ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/21272/19
провадження № 4-с/753/38/20
"18" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі РАСУЛОВІЙ А.А.
за участю
скаржник не з'явився;
державний виконавець не з'явився;
представник заінтересованої особи не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Тараса Євгеновича, за участю заінтересованої особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ», про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Сніжинського Тараса Євгеновича (далі - державний виконавець, ОСОБА_2 ) з вимогами про визнання бездіяльності останнього щодо зняття арешту з автомобіля ОСОБА_1 та зняття з розшуку автомобіля по виконавчому провадженню ВП № 53626870 від 27.03.2017 року, та зобов'язання до вчинення цих дій.
Вимоги скарги обґрунтовано тим, що у Дарницькому районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження ВП №53626870 від 27.03.2017 року про стягнення з скаржника на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» (далі по тексту - заінтересована особа, ОСББ «КУТ») заборгованості за комунальні послуги у розмірі 25 921,12 грн.
Державним виконавцем під час примусового виконання була винесена постанова від 10.08.2017 року про арешт належного боржнику автомобіля та, у подальшому, постанови від 01.11.2017 року та 25.01.2018 року про розшук зазначеного автомобіля.
Також скаржник зазначає, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, встановлені обставини, які не потребують доказування, зокрема, про те, що заборгованість ОСОБА_1 згідно виконавчого провадження ВП №53626870 від 27.03.2017 року становить 2 055,06 грн., які останнім сплачено 24.10.2019 року. Цього ж дня, ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця з клопотанням про зняття арешту з автомобіля та зняття його з розшуку, однак останній на особистому прийомі повідомив скаржника про залишок заборгованості та відмовив йому у задоволенні клопотання.
Посилаючись на зазначені обставини, скаржник вважає бездіяльність державного виконавця неправомірною, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
У судове засідання, яке відбулось 18 лютого 2020 року, скаржник не з'явився, надавши клопотання про розгляд скарги у його відсутність. Під час судових засідань, які відбулись раніше, ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.
Державний виконавець, під час розгляду скарги у попередніх судових засіданнях, надав на вимогу суду належним чином завірені та прошиті матеріали виконавчого провадження ВП №53626870 від 27.03.2017 року.
У судовому засіданні, яке відбулось 31.01.2020 року, державним виконавцем додано до матеріалів справи копію постанови від 14.09.2017 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, яка не була долучена до наданих матеріалів виконавчого провадження, та зазначив, що боржником вказані у постанові витрати не погашені, а відтак підстави для задоволення скарги відсутні. Оскільки державним виконавцем було надано лише копію вказаної постанови, судом у останнього було витребувано її оригінал.
У подальші судові засідання, які відбулись 10.02.2020 року та 18.02.2020 року, державний виконавець не з'явився, витребуваний судом оригінал постанови від 14.09.2017 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державним виконавцем не надано.
Представник ОСББ «КУТ» у відбувшихся судових засіданнях заперечив проти задоволення скарги, послався на існуючу та непогашену заборгованість боржника, просив відмовити у задоволенні скарги. У судове засідання, яке відбулось 18.02.2020 року, представник заінтересованої особи не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду скарги.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи, що стягувач та державний виконавець у судове засідання не з'явилися, державний виконавець на вимогу суду витребувані докази не надав, будь-яких клопотань від нього не надходило, представник заінтересованої особи пояснення щодо скарги надав, відтак його участь у справі не є обов'язковою, суд ухвалив на підставі стст. 223, 450 ЦПК України розглянути справу у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК, частини першої статті 19, частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається з матеріалів справи, матеріалів виконавчого провадження ВП №53626870 від 27.03.2017 року та встановлено судом, 17.03.2017 року на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07.11.2016 року у справі № 753/16159/16 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «КУТ» заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції, 3% річний, сплаченого судного збору та витрат на правову допомогу, всього в сумі 25 921,19 грн.
27.03.2017 року старшим державним виконавцем Дарницького РВ ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Сулимою Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53626870 про примусове виконання вищевказаного виконавчого листа. Відповідно до вказаної постанови виконавчий збір становить 2 592,12 грн.
10.08.2017 року головним державним виконавцем Дарницького РВ ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Білан Ю.С. винесена постанова про арешт рухомого майна боржника.
01.11.2017 року постановою головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Білан Ю.С. оголошено в розшук майно боржника ОСОБА_1 , а саме автомобіль «Шевроле», 2007 року випуску. Відповідно до вказаної постанови залишок боргу становить 24 300,13 грн., залишок виконавчого збору - 2213,18 грн.
Також, 01.11.2017 року, постановою головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Білан Ю.С. звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 - пенсію, яку він отримує у Лівобережному об'єднаному управлінні ПФУ в м. Києві.
25.01.2018 року постановою старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Белан І.В. у виконавчому провадженні № 53626870 оголошено розшук майна боржника ОСОБА_1 - автомобіль «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску.
21.02.2018 року постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Головкова Ю.В. у виконавчому провадженні №53626870 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 - пенсію, яку він отримує у Лівобережному об'єднаному управлінні ПФУ в м. Києві. Отримувач - Дарницький РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.
Автомобіль «Шевроле Епіка» д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є боржник перебуває під арештом та в розшуку, що підтверджується листом Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України від 11.01.2018 року за № 31/26-У-9 та листом Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у м. Києві НПУ від 29.03.2018 року за №1910/125/31/5/01-2018.
Крім того, постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Головкова Ю.В. від 20.06.2018 року у виконавчому провадженні №53626870 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 - пенсію, яку він отримує у Лівобережному об'єднаному управлінні ПФУ в м. Києві. Отримувач - ОСББ «КУТ».
11.01.2019 року постановою старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Головкова Ю.В. припинено стягнення зі пенсії боржника ОСОБА_1 . Відповідно до вказаної постанови борг, виконавчий збір та витрати сплачено.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що ОСОБА_1 під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53626870 про стягнення з нього 25 921,19 грн. на погашення боргу та виконавчого збору на рахунок ДВС перераховано наступні кошти: 31.08.2017 - 1000 грн. часткове погашення боргу; 28.09.2017 - 500 грн. часткове погашення боргу; 30.10.2017 - 1000 грн. часткове погашення боргу; 22.11.2017 - 2500 грн. часткове погашення боргу; 15.12.2017 - 2000 грн. часткове погашення боргу; 24.01.2018 - 1000 грн. часткове погашення боргу; 29.01.2018 - 1000 грн. часткове погашення боргу; 19.11.2018 - 3500 грн. часткове погашення боргу; 21.11.2018 - 2000 грн. часткове погашення боргу; 13.12.2018 - 3000 грн. часткове погашення боргу; 17.12.2018 - 2592,11 грн. виконавчий збір.
Таким чином, відповідно до наявних у матеріалах справи квитанцій, ОСОБА_1 всього добровільно було сплачено - 17 500 грн. боргу та 2 592,11 грн. виконавчого збору.
Крім того, відповідно до листа Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві від 25.02.2019 року за № 59421/04 з 01.12.2017 року проводилися утримання з пенсії ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 53626870. За період з 01.12.2017 року по 31.07.2018 року було утримано 3 202,92 грн., які перераховано на рахунок Дарницької ДВС, та у період з 01.08.2018 року по 01.01.2019 року - 3 163,21 грн., які перераховано на рахунок ОСББ «КУТ».
Зазначені обставини також встановлені ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, у цивільній справі №753/4705/19 (провадження №4-с/753/119/19) за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання зняти арешт з автомобіля та зняття його з розшуку, відтак, у відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають повторному доказуванню під час розгляду даної справи, оскільки у ній беруть участь ті самі особи, а також особа щодо якої встановлені ці обставини, зокрема боржник ОСОБА_1 .
Також зазначеним судовим рішенням у цивільній справі №753/4705/19 встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за виконавчим провадженням становить 2 055,06 грн. за вирахуванням сплачених останнім 2 592,12 грн. виконавчого збору та 23 866,13 грн. суми основного боргу.
24.10.2019 року, після набрання ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року законної сили, ОСОБА_1 погашено встановлений у даному судовому рішення залишок боргу у сумі 2 055,06 грн. та направлено квитанцію державному виконавцю разом з клопотанням про зняття з арешту автомобіля та зняття його з розшуку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами чч. 3,4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: …2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У відповідності до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З наданих ОСОБА_1 документів, матеріалів виконавчого провадження та наявної у матеріалах справи інформації ПФУ встановлено, що останнім на погашення боргу сплачено у загальній сумі 28 513,31 грн. (25 921,19 грн. суми основного боргу та 2 592,12 грн. виконавчого збору).
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 перераховано повну суму грошових коштів, необхідних для задоволення вимог стягувача - ОСББ «КУТ» та сплати виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №53626870 від 27.03.2017 року, а відтак бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з належного боржнику автомобіля та не зняття його з розшуку є неправомірною.
При цьому, суд критично оцінює надані у судовому засіданні державним виконавцем пояснення про несплату боржником витрат на проведення виконавчих дій та подану ним копію постанови від 14.09.2017 року про стягнення цих витрат з ОСОБА_1 , оскільки в наданих матеріалах виконавчого провадження ВП №53626870 дана постанова була відсутня, під час огляду матеріалів виконавчого провадження наданих у справі №753/4705/19 судом також було встановлено її відсутність, та внаслідок обґрунтованого сумніву у наявності її оригіналу, суд двічі витребував її оригінал у державного виконавця для огляду у судовому засіданні, однак останнім на вимогу суду оригінал постанови від 14.09.2017 року надано не було.
За приписами статей ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. А відповідно до ч. 1 ст. 81 цього Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто, за наслідком викладеного, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем не доведено у процесуальний спосіб наявності заборгованості у ОСОБА_1 з витрат на проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням ВП №53626870.
Водночас, за правилами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 317, 319, 321, 391 ЦК України встановлено, що власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості; власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.
Таким чином, державний виконавець, за встановлених судом обставин, після погашення боржником належних до сплати у виконавчому провадженні ВП №53626870 грошових коштів, мав у відповідності до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» вирішити питання про зняття арешту з автомобіля та зняття його з розшуку. Однак, таких дій всупереч нормам закону, державним виконавцем не було вчинено.
Така бездіяльність з боку державного виконавця є неправомірною, у зв'язку з чим, суд вважає, що скарга заявника підлягає задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись стст. 13, 81, 352, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Тараса Євгеновича, за участю заінтересованої особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ», про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Тараса Євгеновича щодо відмови у знятті арешту та знятті з розшуку автомобіля боржника ОСОБА_1 .
Зобов'язати Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у особі старшого державного виконавця Сніжинського Тараса Євгеновича або будь-якої іншої особи, уповноваженої на примусове виконання виконавчого листа №753/16159/15 від 17.03.2017 року у виконавчому провадженні ВП №53626870, зняти арешт з автомобіля «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, належного ОСОБА_1 та зняти його з розшуку.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або отримання копії учасниками справи. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду.
СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.