вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.04.2020м. ДніпроСправа № 904/649/20
за позовом Дочірнього підприємства "ДП Агросервіс 2000", м. Запоріжжя
до Державного підприємства Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України", сел. Дослідне, Дніпропетровська область
про стягнення суми основного боргу у розмірі 335 802,53 грн., пені у розмірі 69 448,91 грн., 3% річних у розмірі 15 393,08 грн. та інфляційної складової у розмірі 43 981,51 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Дочірнє підприємство "ДП Агросервіс 2000" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України" про стягнення суми основного боргу у розмірі 335 802,53 грн., пені у розмірі 69 448,91 грн., 3% річних у розмірі 15 393,08 грн. та інфляційної складової у розмірі 43981,51 грн.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором складського зберігання зерна № 0818х від 26.06.2018 з оплати наданих послуг.
Ухвалою суду від 05.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/649/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Між Дочірнім підприємством "ДП Агросервіс 2000" (надалі - зерновий склад) та Державним підприємством Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України" (надалі - поклажодавець) було укладено договір складського зберігання зерна № 0818х від 26.06.2018 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, зерновий склад зобов'язується надати поклажодавцю комплексні послуги по прийманню, сушінню, чищенню, знеособленому довготривалому зберіганню та відвантаженню зерна та насіння олійних культур (надалі - сільськогосподарська продукція), а поклажодавець зобов'язаний своєчасно передати на зберігання та прийняти з зберігання сільськогосподарську продукцію, прийняти послуги зернового складу та оплатити їх відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 3.2 договору, вартість послуг, які надаються зерновим складом, приведена у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
На виконання умов договору, між сторонами було підписано специфікацію від 26.06.2018.
В подальшому, відповідач передав позивачу на зберігання сільськогосподарську продукцію, що підтверджується складськими квитанціями.
Позивач зазначив, що виконав умови договору, у період з липня по жовтень 2018 року надав відповідачу послуги зі зберігання сільськогосподарської продукції на загальну суму 385 803,15 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив надані послуги у встановлені строки у повному обсязі. Відповідач, 10.01.2020 частково оплатив надані за договором послуги на загальну суму 50 000,62 грн.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Державного підприємства Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України" утворилась заборгованість перед Дочірнім підприємством "ДП Агросервіс 2000" зі сплати суми основного боргу у розмірі 335 802,53 грн.
За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано до сплати пеню у розмірі 69 448,91 грн., 3% річних у розмірі 15 393,08 грн. та інфляційну складову у розмірі 43981,51 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за надані послуги зберігання зерна у розмірі 335 802,53 грн., пені у розмірі 69 448,91 грн., 3% річних у розмірі 15 393,08 грн. та інфляційної складової у розмірі 43 981,51 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи були надані позивачем відповідачу послуги, на яку суму; в які строки і якому розмірі надані послуги мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи оплачена відповідачем вартість отриманих послуг), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником (чи правильно позивачем здійснено розрахунки штрафних санкцій).
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Дочірнім підприємством "ДП Агросервіс 2000" (надалі - зерновий склад) та Державним підприємством Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України" (надалі - поклажодавець) було укладено договір складського зберігання зерна № 0818х від 26.06.2018 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Пунктом 6.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 1.1. договору, зерновий склад зобов'язується надати поклажодавцю комплексні послуги по прийманню, сушінню, чищенню, знеособленому довготривалому зберіганню та відвантаженню зерна та насіння олійних культур (надалі - сільськогосподарська продукція), а поклажодавець зобов'язаний своєчасно передати на зберігання та прийняти з зберігання сільськогосподарську продукцію, прийняти послуги зернового складу та оплатити їх відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 3.2 договору, вартість послуг, які надаються зерновим складом, приведена у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
На виконання умов договору, між сторонами було підписано специфікацію від 26.06.2018.
В подальшому, відповідач передав позивачу на зберігання сільськогосподарську продукцію, що підтверджується складськими квитанціями (том 1, а.с. 37 - 58).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, у період з липня по жовтень 2018 року надав відповідачу послуги зі зберігання сільськогосподарської продукції на загальну суму 385 803,15 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (том 1, а.с. 17 - 29).
Відповідно до п. 3.5 договору, поклажодавець зобов'язаний здійснити оплату послуг за підробку та зберігання сільськогосподарської продукції до часу відпуску і/або переоформлення сільськогосподарської продукції на поточний рахунок зернового складу згідно виставленому рахунку або актами виконаних робіт (послуг). Нарахування послуг здійснюється один раз на місяць з обов'язковим наданням належним чином оформленого акта виконаних робіт (послуг) не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним.
З урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором з оплати наданих послуг є таким, що настав.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив надані послуги у встановлені строки у повному обсязі. Відповідач, 10.01.2020 частково оплатив надані за договором послуги на загальну суму 50 000,62 грн. Неоплаченими залишились надані послуги у розмірі 335 802,53 грн. (акти здачі прийняття робіт № 31.08.0017 від 31.08.2018; № 31.08.0018 від 31.08.2018; № 31.08.0019 від 31.08.2018; № 30.09.0024 від 30.09.2018; № 30.09.0025 від 30.09.2018; № 30.09.0026 від 30.09.2018; № 04.10.0001 від 04.10.2018; № 05.10.0001 від 06.10.2018; № 07.10.0001 від 07.10.2018 - залишились несплаченими у повному обсязі; акт здачі прийняття робіт № 31.07.0014 від 31.07.2018 залишився несплаченим у розмірі 29 962,12 грн.).
За таких обставин, у Державного підприємства Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України" утворилась заборгованість перед Дочірнім підприємством "ДП Агросервіс 2000" зі сплати суми основного боргу у розмірі 335 802,53 грн.
А отже, позовні вимоги Дочірнього підприємства "ДП Агросервіс 2000" про стягнення суми основного боргу у розмірі 335 802,53 грн. є обґрунтованими.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що за несплату, не своєчасну сплату або неповну сплату послуг зернового складу поклажодавець сплачує пеню у розмірі 0,2% від вартості несплачених, несвоєчасно сплачених або частково сплачених за кожен день несплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 4.2 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 06.08.2018 по 06.05.2019 у розмірі 69 448,91 грн.
Перевіривши наданий розрахунок пені суд встановив, що позивачем при здійсненні такого розрахунку було неправильно визначено періоди нарахування пені.
Так, частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 3.5 договору, поклажодавець зобов'язаний здійснити оплату послуг за підробку та зберігання сільськогосподарської продукції до часу відпуску і/або переоформлення сільськогосподарської продукції на поточний рахунок зернового складу згідно виставленому рахунку або актами виконаних робіт (послуг).
Нарахування таких послуг може бути здійснено до 05 числа місяця, наступного за звітним. Але оплата відповідачем наданих послуг має бути здійснена саме до часу відпуску і/або переоформлення сільськогосподарської продукції, а не до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, як вказано позивачем у розрахунку.
З урахуванням наведених положень договору, відповідач мав оплати послуги за актами:
- № 19.07.0001 від 19.07.2018 до 19.07.2018 включно;
- № 31.07.0009 від 31.07.2018 до 31.07.2018 включно;
- № 31.07.0012 від 31.07.2018 до 31.07.2018 включно;
- № 31.07.0014 від 31.07.2018 до 31.07.2018 включно;
- № 31.08.0017 від 31.08.2018 до 31.08.2018 включно;
- № 31.08.0018 від 31.08.2018 до 31.08.2018 включно;
- № 31.08.0019 від 31.08.2018 до 31.08.2018 включно;
- № 30.09.0024 від 30.09.2018 до 30.09.2018 включно;
- № 30.09.0025 від 30.09.2018 до 30.09.2018 включно;
- № 30.09.0026 від 30.09.2018 до 30.09.2018 включно;
- № 04.10.0001 від 04.10.2018 до 04.10.2018 включно;
- № 05.10.0001 від 06.10.2018 до 06.10.2018 включно;
- № 07.10.0001 від 07.10.2018 до 07.10.2018 включно.
Судом здійснено перерахунок сум пені. Разом з тим слід зазначити, що відповідно до частини 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, такий розрахунок було здійснено судом з урахуванням початкових дат нарахування, зазначених позивачем.
За розрахунком суду:
- пеня на суму боргу 11 149,76 грн. за період з 06.08.2018 по 19.01.2019 становить 1 826,73 грн.;
- пеня на суму боргу 12 592,40 грн. за період з 06.08.2018 по 31.01.2019 становить 2 212,12 грн.;
- пеня на суму боргу 20 874,46 грн. за період з 06.08.2018 по 31.01.2019 становить 3 667,04 грн.;
- пеня на суму боргу 35 346,12 грн. за період з 06.08.2018 по 31.01.2019 становить 6 209,30 грн.;
- пеня на суму боргу 11 540,37 грн. за період з 06.09.2018 по 28.02.2019 становить 2 002,97 грн.;
- пеня на суму боргу 28 555,19 грн. за період з 06.09.2018 по 28.02.2019 становить 4 956,09 грн.;
- пеня на суму боргу 39 106,97 грн. за період з 06.09.2018 по 28.02.2019 становить 6 787,47 грн.;
- пеня на суму боргу 11 168,10 грн. за період з 06.10.2018 по 30.03.2019 становить 1 938,66 грн.;
- пеня на суму боргу 37 845,45 грн. за період з 06.10.2018 по 30.03.2019 становить 6 569,56 грн.;
- пеня на суму боргу 27 634,05 грн. за період з 06.10.2018 по 30.03.2019 становить 4 796,97 грн.;
- пеня на суму боргу 1 166,81 грн. за період з 06.11.2018 по 04.04.2019 становить 172,62 грн.;
- пеня на суму боргу 84 640,01 грн. за період з 06.11.2018 по 06.04.2019 становить 12 689,04 грн.;
- пеня на суму боргу 64 183,46 грн. за період з 06.11.2018 по 07.04.2019 становить 9 685,55 грн.
Всього: 63 514,12 грн.
Тому, позовні вимоги Дочірнього підприємства "ДП Агросервіс 2000" в частині стягнення з відповідача пені є обґрунтованими у розмірі 63 514,12 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 15 393,08 грн. за загальний період з 06.08.2018 по 29.01.2020 та інфляційну складову у розмірі 43 981,51 грн. за період з вересня 2018 року по грудень 2019 року.
Перевіривши наданий розрахунок 3% річних суд встановив, що позивачем при здійсненні такого розрахунку не було враховано часткової оплати відповідачем рахунку № 31.07.0014 від 31.07.2018 та було допущено арифметичні помилки (що пов'язані з округленням сум).
За розрахунком суду:
- 3% річних на суму боргу 11 149,76 грн. за період з 06.08.2018 по 09.01.2020 становить 478,35 грн.;
- 3% річних на суму боргу 12 592,40 грн. за період з 06.08.2018 по 09.01.2020 становить 540,24 грн.;
- 3% річних на суму боргу 20 874,46 грн. за період з 06.08.2018 по 09.01.2020 становить 895,56 грн.;
- 3% річних на суму боргу 35 346,12 грн. за період з 06.08.2018 по 09.01.2020 становить 1 516,42 грн.;
- 3% річних на суму боргу 29 962,12 грн. за період з 10.01.2020 по 29.01.2020 становить 49,12 грн.;
- 3% річних на суму боргу 11 540,37 грн. за період з 06.09.2018 по 29.01.2020 становить 484,62 грн.;
- 3% річних на суму боргу 28 555,19 грн. за період з 06.09.2018 по 29.01.2020 становить 1 199,13 грн.;
- 3% річних на суму боргу 39 106,97 грн. за період з 06.09.2018 по 29.01.2020 становить 1 642,24 грн.;
- 3% річних на суму боргу 11 168,10 грн. за період з 06.10.2018 по 29.01.2020 становить 441,50 грн.;
- 3% річних на суму боргу 37 845,45 грн. за період з 06.10.2018 по 29.01.2020 становить 1 495,94 грн.;
- 3% річних на суму боргу 27 634,05 грн. за період з 06.10.2018 по 29.01.2020 становить 1 092,31 грн.;
- 3% річних на суму боргу 1 166,81 грн. за період з 06.11.2018 по 29.01.2020 становить 43,15 грн.;
- 3% річних на суму боргу 84 640,01 грн. за період з 06.11.2018 по 29.01.2020 становить 3 129,97 грн.;
- 3% річних на суму боргу 64 183,46 грн. за період з 06.11.2018 по 29.01.2020 становить 2 373,49 грн.
Всього: 15 382,04 грн.
Тому, позовні вимоги Дочірнього підприємства "ДП Агросервіс 2000" в частині стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими у розмірі 15 382,04 грн.
Перевіривши наданий розрахунок інфляційної складової суд встановив, що позивачем при здійсненні такого розрахунку було допущено арифметичні помилки та не було враховано, що в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Так, позивачем помилково зазначено, що сума боргу у розмірі 385 803,15 грн. існувала у період з вересня 2018 року по грудень 2019 року. Станом на 31.08.2018 у відповідача існувало зобов'язання зі сплати відповідачу вартості наданих за договором послуг у розмірі 159 165,27 грн. Інфляційна складова на решту суми заборгованості у розмірі 226 637,88 грн. має нараховуватись з жовтня 2018 року.
За розрахунком суду:
- інфляційна складова на суму боргу 159 165,27 грн. за період з вересня 2018 року по грудень 2019 року становить 16 262,99 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 226 637,88 грн. за період з жовтня 2018 року по грудень 2019 року становить 18 499,52 грн.
Всього: 34 762,51 грн.
Тому, позовні вимоги Дочірнього підприємства "ДП Агросервіс 2000" в частині стягнення з відповідача інфляційної складової є обґрунтованими у розмірі 34 762,51 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 0818х від 26.06.2018 (т. 1 а.с. 11 - 13, 15 - 16), специфікацією (том. 1 а.с. 14), актами здачі-прийняття робіт (том 1, а.с. 17 - 29), виписками по рахунку (т. 1 а.с. 30 - 32), складськими квитанціями (том 1, а.с. 37 - 58).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 335 802,53 грн., пені у розмірі 63 514,12 грн., 3% річних у розмірі 15 382,04 грн. та інфляційної складової у розмірі 34 762,51 грн.
У задоволенні вимог позивача про стягнення пені у розмірі 5 934,79 грн., 3% річних у розмірі 11,04 грн. та інфляційної складової у розмірі 9 219 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.
ЩОДО ПОКЛАДЕННЯ НА ВІДПОВІДАЧА ВИТРАТ ПОЗИВАЧА НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ АДВОКАТА.
У позові позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 7 500 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Всупереч наведеним вимогам чинного законодавства, позивачем не долучено до матеріалів справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
За таких обставин, у задоволенні клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 7 500 грн. - слід відмовити.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України" (місцезнаходження: 52071, Дніпропетровська область, сел. Дослідне; ідентифікаційний код: 30093529) на користь Дочірнього підприємства "ДП Агросервіс 2000" (місцезнаходження: 69089, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 113; ідентифікаційний код: 30757373) суму основного боргу у розмірі 335 802,53 грн., пені у розмірі 63 514,12 грн., 3% річних у розмірі 15 382,04 грн., інфляційної складової у розмірі 34 762,51 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 741,93 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 934,79 грн., 3% річних у розмірі 11,04 грн. та інфляційної складової у розмірі 9 219 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 01.04.2020.
Суддя М.О. Ніколенко