Справа № 234/15404/19
Провадження № 2/234/362/20
19 березня 2020 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
в складі головуючого судді Чернобай А.О.,
секретар судового засідання Ястребов А.О.,
справа № 234/15404/19,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
10 вересня 2019 року до Краматорського міського суду звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що позивачка проживала разом з відповідачем без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, ОСОБА_3 . З березня 2013 року позивачці стало відомо, що відповідач вживає наркотичні засоби, через це вони припинили сімейні стосунки. Син проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач з 203 року життям та здоров'ям сина не цікавиться, матеріальної допомоги не надає. Відповідач протягом шести років ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, участі у вихованні сина не приймає, не спілкується з ним. Таким чином, відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, самоусунувся як від спілкування з сином, так і від його виховання. Позивачка просить суд ухвалити рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відношенні його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . просить стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , у розмірі ј частки від усіх видів його заробітку, до повноліття дитини.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Краматорської міської ради у судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду надала суду заяву про розгляд справи без її участі, з позовом погодилась та надала висновок органу опіки та піклування Краматорської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Відповідач в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи. Відбуває покарання в Державній установі «Синельниківська виправна колонія (№94)». Від проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовився. Надіслав заяву в якій відмовився приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Відзив на позовну заяву до суду не надав.
Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише надані докази позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рiшення на пiдставi наявних у справi доказiв за одночасним існуванням таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирiшення справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд,
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У відповідності до пунктів 15, 16 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Із змісту зазначеної норми випливає, що ухилення від виконання юридичного обов'язку по вихованню дитини завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.
Згідно ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання та інше, але ж не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року (з послідуючими змінами та доповненнями) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», - хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідним медичним висновком.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Саме батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України і на кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Вимоги ст. 12 ч. 6 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно вимог ст.ст. 150, 155 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Виходячи із змісту ст.ст. 164, 165 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3--1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3----2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. (а.с. 7)
Як вбачається з довідки № 27043 позивачка ОСОБА_1 разом із сином, ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 6)
Згідно характеристики, виданої директором Краматорської загальноосвітної школи-інтернату І-ІІ ст. № 10, ОСОБА_3 є учнем 4 класу. Про батька ОСОБА_3 інформацією школа не володіє., шкільний заклад не відвідував жодного разу, педагоги класу його ніколи не бачили. (а.с. 18)
Згідно довідки, наданої Управлінням інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України в Донецькій області, ОСОБА_2 був судимий: 24.03.2000 року Добропільським міським судом Донецької області, за ст.ст. 206 ч.2, 46-1 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою вироку на 1 рік; 23.03.2001 року Кіровським районним судом м .Донецька ст.ст. 142 ч.2, 208, 42 ч.1, 43 КК України до шести років позбавлення волі. Звільнений 16.05.2005 року з ВК-32 умовно-достроково. (а.с. 20)
Як вбачається з довідки наркологічного кабінету Добропільської ЦРЛ, ОСОБА_2 , з 12.2011 року перебуває на диспансерному обліку з діагнозом «синдром залежності від опіоідів. Вживання канабісу зі шкідливими наслідками.(12)
Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 жовтня 2014 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 125 ч.2, 190 ч.1, 115 ч.1 К України до 12 років позбавлення волі. (а.с. 22-25).
Як вбачається з довідки Добропільського міськрайонного суду Донецької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 засуджений за ст.ст. 125 ч.2, 190 ч.1, 115 ч.1 К України до 12 років позбавлення волі.
Згідно повідомлення начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія № 94)», ОСОБА_2 відбуває покарання в установі за вироком Добропільського міськрайсуду Донецької області від 09.10.2014 року. (а.с. 65)
Згідно висновку органу опіки та піклування Краматорської міської ради, орган опіки та піклування, враховуючи інтереси малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 91-92)
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами документів та доказів.
Обставини ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, суд вважає доведеними у судовому засіданні, оскільки відповідач ОСОБА_2 самоусунувся від підготування малолітнього сина до самостійного життя, не спілкується з дитиною в необхідному обсязі, не створює умов для його усестороннього розвитку, не проявляє інтересу до його життя, потребам, здоров'ю, не надає йому матеріальної допомоги. Відповідач не виявляє інтересу до внутрішнього світу малолітнього сина, не створює умов для отримання ним освіти. Дійсно, така поведінка відповідача не відповідає вимогам Закону.
Враховуючи інтереси дитини, суд вважає, що відповідач свідомо ухиляється від своїх батьківських обов'язків, самоусунувся від виховання та утримання дитини, не цікавиться його долею, життям та здоров'ям не цікавиться, не турбується про його майбутнє, матеріальної допомоги та моральної підтримки не надає, чим наносить шкоду психічному та фізичному здоров'ю дитини, у зв'язку з чим позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки доходу відповідача до його повноліття, слід задовольнити.
Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ті обставини, що позивач при пред'явлені позову була звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80коп.
Керуючись ст. ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 - 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 164, 166, 181,182 СК України, Конвенцією про права дитини, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Степанівка Олександрівського району, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у відношенні його малолітньої дитини- сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Степанівка Олександрівського району, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки смт. Олександрівка Олександрівського району Донецької області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини- сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 вересня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Степанівка Олександрівського району, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у дохід держави в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.
Суддя:
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й віддруковано в одному екземплярі.
Суддя: