Ухвала
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 234/18254/19
провадження № 61-5034ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, боржник Приватне підприємство ПФ «Інвестнефть», про зобов'язання вчинити певні дії,
12 березня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року у вказаній справі.
Вказана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки порушено вимоги частини другої та четвертої статті 392 ЦПК України - не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 2 пункту 9 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати становить 2 102 грн.
Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 420 грн судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
Крім того, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначені передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначені передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Разом з тим у порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України заявника.
Таким чином, заявнику слід надати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої статі 389 ЦПК України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України заявника.
Згідно з частиною другою та частиною третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 05 траня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров