ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 640/14139/19
провадження № 2-а/753/130/20
"30" березня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста-державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду у м. Києві Ільїна Юрія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача головного спеціаліста-державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду у м. Києві Ільїна Ю.О., за вимогами якого просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення. На обгрунтування позову вказав, що 22.05.2019 державним інспектором було винесено постанову № 000570, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. Вказав, що у протоколі № 000591 про адміністративне правопорушення від 22.05.2019 та спірній постанові від 22.05.2019 не точно описано суть адміністративного правопорушення, не зазначені конкретні дії чи бездіяльність позивача, які спричинили порушення, причинно-наслідковий зв'язок між діями чи бездіяльністю та завданням шкоди. За таких підстав вважав, що інспектором на день розгляду справи не встановлено складу адміністративного правопорушення, не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність вини позивача. Постанова винесена без з'ясування всіх обставин по справі, не було допитано свідків, тощо.
Також, ОСОБА_1 зазначає, що на даний час у Київському зоопарку тривають роботи з реконструкції 1 черги та проводяться роботи з проектування об'єктів II черги і за кілька місяців мають розпочатися підготовчі будівельні роботи у північній частині Київського зоопарку. Земельна ділянка, яка нібито за необ'єктивними висновками державного інспектора ОСОБА_2 використовується з порушенням правил використання земель, відноситься до II черги реконструкції і знаходиться, у північній частині Київського зоопарку. На час проведення будівельних робіт з реконструкції II черги за екологічний та санітарний стан даної земельної ділянки відповідає організація-замовник будівництва та реконструкції, яка не є Київським зоопарком. Відповідно, суб'єктом адміністративної відповідальності, у даному випадку, не може бути посадова особа Київського зоопарку. Просив поновити йому строк звернення до суду з вказаним позовом.
06.08.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справу передано на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києві від 08.10.2019, заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишено без задоволення, адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08.10.2019 скасовано, а адміністративний позов ОСОБА_1 до головного спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду (контролю) у м. Києві Ільїна Юрія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови передано для продовження розгляду до Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.01.2020 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідно до вимог статті 12, 257 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надіслав.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.05.2019 головним спеціалістом-державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду у м. Києві Ільїним Ю.О. винесено постанову № 000570, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді заступника генерального директора по інфраструктурі Київського зоологічного парку загальнодержавного значення, 22.05.2019 по пр АДРЕСА_1 , порушив ст. 35 ЗУ "Про охорону земель", а саме невиконання природоохоронного режиму земель.
В позовній заяві позивач просить поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та зазначає, що копію постанови № 000570 від 22.05.2019 він отримав 31.05.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2019 позивач оскаржив постанову до Державної екологічної інспекції України, за результати розгляду якої було прийнято рішення № К-434/7-26 від 09.07.2019, відповідно до якого скаргу залишено без задоволення, а постанову без змін.
29.07.2019 ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2019 позовну заяву було направлено за підсудністю, оскільки адміністративний позов предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем процесуальний строк звернення до суду із адміністративним позовом пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи вимагає від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні (ст. 251), здійснити всебічну й неупереджену оцінку цих доказів (ст. 252), встановити наявність обставин, що пом'якшують (ст. 34) чи обтяжують (ст. 35) відповідальність, з'ясувати чи заподіяно майнову шкоду вчиненим правопорушенням, чи є можливість передати матеріали справи на розгляд громадських організацій чи звільнити від відповідальності через малозначність правопорушення (статті 21, 22 КУпАП).
Перевіряючи законність та обґрунтованість складення протоколу № 000591 від 22.05.2019 (а.с.12), постанови про накладення адміністративного стягнення від 22.05.2019 № 000570 (а.с.13) та досліджуючи дотримання порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, строків, що встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, а також виконання вимог закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, а також можливості особи скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, то суд встановив наступне.
Статтями 256, 276, 278, 280, 283 КУпАП визначено вимоги до змісту протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, порядку складання та підготовки до розгляду, проте при розгляді справи судом було виявлено неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушено передбачені ст. 256 КУпАП, зокрема не зазначені докази, що підтверджують обставини викладені у протоколі, не встановлені та не допитані свідки, крім того обидва документи (протокол, постанова) не містять визначений час скоєння правопорушення (разове вчинення чи триваюче правопорушення в розумінні ст.38 КУпАП), не викладено суть правопорушення, тобто детальні обставини скоєння правопорушення саме позивачем, як заступником генерального директора по інфраструктурі Київського зоологічного парку загальнодержавного значення. Складаючи протокол та виносячи спірну постанову відповідач у фабулі лише обмежився посиланням на те, що позивачем не виконано природоохоронного режиму використання земель.
Також з матеріалів, наданих суду, вбачається, що відповідач у обґрунтованість складення протоколу № 000591 від 22.05.2019, постанови про накладення адміністративного стягнення від 22.05.2019 № 000570 не посилався, як на доказ та підставу протиправності дій позивача на Акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Київського зоологічного парку загальнодержавного значення, а тому висновки викладені у такому Акті не можуть бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності щодо невиконання природоохоронного режиму використання земель.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно зі п.1 ч.1ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 288 КУПАП постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідач доказів правомірності свого рішення, а також заперечень, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, а також у відповідності до вимог ст.78 КАС України не надав доказів та не повідомив про підстави звільнення від доказування.
Позивачем заперечується факт порушення ним Правил використання земель, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП.
Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП, за яке його і притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у протоколі та постанові та не підтверджується жодними іншими доказами.
За таких обставин, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів та не доведено факт наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення складена з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання вказаної постанови протиправною, суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають, оскільки належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача є скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 53 КУпАП, ст.ст. 2, 5-11, 77, 257-262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного спеціаліста- державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду у м. Києві Ільїна Юрія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити частково.
Скасувати постанову головного спеціаліста-державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду у м. Києві Ільїна Юрія Олександровича від 22.05.2019 № 000570 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510,00 грн., а провадження по справі закрити.
В іншій частині позову- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 30.03.2020
Суддя Ю.С.Мицик