01 квітня 2020 року справа №360/4196/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Блохіна А.А., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 360/4196/19 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - УПФУ в м. Лисичанську, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задоволені частково:
- визнано протиправною бездіяльність УПФУ в м. Лисичанську щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року та з 01.08.2014 року по 02.08.2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за заявою від 14.06.2019 року;
- зобов'язано УПФУ в м. Лисичанську здійснити ОСОБА_1 перерахунок за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року та з 01.08.2014 року по 02.08.2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум, за заявою від 14.06.2019 року;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (т. 1 а.с. 202-206).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року у справі № 360/4196/19 - змінено. В абзаці другому та третьому резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року слова та цифри «за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 та з 01.08.2014 по 02.08.2014» замінені словами та цифрами «за період з 01.01.2014 по 02.08.2014». В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду - залишено без змін (т. 1 а.с. 246-250).
Рішення набрало законної сили 28.01.2020 року.
03.02.2020 року Луганським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 360/4196/19 про зобов'язання УПФУ в м. Лисичанську Луганської області здійснити позивачу перерахунок за період з за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум, за заявою від 14.06.2019 року, який отриманий позивачем 04.02.2020 року (т. 2 а.с. 1).
11.02.2020 року позивачем подано заяву про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України шляхом зобов'язання УПФУ в м. Лисичанську подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в справі № 360/4196/19 у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду (т. 2 а.с. 1).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю - відмовлено (т. 2 а.с. 4-5).
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Апелянт з посиланням на висновки, викладені в постанові Верховного Суду у справі № 556/2081/17 від 16.10.2018 року, ухвалі Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/592/17 від 20.06.2018 року, вважає, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подано вже після ухвалення рішення у справі (т. 2 а.с. 13-14).
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, та розглянути справу у відсутність відповідача.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 370 КАС України).
Постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (пп. ґ п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України).
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, виходив з того, що у разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви; аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.12.2018 року у справі № 807/2358/15, в ухвалі Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі № 826/12529/14.
Суд апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду, з наступних підстав.
В ухвалі Верховного Суду від 10.12.2018 року у справі № 807/2358/15, судом зроблені висновки, згідно яких, аналізуючи наведені положення КАС України, суд касаційної інстанції вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, тобто відповідачем у справі, суд касаційної інстанції наділений правом лише під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Суд касаційної інстанції звертає увагу, що при зверненні з касаційною скаргою заявник не просив про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а подав відповідне клопотання до Верховного Суду лише після розгляду справи по суті та набранням постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року законної сили.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду вже вирішувалось судом, про що зазначено у рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року у справі № 360/4196/19, відповідно до якого суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав застосування положень статті 382 КАС України (т.1 а.с. 206).
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на висновки, викладені в постанові Верховного Суду у справі № 556/2081/17 від 16.10.2018 року, оскільки вони не мають відношення до спірних відносин.
Посилання заявника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 20.06.2018 року у справі № 800/592/17, є необгрунтованими, оскільки згідно ухвали Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року при розгляді справи по суті судами І-ІІІ інстанцій не вирішувалося питання стосовно встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
При цьому, питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі вже вирішувалось судом першої інстанції, про що зазначено в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що заявником не надано жодних доказів в підтвердження того, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду у цій справі.
Так само, не надано суду доказів перебування на виконанні у виконавчій службі виконавчого листа, виданого позивачу 04.02.2020 року.
Також, суд звертає увагу, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконання рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 241, 250, 286, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 360/4196/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 1 квітня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді Т.Г. Арабей
А.А. Блохін