ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 квітня 2020 року м. Київ № 640/4855/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, -
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновок про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2018-09-27-000818-a) за предметом закупівлі «ДК 021:2015: 71630000-3 - Послуги з технічного огляду та випробувань (Обстеження свердловин, експертне обстеження обладнання і механізмів ТЕЦ, обстеження та паспортизація будівель та споруд, послуги з повірки, калібрування та періодичної атестації)» від 04.03.2019 у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема порушення норм частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», а також зобов'язання вчинити дії щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку (ідентифікатор моніторингу № UA-M-2018-10-31-000557).
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що висновок Державної аудиторської служби України щодо порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме, що тендерна документація замовника не містить вимоги щодо надання учасниками торгів інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначеної у пункті 8 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», яким порушено норми ч. 3 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону є необґрунтованими, протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки приписами статті 17 визначено, що Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, при цьому, інформація щодо порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури стосовно учасників торгів є у відкритому доступі, а саме в Єдиному державному реєстрі підприємців щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що тендерна документація КП «Київтеплоенерго» не містить вимог щодо надання учасниками інформації про те, що такий учасник не визнаний у встановленому законом порядку банкрутом або щодо нього не відкрито ліквідаційну процедуру, оскільки наявність такої обставини є підставою для прийняття замовником рішення про відмову в участі у торгах та відхилення тендерної пропозиції такого учасника, що свідчить про порушення з боку КП «Київтеплоенерго» ч. 3 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій наголосив, що учасником інформація про відсутність підстав відмови в участі процедури закупівлі, визначених у ч. 1 та 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» не надається, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, замовником не вимагається, у зв'язку з чим у тендерній документації не вказуються такі вимоги.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив вказав, що ним правомірно встановлено порушення ст. 17 та ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», яке вчинено позивачем, про що зазначено у висновку про результати моніторингу від 04.03.2019, копія якого наявна в матеріалах справи, а доводи позивача не спростовують виявленого порушення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.
На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 06.02.2019 №31, відповідно до частини другої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон), пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (Положення № 43), Державною аудиторською службою України було розпочато моніторинг закупівель Позивача, забезпечення проведення моніторингу закупівель зазначеного у пункті 1 цього наказу, а саме: закупівлі Позивача «ДК 021:2015:71630000-3 - Послуги з технічного огляду та випробувань (Обстеження свердловин, експертне обстеження обладнання і механізмів ТЕЦ, обстеження та паспортизація будівель та споруд, послуги з повірки, калібрування та періодичної атестації)» (ідентифікатор закупівель ID: UA-2018-09-27-000818-a) покладено на департамент контролю у сфері закупівель ДАСУ.
04.03.2019 за результатами моніторингу ДАСУ (ідентифікатор моніторингу №UA-M-2018-10-31-000557) складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Прозоро» висновок з інформацією про те, що тендерна документація Замовника не містить вимоги щодо надання учасниками торгів інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначеної у пункті 8 частини першої статті 17 Закон, чим порушено норми частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись пунктом 7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та підпунктом 16 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, Держаудитслужба зобов'язала Позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Позивач вважаючи висновки Державна аудиторської служби України такими, що не відповідають положенням діючого законодавства України та підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).
Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до статті 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині другій статті 7-1 Закону № 922, а саме:
дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
За наявності однієї або декількох таких підстав, які визначено частиною другою статті 7-1 Закону № 922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону № 922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.
Відповідно до частини четвертої статті 7-1 Закону №922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Частиною першою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до пункту 3 та пункту 6, частини першої, статті 1 Закону № 922, веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет, а електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Судом встановлено, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" було проведено відкриті торги на предмет закупівлі: Послуги з технічного огляду та випробувань (Обстеження свердловин, експертне обстеження обладнання і механізмів ТЕЦ, обстеження та паспортизація будівель та споруд, послуги з повірки, калібрування та періодичної атестації)»
Відповідачем було проведено моніторинг вказаної закупівлі, за результатами якого встановлено, що тендерна документація Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" не містить вимог щодо надання учасниками в довільній формі інформації про відсутність підстави, визначеної п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.
Тендерна документація повинна містити, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, зокрема, якщо учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Згідно з приписами ч. 3 вказаної статті, Замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки тендерна документація останнього не містила вимог щодо надання учасниками в довільні формі інформації про відсутність порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури стосовно учасника торгів.
Разом з тим, суд наголошує, що ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Так, наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2011 №3018/5 затверджено Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі за текстом - Положення №3018/5).
Відповідно до пункту 1.2 вказаного Положення (в редакції наказу МЮУ від 18.01.2013 №131/5), Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, - це автоматизована база даних, що містить інформацію про суб'єктів підприємницької діяльності, відносно яких триває або завершена процедура банкрутства (далі - боржники), про стан провадження у справі про банкрутство, про реєстр вимог кредиторів та інші дані, які отримані від арбітражних керуючих та господарських судів, а також відомості, які є результатом здійснення державним органом з питань банкрутства визначених законодавством повноважень (далі - Єдиний реєстр підприємств).
Відповідно до п. 1.3. Положення, держатель Єдиного реєстру підприємств - Міністерство юстиції України (далі - Держатель).
Відповідно до п.п. 2.1.2. п. 2.1. Положення, Єдиний реєстр підприємств містить відомості про стан провадження у справі про банкрутство (у тому числі дата відкриття провадження у справі про банкрутство та судова процедура, у якій перебуває боржник).
Інформаційна довідка з Єдиного реєстру підприємств (далі - довідка) - це документ, який надається безоплатно в електронній формі за он-лайн запитом юридичної або фізичної особи про видачу довідки з Єдиного реєстру підприємств (далі - запит) стосовно суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого запитується інформація (п.3.2. Положення).
Відомості з Єдиного реєстру підприємств є актуальними на дату формування довідки (п. 3.6. Положення).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Невід'ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Єдиний ліцензійний реєстр, Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об'єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п. 26,28 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, у тому числі відомості про розпорядника майна, керуючого санацією; дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів.
Таким чином, Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство є відкритим єдиним державним реєстром, доступ до якого є вільним та в якому міститься достовірна інформація про юридичну особу, включно щодо визнання учасника торгів банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.
Судом встановлено, що листом Мінекономрозвитку України від 17.02.2017 вих. №3302-06/5397-06 оприлюднено інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним із посиланням на лист Міністерства юстиції України від 25.01.2017 № 2880/1060-0-26-17/8, Державної фіскальної служби України від 10.02.2017 № 2057/5/99-99-09-01-03-16.
Так, відповідно до листа Міністерства юстиції України від 25.01.2017 № 2880/1060-0-26-17/8, копія якого наявна в матеріалах справи, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є відкритими та загальнодоступними та надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до відомостей з ЄДР, які є актуальні на момент запиту.
Щодо відкриття відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, то в листі Міністерства юстиції України від 25.01.2017 № 2880/1060-0-26-17/8 зазначено, що на офіційному сайті Міністерства юстиції функціонує кабінет електронних сервісів, на якому можна в режимі он-лайн отримати відомості, зокрема, з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, про суб'єктів підприємницької діяльності відносно яких триває або завершена процедура банкрутства. Порядок формування, ведення й користування Єдиним реєстром підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, а також порядок надання відомостей з нього встановлено наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2011 року №3018/5 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство", зареєстрований у Міністерстві юстиції 19 вересня 2011 року за №1106/19844.
Таким чином, з аналізу приписів Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та листа Міністерства юстиції України від 25.01.2017 № 2880/1060-0-26-17/8 вбачається, що інформація про визнання підприємства у встановленому законом порядку банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Отже, враховуючи наведені обставини, суд погоджується з твердженнями позивача, що оскільки відомості передбачені п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» містяться у відкритому реєстрі, доступ до якого є вільним, враховуючи приписи ч. 3 статті 17 вказаного Закону, вимагання таких відомостей від учасників процедури закупівлі не є обов'язковим.
Відтак, висновок відповідача щодо невідповідності тендерної документації замовника (позивача) в цій частині Закону України «Про публічні закупівлі» є необґрунтованим та спростовується встановленими судом обставинами, а тому оскаржуваний висновок підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного висновку з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаного Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 15-а, код ЄДРПОУ 40538421) - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2018-09-27-000818-a) за предметом закупівлі «ДК 021:2015: 71630000-3 - Послуги з технічного огляду та випробувань (Обстеження свердловин, експертне обстеження обладнання і механізмів ТЕЦ, обстеження та паспортизація будівель та споруд, послуги з повірки, калібрування та періодичної атестації)» від 04.03.2019 у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема порушення норм частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», а також зобов'язання вчинити дії щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку (ідентифікатор моніторингу № UA-M-2018-10-31-000557);
3. Стягнути на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 15-а, код ЄДРПОУ 40538421) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) за рахунок коштів Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, код ЄДРПОУ 40165856).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа