01 квітня 2020 року справа №360/4502/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду Луганської області від 19 грудня 2019 року у справі № 360/4502/19 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І., повний текст рішення складений 24 грудня 2019 року у м. Сєвєродонецьку) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, управління, пенсійний орган) про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови зарахування до страхового стажу періодів роботи: з 21 вересня 1989 року по 25 квітня 1990 року в основному локомотивному депо Родакове; з 01 травня 1990 року по 01 грудня 1990 року в колгоспі ім. Шевченка; з 15 жовтня 1991 року по 26 вересня 1994 року у фірмі «Крон» та з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2008 року за період здійснення підприємницької діяльності; визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 20 серпня 2019 року № 2892/2019 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 21 вересня 1989 року по 25 квітня 1990 року в основному локомотивному депо Родакове; з 01 травня 1990 року по 01 грудня 1990 року в колгоспі ім. Шевченка; з 15 жовтня 1991 року по 26 вересня 1994 року у фірмі « Крон » та з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2008 року за період здійснення підприємницької діяльності (а.с. 4-9).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, які полягають у неправильному обчисленні страхового стажу при призначенні ОСОБА_1 за заявою від 08 серпня 2016 року, зареєстрованою за № 4112, пенсії за віком. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 20 серпня 2019 року № 2892/2019 ( ОСОБА_1 ) про відмову в перерахунку пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 21 вересня 1989 року по 25 квітня 1990 року в Основному локомотивному депо Родакове, з 01 травня 1990 року по 01 грудня 1990 року в колгоспі імені Шевченка Кантемирівського району Воронезької області, з 15 жовтня 1991 року по 26 вересня 1994 року у Господарському товаристві фірма «Крон», та здійснити ОСОБА_1 перерахунок страхового стажу і пенсії за віком на підставі заяви від 29 липня 2019 року, зареєстрованої за № 2892. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с.79-86).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що управлінням позивачу правомірно зараховано стаж та призначена пенсія, яка виплачується по теперішній час. Зробити перерахунок пенсії за заявою позивача про перерахунок пенсії від 29 липня 2019 року немає законних підстав. Таким чином, 20 серпня 2019 року управлінням правомірно прийнято рішення 2892/2019 про відмову в перерахунку пенсії. Тобто, управління у своїй діяльності діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України (а.с.91-94).
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивачем надана заява про розгляд справи без його участі, а тому за частиною 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, вивчив доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до управління із заявою від 08 серпня 2016 року про призначення пенсії за віком (а.с. 53).
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Конституцією України та іншими Законами України.
Як вбачається з протоколу від 30 серпня 2016 року № 4112 загальний страховий стаж позивача складає 21 рік 4 місяці 6 днів. З 15 серпня 2016 року заявнику управлінням призначено пенсію за віком у розмірі 949,00 гривень (а.с. 54).
22 липня 2019 року адвокат Скворцова А.Ю. звернулась до управління з адвокатським запитом, в якому просила повідомити підстави не зарахування позивачу до страхового стажу періодів роботи: з 21 вересня 1989 року по 25 квітня 1990 року, з 01 травня 1990 року по 01 грудня 1990 року, з 15 жовтня 1991 року по 26 вересня 1994 року, з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2008 року (а.с. 60).
Листом від 26 липня 2019 року вих. 268/К-5 управління повідомило що при призначенні пенсії позивачу не враховано стаж роботи за наступні періоди роботи, а саме: з 21 вересня 1989 року по 25 квітня 1990 року, з 01 травня 1990 року по 01 грудня 1990 року, з 15 жовтня 1991 року по 26 вересня 1994 року, з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2008 року, оскільки записи в трудовій книжці за ці періоди внесені неправильно, з неточностями або з виправленнями. Зокрема, в трудовій книжці позивач в записі № 12 за період роботи з 21 вересня 1989 року по 25 квітня 1990 року в основному локомотивному депо Родакове є виправлення в даті наказу щодо звільнення, тобто міститься неточний запис, який повинен бути підтверджений документально. В записі № 14 за період роботи з 01 травня 1990 року по 01 грудня 1990 року в колгоспі ім. Шевченка відсутнє посилання на відповідну статтю закону при звільнені (хоча був прийнятий сезонно за договором, а звільнений за власним бажанням). В записі № 18 за період роботи з 15 жовтня 1991 року по 26 вересня 1994 року в фірмі «Крон» відсутня печатка фірми на записі про звільнення. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2008 року відсутня сплата страхових внесків. Тому, для зарахування зазначеного періоду до страхового стажу при призначенні пенсії відсутні законні підстави (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Уточнюючі довідки, видані підприємствами, які знаходяться в районах проведення антитерористичної операції, є недійсними та не створюють правових наслідків,а відповідно, не можуть бути враховані при призначенні чи перерахунку пенсії (а.с. 59).
29 липня 2019 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою № 2892 про перерахунок пенсії (а.с. 55).
Рішенням від 20 серпня 2019 року № 2892/2019 пенсійний орган відмов заявнику в перерахунку пенсії, з підстав надання позивачем довідки на печатці якій відсутній номер свідоцтва про реєстрацію підприємства, а також не зазначена посада особи, яка видала і підписала довідку (а.с. 56).
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до пунктів «а», «б» статті 3 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом:
а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України;
б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Пунктом «а» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п'ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п'ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1).
Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Згідно з абзацом першим підпункту 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності (абзац третій підпункту 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1).
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами (пункт 2.1. Інструкції № 58).
Згідно з абзацами другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.4. Інструкції № 58 усі записи трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються рабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів (пункт 2.9. Інструкції № 58).
Згідно з пунктом 2.10. Інструкції № 58 у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
Відповідно до пункту 2.27. Інструкції № 58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.
Як вбачається з матеріалів справи позивач з 21 вересня 1989 року по 25 квітня 1990 року працював дублером помічника машиніста дизель-потягу, помічником машиніста дизель-потягу в Основному локомотивному депо Родакове; з 01 травня 1990 року прийнятий сезонно до колгоспу імені Шевченка Кантемирівського району Воронезької області за договором сільськогосподарських робіт; 01 грудня 1990 року звільнений з колгоспу імені Шевченка Кантемирівського району Воронезької області за власним бажанням; з 15 жовтня 1991 року по 26 вересня 1994 року працював слюсарем-вентиляційником 5 розряду у Луганській фірмі «Крон» (а.с.14-25).
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції і з цим погоджується суд апеляційної інстанції, відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком за заявою № 4112 від 08 серпня 2016 року неправильно обчислено страховий стаж і протиправно відмовлено в перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 29 липня 2019 року № 2892, оскільки відсутність відповідних записів в трудовій книжці не може впливати на встановлені Законом пільги позивача щодо пенсійного забезпечення.
Тобто, у жодному разі не можна дійти висновку, що метою цього Порядку є створення формальних перешкод для реалізації права особи на отримання пенсії. І хоча вимагаючи деякі документи, органи Пенсійного фонду України переслідують в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, тим не менше органи Пенсійного фонду України, виконуючи свої повноваження повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Щодо неврахування відповідачем довідки від 12 квітня 2000 року за № 21, виданої Господарським товариством фірма «Крон», суд зазначає наступне.
Наявними матеріалами справи підтверджено, що довідка підписана Проваторовим С. та скріплена печаткою. Згідно запису у трудовій книжці за № 22 про звільнення позивача 05 червня 2000 року з Господарського товариства фірма «Крон», Проваторов С. є директором. Печатка, якою скріплений підпис Проваторова С. на довідці від 12 квітня 2000 року за № 21, відповідає печатці, якою у трудовій книжці позивача скріплені записи про роботу останнього у Господарському товаристві фірма «Крон» (а.с. 65).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2008 року, оскільки останнім не підтверджено сплату страхових внесків (належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку), зазначений період правомірно не зараховано відповідачем до страхового стажу позивача.
Зокрема, судами встановлено, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком за заявою від 08 серпня 2016 року, зареєстрованою за № 4112, неправильно обчислено страховий стаж і протиправно відмовлено в перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 29 липня 2019 року, зареєстрованої за № 2892.
Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд першої інстанції на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, які полягають у неправильному обчисленні страхового стажу при призначенні ОСОБА_1 за заявою від 08 серпня 2016 року, зареєстрованою за № 4112, пенсії за віком;
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 20 серпня 2019 року № 2892/2019 ( ОСОБА_1 ) про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 21 вересня 1989 року по 25 квітня 1990 року в Основному локомотивному депо Родакове, з 01 травня 1990 року по 01 грудня 1990 року в колгоспі імені Шевченка Кантемирівського району Воронезької області, з 15 жовтня 1991 року по 26 вересня 1994 року у Господарському товаристві фірма «Крон», та здійснити ОСОБА_1 перерахунок страхового стажу і пенсії за віком на підставі заяви від 29 липня 2019 року, зареєстрованої за № 2892.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, суд не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду Луганської області від 19 грудня 2019 року у справі № 360/4502/19- залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 360/4502/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 1 квітня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.В.Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова