачу у повному обсязі всю необхідну інформацію, передбачену Законом України «Про захист прав споживачів», і сторони узгодили всі істотні умови, тому відсутні підстави для визнання недійсними кредитного договору та договорів іпотеки і поруки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з'ясовано обставини справи, не враховано положення статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, апеляційний суд розглянув справу за відсутності заявника.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
03 грудня 2019 року ухвалою Верховного Суду поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року та постанови Апеляційного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року, відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року та постанови Апеляційного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року.
У зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 у касаційному провадженні № 61-1920св19 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Справу розподілено судді-доповідачу Сердюку В. В. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Грушицького А. І., Фаловську І. М.
13 березня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Справу призначено до судового розгляду на 01 квітня 2020 року.
Згідно з автоматизованою системою розподілу справ визначено суддів, які входять до складу колегії: Висоцьку В. С. (головуючий), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Фаловську І. М., Сердюка В. В. (суддя-доповідач).
Відзиву на касаційну скаргу не подано
У судовому засіданні суддями Верховного Суду Висоцькою В. С. та Фаловською І. М.заявлено самовідвід у даній справі з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
30 березня 2020 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду заяву, в якій заявник просить відвести суддів Верховного Суду Висоцьку В. С. та Фаловську І. М. від участі у розгляді касаційного провадження за № 61-1920св19.
Позиція та висновки Верховного Суду
Заява суддів Верховного Суду Висоцької В. С. та Фаловської І. М. про самовідвід, а також заява ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Висоцької В. С. та Фаловської І. М. від участі у розгляді касаційного провадження за № 61-1920св19 підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Із матеріалів справи, яка є предметом перегляду, вбачається, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії суддів: Фаловської І. М., Висоцької В. С., Гримич М. К., від 09 листопада 2017 року було відхилено касаційну скаргу ОСОБА_2 , до якої приєднався ОСОБА_1 , а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року залишено без змін.
Таким чином, з метою уникнення сумнівів у неупередженості суддів та забезпечення об'єктивності розгляду цієї справи, а також враховуючи, що судді Верховного Суду Висоцька В. С. та Фаловська І. М. брали участь у розгляді справи (як судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ), яка є предметом перегляду, за касаційною скаргою іншого учасника справи, до якої приєдналась особа, за касаційною скаргою якої проводиться касаційний перегляд справи, то в силу положень статті 36 ЦПК України суддів Верховного Суду Висоцьку В. С. та Фаловську І. М. доцільно відвести від розгляду цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 41 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву суддів Верховного Суду Висоцької Валентини Степанівни та Фаловської Ірини Миколаївни про самовідвід задовольнити.
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Висоцької Валентини Степанівни та Фаловської Ірини Миколаївни від участі у розгляді касаційного провадження № 61-1920св19 задовольнити.
Відвести суддю Висоцьку Валентину Степанівну та суддю Фаловську Ірину Миколаївну від участі у розгляді касаційного провадження за № 61-1920св19.
Передати касаційне провадження за № 61-1920св19 на автоматизований розподіл для визначення складу колегії у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. С. Висоцька
СуддіА. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська