ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 квітня 2020 року м. Київ № 826/12342/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_2
до Державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут»
Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Я.С.,
третя особа ОСОБА_1 ,
ОСОБА_3
про визнання протиправними та скасування рішення, визнання дій протиправними,
скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державного реєстратора філії Комунального підприємства "Добробут" Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Я.С. про визнання протиправними та скасування рішення, визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Разом позовною заявою до суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно , зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особа, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, що знаходиться у АДРЕСА_4 , площею 277,9 квадратних метрів, реєстраційний номер 1340805280000.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено. Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно , зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особа, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, що знаходиться у АДРЕСА_3 , площею 277,9 квадратних метрів, реєстраційний номер 1340805280000.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2018 року закрито провадження у справі.
29 липня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.10.2019 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Васильченко І.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 року справу №826/12342/17 прийнято до провадження та визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду м. Києва від третьої особи ОСОБА_1 надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2020 року заяву про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні.
В судове засідання 01.04.2020 р. сторони не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Від позивача та її представника через канцелярію суду надійшла заява про розгляд вказаної заяви без їх участі. У зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін фіксування судового засідання не здійснювалося, а суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
В обґрунтування заяви про скасування заходів забезпечення позову заявником вказано, що відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень від 04.09.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_3 продав вказані приміщення ОСОБА_1 , а тому ОСОБА_1 є добросовісним власником вказаного майна. Станом на дату винесення Київським апеляційним адміністративним судом ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову заявника ( ОСОБА_1 ) не було залучено до участі у справі, а тому на час встановлення зазначених заходів забезпечення позову апеляційному суду не було відомо той факт, що спірні нежитлові приміщення належать особі, яка взагалі на той час не брала участі у справі і не була залучена до її розгляду.
Відповідно, судами не було і не могло бути враховано той факт, що нежитлові приміщення, що є предметом судового розгляду, належать третій особі ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, на підставі якого проведено наступну державну реєстрацію права власності.
Водночас у даній адміністративній справі позивач ОСОБА_2 не оскаржує ані правовстановлюючий документ ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, ані проведені реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на ці приміщення. Позивач оскаржує лише попередні реєстраційні дії, що передували реєстрації права власності за ОСОБА_1 .
Отже, на думку заявника за таких обставин, враховуючи обмеженість предмету спору у справі не має необхідності і законних підстав для обмеження прав власника ОСОБА_1 на належне йому рухоме майно. Таким чином, заявник вважає, що вжиті судом заходи забезпечення позову істотно зачіпають і обмежують права та інтереси ОСОБА_1 , позбавляючи його правомочностей законного добросовісного власника нерухомого майна.
Позивач проти задоволення заявленого клопотання про скасування заходів забезпечення позову заперечила з підстав викладених в письмових запереченнях від 31.03.2020 року.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Відповідно до частин першої-третьої, сьомої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Щодо тверджень представника заявника щодо відсутності правових підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Отже, вищевикладене свідчить, що обов'язок встановлення порушень норм матеріального та/або процесуального права судом апеляційної інстанції, тобто виявлення відсутності правових підстав для ухвалення судового рішення, цим Кодексом покладено на суд касаційної інстанції.
З огляду на це, Окружним адміністративним судом міста Києва, як судом першої інстанції, не може бути досліджено ухвалу апеляційного суду від 21.11.2017 року на предмет порушень матеріального та/або процесуального права, оскільки встановлення цих порушень є предметом касаційного оскарження.
Так, клопотання третьої особи обґрунтоване виключно незгодою з доводами щодо наявності підстав для забезпечення позову, викладених судом в ухвалі від 21.11.2017 року, наявністю іншого розуміння необхідності застосування профільного процесуального законодавства та законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. Будь-яких нових обставин та доказів щодо правомірності вжитих у справі заходів забезпечення позову, які б вже не досліджувались судом раніше, третьою особою не наведено.
Розглянувши подане клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку, що наведені у клопотанні твердження не спростовують обставин, на підставі яких вжито заходи забезпечення позову.
Суд зазначає, що у вирішені питання про скасування заходів забезпечення позову, суд оцінює обґрунтованість доводів заявника з урахуванням, імовірного ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Оскільки заявником не надано суду належних та допустимих доказів наявності нових обставини, що обґрунтовують необхідність скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про безпідставність клопотання щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 року у справі №826/12342/17, та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 157, 241-248, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.
Попередити заявника, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до вимог статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко