ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 березня 2020 року м. Київ № 640/19515/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю
секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового
провадження адміністративну справу
за позовомГаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3»
доДепартаменту з питань держаного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про представники сторін: визнання протиправним та скасування рішення позивача: Судаков І.П., Грищенко О.М.; відповідача - не з'явився,
22.11.2018 Гаражно-будівельний кооператив «Позняки-3» (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, прийнятий 18.08.2018;
- визнати протиправними дії директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменка Володимира Володимировича щодо винесення постанови № 67/18/073-10666 від 08.11.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» Дарницького району м. Києва;
- скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 67/18/073-10666 від 08.11.2018 на Гаражно-будівельний кооператив «Позняки-3» Дарницького району міста Києва у сумі 27 615,00 грн.
В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідач при прийнятті рішення не діяв на підставі, у межах та у спосіб, встановлений Конституцією та законами України, чим порушив права та законні інтереси позивача. Зокрема, позивач зазначає, що 16.10.2018 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видане направлення на перевірку № б/н для проведення планового (позапланового заходу) щодо дотримання Гаражно-будівельним кооперативом «Позняки-3» вимог законодавства у сфері містобудування; як підстава для проведення позапланової перевірки у направленні на перевірку зазначено наказ відповідача № 648 від 05.10.2017 та необхідність виконання вимог припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18.08.2017; строк дії направлення на перевірку з 17.10.2018 до 29.10.2018; за результатами проведеної перевірки було складено акт, у якому було зазначено, що під час проведення перевірки було виявлено порушення пп. «а», «б» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011, а саме проведення будівельних робіт без документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених об'єктів на вул. Канальній , 3 у Дарницькому районі; 29.10.2018 відповідачем було складено щодо позивача протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 08.11.2018 відповідачем винесена постанова № 67/18/073-10666 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 27 615,00 грн.; зазначені документи винесені з порушенням умов законодавства, оскільки позивач не отримував жодних приписів відповідача від 18.08.2018; відповідно до пп. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; тобто, вказаними нормами визначається повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю, а не норми, за недотримання яких позивач несе відповідальність; таким чином, постанова не містить посилання на закон, який порушив позивач; відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами; відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудування несуть суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно; проте, позивач не є замовником будівництва, а відтак не відноситься до суб'єктів містобудівної діяльності, до яких а вчинення правопорушення можуть бути застосовані штрафні санкції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
30.11.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/19515/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначене на 05.02.2019.
29.01.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві та дозвільно-реєстраційних функцій щодо об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016; відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом; пункт 7 Порядку № 553 містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів ДБК; на підставі наказу Департаменту від 24.07.2017 № 477 та звернення ОСОБА_1 від 21.06.2017 посадовою особою Департаменту було проведено позапланову перевірку щодо дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства; під час виїзду на місце у серпні 2017 року було встановлено, що між гаражними боксами № № 564 та 565 виконувались будівельні роботи з будівництва 6 гаражних боксів без документів, які дають право на виконання будівельних робіт; за результатами перевірки складено акт від 18.08.2018 та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18.08.2017 та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.08.2017; за результатами розгляду справи було прийнято постанову від 31.08.2017 № 51/17/073-7935, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено стягнення у вигляді штрафу; позивач у добровільному порядку сплатив штраф у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками; отже, позивач визнав виявлені правопорушення, так як добровільно виконав стягнення; однак, у приписі від 18.08.2017 зобов'язано замовника будівництва у строк до 17.10.2017 усунути допущене порушення вимог законодавства; на підставі наказу Департаменту від 05.10.2017 № 648 та з метою перевірки виконання вимог припису від 18.08.2017 Департаментом видано направлення на проведення позапланового заходу; під час виїзду у листопаді 2017 року посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки доступ до об'єкту був обмежений, відповідальні особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки; враховуючи це, Департамент надіслав позивачу листа від 30.10.2017 № 073-9869 щодо прибуття та надання відповідних пояснень; 17.10.2018 Департаментом було вручене направлення від 16.10.2018 ОСОБА_2 щодо проведення позапланового заходу; у подальшому було проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 18.08.2017 (перевірка проводилась з 17.10.2018 по 29.10.2018); під час перевірки відповідачу не було надано жодних підтверджень, які би свідчили про виконання вимог припису від 18.08.2017; за результатами перевірки було складено акт від 29.10.2018 та протокол від 29.10.2018; щодо зазначення в акті підстави проведення перевірки невиконання припису від 18.08.2018, то це є формальною помилкою, оскільки як описувалось вище та зазначено у направленні для проведення перевірки від 16.10.2018, перевірка здійснювалась на підставі наказу від 05.10.2017 № 648; отже, можливе допущення формальних помилок не спростовує наявний факт порушення позивачем містобудівного законодавства.
05.02.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 12.03.2019.
У судовому засіданні, яке відбулось 12.03.2019, представником позивача було залучено до матеріалів справи відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки; проте, наказ відповідача № 648 від 05.10.2017 не містить переліку питань, що підлягають з'ясуванню під час позапланової перевірки, а тому вказаний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства України; щодо формальної помилки стосовно дати припису, виконання якого не здійснено позивачем, то така помилка не є формальною, оскільки у наказі відповідача від 05.10.2017 № 648 як предмет перевірки не зазначено «необхідність перевірки вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил від 18.08.2017».
12.03.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.04.2019.
08.04.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній зазначає, що зазначення у акті дати припису від 18.08.2018 дійсно є технічною помилкою, яка і в подальшому була допущена в протоколі про правопорушення від 29.10.2018 та у постанові про накладення штрафу від 08.11.2018.
25.04.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
25.04.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва відкладено розгляд справи на 13.06.2019.
13.06.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
13.06.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва, зважаючи на клопотання представника позивача, у відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У серпні 2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено позапланову перевірку щодо дотримання ГБК «Позняки-3» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Будівництво гаражних боксів на вул. Канальній, 3 у Дарницькому районі м. Києва».
За результатами проведеної перевірки було складено акт № б/н від 18.08.2017, яким встановлено порушення ГБК «Позняки-3» ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме ГБК «Позняки-3» на території гаражного кооперативу на вул. Канальній, 3 у Дарницькому районі м. Києва між гаражними боксами № 564 та № 565 виконуються будівельні роботи з будівництва шести гаражних боксів без документа, який дає право на виконання будівельних робіт у встановленому законодавством порядку.
18.08.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким приписано усунути допущене порушення відповідно до вимог чинного законодавства України у термін до 17.10.2017.
31.08.2017 відповідачем було винесено постанову № 51/17/073-7935 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Штраф у розмірі 60 624,00 грн. було сплачено ГБК «Позняки-3», що підтверджується банківськими виписками за 07.09.2017 та 13.09.2017.
05.10.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ № 648 «Про проведення позапланової перевірки» задля перевірки виконання ГБК «Позняки-3» вимог припису Департаменту від 18.08.2017.
16.10.2018 Департаментом було видано направлення № б/н для проведення планового (позапланового) заходу (строк дії направлення 17.10.2018-29.10.2018).
За результатами проведеної позапланової перевірки було складено акт № б/н від 29.10.2018, яким встановлено порушення ГБК «Позняки-3» пп. пп. «а», «б» п. 3. ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, а саме станом на 29.10.2018 ГБК «Позняки-3» не зареєстровано та йому не видано документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на вул . Канальній, 3 у Дарницькому районі м. Києва.
29.10.2018 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності
08.11.2018 Департаментом винесено постанову № 67/18/073/10666 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою накладено на ГБК «Позняки-3» штраф у сумі 27 615,00 грн.
Позивач, не погоджуючись із законністю проведеної позапланової перевірки та винесення постанови № 67/18/073/10666 від 08.11.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, звернувся з цим позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України «Про архітектурну діяльність».
Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до п. 1 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.
Департамент, у межах, делегованих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України.
Відповідно до пп. 1 п. 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, основним завданням органу Департаменту є, зокрема, здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.
Відповідно до пп. пп. 4, 5, 6, 7 п. 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах міста Києва; здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту; розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту; розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень.
Відповідно до пп. пп. 2, 3 п. 6 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, посадові особи Департаменту для виконання покладених на них завдань під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011.
Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Як вбачається із матеріалів справи, первинна перевірка позивача була проведена на підставі звернення ОСОБА_1 від 21.06.2017.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у редакції, що була чинною на момент первинної перевірки позивача (серпень 2017 року), до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.
Форма та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції від 03.11.2016) цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та діє до 31 грудня 2017 року включно.
За приписами ст. 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції від 03.11.2016) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю), зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).
Отже, з огляду на викладене вище, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, як структурний підрозділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації, мав відповідні права на проведення первинної перевірки позивача.
Перевірка ГБК «Позняки-3» щодо виконання умов припису Департаменту від 18.08.2017 відбулась у жовтні 2018 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у редакції, що була чинною на момент перевірки позивача у жовтні 2018 року, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104 було затверджено Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», до якого ввійшли структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Отже, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, як структурний підрозділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації, мав відповідні права на проведення перевірки ГБК «Позняки-3» щодо виконання вимог припису від 18.08.2017.
За приписами п. 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
За результатами первинної перевірки було складено акт від 18.08.2017, та, враховуючи виявлені відповідачем порушення, складено протокол від 18.08.2017 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.08.2017.
Відповідно до п. 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
В силу норм п. 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача від підписання та одержання акту і припису відмовився, тому зазначені документи 19.08.2017 були надіслані ГБК «Позняки-3» рекомендованим відправленням № 0104403686360 та були вручені адресату особисто 21.08.2017.
В подальшому Департаментом складено постанову № 51/17/073-7935 від 31.08.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Суд акцентує увагу на тому, що ГБК «Позняки-3» у повному обсязі оплатив штраф, який було накладено на останнього постановою № 51/17/073-7935 від 31.08.2017, а отже, фактично визнав порушення вимог містобудівного законодавства. До того ж, ані процедура проведення первинної перевірки (серпень 2017 року), ані припис від 18.08.2017, ані постанова № 51/17/073-7935 від 31.08.2017 не є предметом розгляду цієї справи.
Надалі, з метою перевірки виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 18.08.2017 було видано наказ «Про проведення позапланової перевірки» від 05.10.2017 № 648.
16.10.2018 Департаментом було видано направлення № б/н для проведення позапланового заходу щодо дотримання ГБК «Позняки-3» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу № 648 від 05.10.2018 та необхідності перевірки виконання вимог припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.08.2017 (строк дії направлення 17.10.2018-29.10.2018).
Як вбачається з матеріалів справи, направлення від 16.10.2018 № б/н було вручено ОСОБА_2 (голові правління ГБК «Позняки-3») 17.10.2018.
За результатами позапланової перевірки було складено акт № б/н від 29.10.2018, протокол від 29.10.2018, а в подальшому винесено постанову № 67/18/073-10666 від 08.11.2018.
Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Зазначена вище перевірка проводилась з 17.10.2018 по 29.10.2018, що в сукупності складає 9 робочих днів (у вказаному періоді перевірки включено 4 вихідних: 20.10.2018, 21.10.2018, 27.10.2018, 28.10.2018, що не включаються для обрахунку строку перевірки). Отже, позапланова перевірка щодо виконання вимог припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.08.2017 відбулась в межах встановленого законодавством строку.
Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, обов'язок посадових осіб при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, як однієї з умов для його здійснення, кореспондується з обов'язком суб'єкта містобудування допустити посадових осіб до її проведення.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 18.04.2019 у справі № 809/4316/15 (адміністративне провадження № К/9901/7983/18).
Як вбачається із матеріалів справи, 17.10.2018 уповноважена особа ГБК «Позняки-3» ОСОБА_2 , що являється головою правління ГБК «Позняки-3» (наказ № 30 від 11.09.2013 про призначення ОСОБА_2 головою правління ГБК «Позняки-3» з 11.03.2013), отримав копію направлення від 16.10.2018 № б/н. Зазначене підтверджується підписом ОСОБА_2 про отримання вказаного направлення.
З огляду на те, що в матеріалах справи наявні докази отримання 17.10.2018 ОСОБА_2 направлення на проведення перевірки, то твердження позивача стосовно того, що він не отримував жодних листів та повідомлень від відповідача щодо проведення позапланової перевірки спростовуються вищевикладеним. До того ж, якщо в момент вирішення питання допуску відповідача до перевірки у позивача були підстави вважати, що існують процесуальні порушення порядку перевірки (зокрема, щодо не повідомлення позивача про таку перевірку, як він зазначає в позові), то останній мав реалізувати своє право щодо недопуску посадових осіб Департаменту до проведення перевірки.
Додатково суд акцентує увагу і на тому, що ані приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку № 533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.
З огляду на викладене, висновки позивача щодо неналежного повідомлення відповідачем позивача про намір проведення позапланової перевірки є помилковими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, оскільки чинне на час проведення перевірки законодавство не передбачало попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкову передумову можливості її проведення.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд, що відображено у його постанові від 12.02.2019 у справі № 813/578/17 (адміністративне провадження № К/9901/5633/17).
Відповідно до п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Як зазначено вище, 17.10.2018 уповноваженою особою ГБК «Позняки-3», ОСОБА_2 , було отримано копію направлення на проведення перевірки. Отримання копії направлення відбулося в перший день позапланової перевірки, що свідчить про те, що вказана перевірка відбувалась в присутності уповноваженої особи суб'єкта містобудування.
В подальшому, на виконання вимог п. п. 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, відповідачем було складено акт № б/н від 29.10.2018 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.10.2018.
Представник ГБК «Позняки-3» від підписання акту № б/н від 29.10.2018 та протоколу від 29.10.2018 відмовився, про що в акті та протоколі зроблено відповідні відмітки.
Позивач зазначив, що з 24.10.2018 по 30.11.2018 перебував на стаціонарному лікуванні, а тому не міг відмовитися від підписання акту.
Проте, суд ставиться до таких тверджень критично, оскільки 17.10.2018, у перший день перевірки, ОСОБА_2 прийняв від Департаменту направлення на проведення перевірки і був присутній при її проведенні, а тому, 24.10.2018, на момент коли оформився на стаціонарне лікування, знав про факт проведення перевірки і за бажання надати заперечення на акт перевірки повинен був уповноважити третіх осіб на вчинення дій по підписанню акта перевірки, висловленню зауважень до нього тощо.
Відповідно до п. 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.
Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
У відповідності до п. 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, та п. 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, акт від 29.10.2018 і протокол від 29.10.2018 було направлено ГБК «Позняки-3» поштовим відправленням № 0104403938017 від 29.10.2018, що підтверджується фіскальним чеком КМД ПАТ «Укрпошта». Зазначене відправлення було вручене адресату особисто 12.11.2018.
Так, в цій частині суд підкреслює, що ОСОБА_2 12.11.2018 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою № 2489/1977, проте лист з актом і протоколом отримано було. Зазначене опосередковано свідчить про те, що за перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні дії по отриманню кореспонденції ГБК «Позняки-3» здійснювалися, а тому, в світлі вказаного, позивач або уповноважена третя особа мали можливість отримати акт наручно. Натомість, протилежне позивачем не доведено належними доказами.
В відправленні № 0104403938017 від 29.10.2018 позивачу було адресовано лист Департаменту від 29.10.2018 № 073-10279 стосовно необхідності уповноваженій особі прибути на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що призначений на 08.11.2018.
Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244.
Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією.
Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому - четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду.
Відповідно до п. 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
Відповідно до п. 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Відповідно до п. 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
В силу приписів п. 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Відомості про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення містяться як у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.10.2018, так і в листі Департаменту від 29.10.2018 № 073-10279.
Обидва документи були відправлені одним відправленням № 0104403938017 від 29.10.2018 на адресу позивача, що вказана в ЄДР (достовірність адреси підтверджується витягом з ЄДР від 01.11.2013, що наявний в матеріалах справи, та інформацією з ЄДР, що доступна за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Так, як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2018 відправлення № 0104403938017 (у якому, зокрема, містилися відомості про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення) не вручене під час доставки, натомість воно було вручене особисто адресату лише 12.11.2018, тобто після дати розгляду справи про адміністративне правопорушення (08.11.2018).
Враховуючи, що документи, які є підставою для притягнення до відповідальності, були відправлені поштою за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, то зазначене вважається належним врученням вказаних документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування, а тому позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
До того ж, якби позивач при первинній доставці кореспонденції, яка відбулась 01.11.2018, отримав рекомендоване відправлення, то він був би завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 22 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).
Відповідно до п. 23 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, у постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються: посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб'єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім'я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.
У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження.
Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.
Досліджуючи спірну постанову № 67/18/073-10666 від 08.11.2018, суд доходить до висновку, що у постанові зазначено всі її складові окрім нормативного документу (акту), вимоги якого порушено.
Так, у спірній постанові зазначено, що позивачем порушено пп. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011.
Відповідно до пп. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Відповідно до пп. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Як бачимо, вказаними нормами не встановлено обов'язків суб'єкта містобудування, при порушенні яких для останнього може наступати відповідальність. Натомість, вказаними нормами встановлено права органів державного архітектурно-будівельного контролю та їх посадових осіб під час проведення заходів контролю. Отже, апріорі, суб'єктом містобудування не може бути порушено прав, якими він не наділений.
Проте, суд принагідно зазначає і те, що в спірній постанові про накладення штрафу описано суть правопорушення, зокрема, вказано, що ГБК «Позняки-3» не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.08.2018.
Фактично, Департаментом у спірній постанові вказано суть правопорушення, але не зазначено нормативно-правового документу (акту), вимоги якого порушені.
Аналізуючи всі обставини справи, беручи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би свідчили про виконання ГБК «Позняки-3» вимог припису Департаменту від 18.08.2017, суд приходить до висновку, що знайшли своє підтвердження обставини вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що і послугували підставою для прийняття оскаржуваної в даній справі постанови про накладення штрафу.
В той же час, допущені відповідачем порушення в частині не вказання в постанові конкретної норми нормативно-правового документу (акту), вимоги якого порушено, не нівелюють обов'язку позивача дотримуватись норм діючого законодавства та встановленого порядку виконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Суд підкреслює, що позивач, користуючись своїм правом, звернувся із даним позовом до суду задля захисту порушених прав, однак не надав доказів, які б могли вплинути на прийняте відповідачем рішення та спростували б висновки відповідача стосовно допущеного правопорушення.
Отже, доводи позивача щодо відсутності в постанові від 08.11.2018 № 67/18/073-10666 зазначення конкретного нормативно-правового документу (акту), вимоги якого порушено, не можуть слугувати підставою для її скасування.
Щодо тверджень позивача, що ним не отримувався припис Департаменту від 18.08.2018, на який посилається відповідач у постанові від 08.11.2018 № 67/18/073-10666, то варто вказати таке.
Так, у постанові від 08.11.2018 № 67/18/073-10666 зазначено, що ГБК «Позняки-3» не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.08.2018.
Аналогічні реквізити припису, який не був виконаний, зазначено і в розділі VI «Опис виявлених порушень» акту № б/н від 29.10.2018.
Проте, як вбачається з того ж акту, розпорядчий документ, на виконання якого проводиться захід державного нагляду (контролю) - наказ № 648 від 05.09.2018, направлення від 16.10.2018 № б/н.
Так, у даті наказу № 648 допущено помилку, замість дати 05.10.2017, вказано дату 05.09.2018.
У тексті наказу № 648 від 05.10.2017 вказано, що перевірка проводиться задля перевірки виконання суб'єктам містобудування вимог припису Департаменту від 18.08.2017.
У направленні на перевірку від 16.10.2018 № б/н теж вказано припис від 18.08.2017 та наказ № 648 від 05.10.2017.
Отже, суд переконаний, що вказання дати припису 18.08.2018 замість 18.08.2017 є формальною помилкою та ніяким чином не спростовує факт порушення ГБК «Позняки-3» вимог містобудівного законодавства.
До того ж, з матеріалів справи та тверджень сторін вбачається, що припис від 18.08.2018 не існує.
Відповідно до п. 25 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову.
З тексту постанови № 67/18/073-10666 від 08.11.2018 вбачається, що її примірник було надіслано ГБК «Позняки-3» рекомендованим відправленням № 01044039379908 від 09.11.2018. Зазначене підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01044039379908 ОСОБА_2 12.11.2018.
При розгляді цієї справи суд вважає за необхідне також надати оцінку аргументам представника позивача стосовно того, що ГБК «Познки-3» не є суб'єктом містобудування. З такими твердженнями суд не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено види правопорушень, за вчинення яких несуть відповідальність різні суб'єкти містобудування.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що він не є замовником будівництва або підрядником, а тому не є суб'єктам містобудування і не повинен нести відповідальність в рамках Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Проте, окрім відповідальності суб'єктів містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів, замовників будівництва, суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи, які здійснюють господарську діяльність з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками за переліком видів робіт, які визначаються Кабінетом Міністрів України, які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції, передбачено і загальну відповідальність для всіх суб'єктів містобудування (ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»).
До того ж, оскільки позивачем було добровільно сплачено штраф як суб'єктом містобудування за результатами первинної перевірки, яка була проведена у серпні 2017 року, то у позивача не виникало сумнівів щодо його віднесення до категорії «суб'єктів містобудування».
Відповідно до ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Правопорушення у формі не виконання вимог припису Департаменту було виявлено під час перевірки 29.10.2018, а накладення штрафу відбулося 08.11.2018, тобто в межах 6-місячного строку, передбаченого законодавством.
Беручи до уваги все викладене вище, та з урахуванням того, що позивачем заявлено позовну вимогу про скасування неіснуючого припису від 18.08.2018, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ГБК «Позняки-3» не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» - відмовити повністю.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко