01 квітня 2020 року справа №200/10949/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі №200/10949/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області оформлене протоколом №37 від 26.06.2018, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №200/10949/19-а з апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року.
Ознайомившись з апеляційною скаргою, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом пропущено строк звернення з апеляційною скаргою та не надано доказів поважності причин такого пропуску.
Згідно ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За приписами ч. 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що повний текст оскаржуваного рішення складено 16 грудня 2019 року (а.с. 140).
Тобто, останній день для подання апеляційної скарги, в межах строку, визначеного КАС України, 15 січня 2020 року.
Разом з тим, з апеляційною скаргою апелянт звернувся 20.03.2020 року, тобто з порушенням строку, визначеного законом (а.с. 205).
Разом із апеляційною скаргою, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що двічі звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, однак ухвалами Першого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 року та 26.02.2020 року апеляційні скарги були повернуті, оскільки підписані особами не уповноваженими на підписання апеляційної скарги. Крім того, зазначає, що судова практика з цього питання залишається неоднозначною, на момент подання апеляційних скарг судами різної предметної та інстанційної юрисдикції по-різному вирішувалися питання щодо допущення уповноважених осіб до представництва у справах, в тому числі щодо підписання процесуальних документів.
Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Відповідно до положень частини третьої статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” від 02 червня 2016 року №1401-VIII.
Тобто, відповідач, як орган державної влади, правоохоронний орган та суб'єкт владних повноважень, який здійснює свою діяльність на професійній основі, був обізнаний щодо змін в Конституції України (щодо правосуддя), зокрема щодо здійснення представництва в судах органами державної влади, щонайменш з 30.09.2016 року.
Підпунктом 11 пункту 16-1 “Перехідні положення” Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Матеріали справи свідчать, що апеляційну скаргу двічі було подано за підписом представників Головного управління Національної поліції в Донецькій області, які діяли на підставі довіреностей в порядку представництва, тобто в іншій спосіб ніж передбачений законом. З огляду на що, вказані скарги судом були повернуті апелянту.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежна організація роботи державного органу щодо здійснення представництва в судах та недотримання відповідачем норм Конституції України та процесуального закону не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.
Частиною 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для його поновлення.
Враховуючи, що апелянт, при подачі апеляційної скарги пропустив строк, передбачений на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини вказані ним у клопотанні про поновлення строку визнано неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому необхідно вказати інші поважні причини пропуску строку.
Керуючись статтями 169, 295, 298, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Визнати неповажними причини пропуску строку Головним управлінням національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі №200/10949/19-а.
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі №200/10949/19-а - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних підстав для його поновлення, якщо такі є.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць