ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 березня 2020 року м. Київ № 640/15808/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю
секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому)
провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи
адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доМіжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаських областях
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
20.08.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаських областях (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним висновок за результатами службового розслідування стосовно начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві ОСОБА_2 щодо перевірки фактів, викладених у скарзі першого заступника начальника головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві ОСОБА_1, складеного 24.07.2019;
- зобов'язати Міжрегіональне управління національного агентства України з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаських областях повторно розглянути скаргу від 19.06.2019 та провести службове розслідування належним чином.
В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідачем проведено службове розслідування щодо позивача та складено негативний висновок щодо оцінки його службової діяльності, що, на думку позивача, є протиправним, упередженим та необ'єктивним, відтак, підлягає скасуванню. Зокрема, позивач зазначає, що з лютого 2017 року позивач обіймає посаду першого заступника начальника головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, головного державного інспектора ветеренарної медицини м. Києва; наприкінці 2018 року позивача ознайомлено з негативним висновком щодо результатів оцінювання його службової діяльності; в подальшому у червні 2019 року позивача ознайомлено із негативним висновком щодо результатів повторного оцінювання його службової діяльності; не погоджуючись із вказаними висновками, позивачем 19.06.2019 подано скаргу до Міжрегіонального управління національного агенства України з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях, де перший просив провести службове розслідування щодо порушення керівником прав державного службовця та створення перешкод у їх реалізації; 30.07.2019 позивачем отримано лист відповідача за вих. № 428/ТО04041-19 від 23.07.2019 з додатком - висновок за результатами службового розслідування за скаргою позивача, складений 23.07.2019; відповідно до ст. 44 Закону України «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні; оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції; відповідно до п. 33 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, за результатами оцінювання виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання і досягнення ключових показників, що виставляється з урахуванням критеріїв виставлення балів згідно з додатком 4; відповідно до п. 39 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, при повторному оцінюванні нові завдання і ключові показники для державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», визначаються відповідно до пунктів 28 - 30 цього Типового порядку протягом п'яти робочих днів з дня ознайомлення такого державного службовця з висновком щодо результатів оцінювання його службової діяльності, що містить негативну оцінку; завдання, на підставі яких оцінюється діяльність державного службовця, є поняттям, яке прямо походить із стратегічних цілей та мети існування певного державного органу, в якому працює державний службовець, безпосередньо пов'язане з планом роботи такого органу і визначається індивідуально з урахуванням тієї частини його розподілу, яка віднесена до певного службовця згідно його посадової інструкції та положення про структурний підрозділ, до складу якого він входить; завдання визначає певний обсяг робіт, виконання яких покликано досягти певні стратегічні (пріорітетні) цілі та мету існування державного органу в розрізі діяльності одного працівника; разом з тим, встановлені позивачу завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2019 рік, не відповідають визначеним вимогам; зокрема, встановлені завдання і ключові показники не конкретизовані, не піддаються вимірюванню у кількісному та/або якісному вираженні, що проігноровано у висновку; до того ж, відповідач, проводячи перевірку за зверненням позивача, фактично не досліджував обставини оцінювання позивача, натомість твердження, наведені у висновку, записані тільки зі слів ОСОБА_2 , тобто зі слів особи, стосовно якої направлялась скарга.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
28.08.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/15808/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
13.09.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів.
23.09.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що в ході проведення службового аналізу документів було підтверджено факти неналежного контролю, формального виконання завдань, не володіння достовірною інформацією, відсутності забезпечення контролю за відповідністю заходів державного контролю поставленим цілям та недостатньої ефективності ОСОБА_1 під час виконання завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, що стали підставою для негативної оцінки його службової діяльності; зокрема, була надана довідка про виконання ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності в галузі безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини за І квартал 2018 року за квітень 2019 року, підготовлена ОСОБА_1 , в якій він самостійно аналізує результати своєї роботи протягом вказаного періоду; також на виконання доручень начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 12.06.2019 № 07.0/10958, № 07.0/10948, № 07.0/10959 надані довідки посадових осіб Головного управління, діяльність яких координує та безпосередньо контролює ОСОБА_1 ; вказані документи містять ретельний аналіз виконання завдань та ключових показників ОСОБА_1 з викладенням конкретних фактів та цифри щодо результативності, ефективності та якості його службової діяльності; щодо пояснень ОСОБА_2 , то він є безпосереднім керівником ОСОБА_1 , тому вони були взяті до уваги під час проведення службового розслідування; відповідно до п. 37 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання відповідно до цього Типового порядку; так як при першому оцінюванні ОСОБА_1 було отримано негативну оцінку, то наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22.12.2018 № 548-к було визначено, що у період з 03.06.2019 по 07.06.2019 варто провести повторне оцінювання результатів службової діяльності першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві ОСОБА_1 та зобов'язано ОСОБА_1 надати Управлінню кадрового забезпечення до 10.06.2019 оригінал висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності; з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з поставленими завданнями, а тому, так як завдання визначаються безпосереднім керівником разом з державним службовцем, то особистий підпис ОСОБА_1 свідчить про погодження останнього з визначеними завданнями; щодо оціночної співбесіди, то вона не була проведена оскільки вперше ОСОБА_1 на неї не з'явився, а вдруге - знаходився на лікарняному; тому, повторне оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 було проведено 13.06.2019 без оціночної співбесіди, що відповідає абз. 2 п. 37 Порядку оцінювання.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.06.2019 Перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві ОСОБА_1 подав до Міжрегіонального управління національного агенства України з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях скаргу про порушення керівником прав державного службовця та створення перешкод у їх реалізації, у якій просив провести службове розслідування стосовно Начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві ОСОБА_2 .
Листом від 23.07.2019 № 428/ТО04041-19 Міжрегіональне управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях повідомило ОСОБА_1 про те, що службове розслідування було проведено, а за його результатами було складено висновок.
Не погоджуючись із висновками Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях, викладеними у висновку від 23.07.2019, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Основні принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України «Про державну службу».
Основні права державного службовця визначені ст. 7 Закону України «Про державну службу», за приписами якої державний службовець має право на: 1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) чітке визначення посадових обов'язків; 3) належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення; 4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу; 5) відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону; 6) професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу; 7) просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов'язків; 8) участь у професійних спілках з метою захисту своїх прав та інтересів; 9) участь у діяльності об'єднань громадян, крім політичних партій у випадках, передбачених цим Законом; 10) оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності; 11) захист від незаконного переслідування з боку державних органів та їх посадових осіб у разі повідомлення про факти порушення вимог цього Закону; 12) отримання від державних органів, підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування необхідної інформації з питань, що належать до його повноважень, у випадках, встановлених законом; 13) безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності; 14) проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Державні службовці також реалізують інші права, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
За приписами ч. 6 ст. 11 Закону України «Про державну службу» якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про державну службу» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, за фактом подання скарги ініціює та проводить службове розслідування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою перевірки фактів, викладених у скарзі.
У разі виявлення порушень прав державного службовця або створення перешкод у їх реалізації винні у порушенні посадові особи повинні бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.
Порушені права державного службовця підлягають безумовному поновленню, а перешкоди в реалізації цих прав - усуненню.
Відповідно до п. 1 Положення про Національне агенство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 500, Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті).
Пунктами 3 та 4 Положення про Національне агенство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 500, визначено завдання та повноваження НАДС, які відповідно до п. 7 цього Положення здійснює безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до п. 1 Положення про міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Національного агенства України з питань державної служби від 21.05.2015 № 98, міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Національному агентству України з питань державної служби та є його територіальними органами.
Відтак, Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях підпорядковується Національному агентству України з питань державної служби та є його територіальним органом.
Відповідно до пп. пп. 4, 6 п. 4 Положення про міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 21.05.2015 № 98, управління відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за додержанням визначених законодавством про державну службу умов реалізації громадянами права на державну службу на відповідній території; проводять в установленому порядку службові розслідування з питань дотримання державними службовцями вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби.
Отже, до повноважень Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях належить проведення службових розслідувань з питань дотримання державними службовцями вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу Нацдержслужбою або її територіальним органом за фактом подання скарги державного службовця у разі порушення його прав, встановлених Законом України «Про державну службу», або створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скарзі, встановлено Порядком проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393, за фактом подання скарги державного службовця проводиться службове розслідування з підстав, передбачених пунктом 1 цього Порядку: Нацдержслужбою - в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; територіальним органом Нацдержслужби - в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, мм. Києва і Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення.
Так, в рамках спірної справи службове розслідування проводилось в Головному управлінні Держпродспоживслужби м. Києва стосовно її начальника.
Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 22.05.2019 № 468, повноваження Головного управління поширюються на територію міста Києва.
Отже, Міжрегіональне управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях є уповноваженим територіальним органом НАДС України щодо проведення службового розслідування у Головному управлінні Держпродспоживслужби в м. Києві за фактом подання скарги державного службовця.
Відповідно до п. 8 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393, уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати надходження скарги державного службовця приймає рішення про проведення службового розслідування або відмову в розгляді скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав скаргу ОСОБА_1 19.06.2019 за вх. № 20.
24.06.2019 Міжрегіональним управлінням НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях було прийнято наказ № 29 н/оз «Про проведення службового розслідування», яким наказано провести службове розслідування у строк з 24.06.2019 по 23.07.2019 та скласти висновок за його результатами.
Так, день подачі скарги - 19.06.2019. Відрахування строку на прийняття рішення про проведення службового розслідування починається з 20.06.2019 та закінчується 24.06.2019 (22.06.2019 та 23.06.2019 до обрахунку не беруться, оскільки це вихідні дні). Отже, рішення про проведення службового розслідування, прийняте у формі наказу Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях № 29 н/оз від 24.06.2019 вчинене у рамках встановленого строку.
Відповідно до п. 7 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393, строк проведення службового розслідування становить не більш як один місяць.
Як вбачається із наказу Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях № 29 н/оз від 24.06.2019, строк проведення службового розслідування складає 1 місяць. Висновок за результатами проведеного службового розслідування також прийнято у межах встановленого місячного строку, а саме 23.07.2019.
Як встановлено п. 10 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393, рішення про проведення службового розслідування оформляється наказом уповноваженого органу, копія якого надсилається суб'єктові призначення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.
Відповідно до п. 11 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393, у наказі про проведення службового розслідування зазначається: підстава для проведення службового розслідування; предмет службового розслідування; прізвище, ім'я та по батькові, найменування посади державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування; дата початку та закінчення службового розслідування; склад комісії з проведення службового розслідування із зазначенням її голови.
В силу п. 12 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393, комісія з проведення службового розслідування утворюється у складі не менше трьох осіб.
Аналізуючи зміст наказу, вбачається, що вимоги вищевикладених пунктів при його складенні були дотримані, наказ містить всі обов'язкові реквізити.
Відповідно до п. 22 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393, за результатами службового розслідування складається висновок щодо його проведення, в якому зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові, найменування посади, рік народження, освіта, стаж державної служби державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування; 2) факти, які стали підставою для проведення службового розслідування; 3) обставини і причини вчинення дії або бездіяльності; 4) заяви, клопотання, пояснення, а також зауваження державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, подані під час проведення службового розслідування, обґрунтована інформація про їх задоволення чи відхилення; 5) дані про наявність або відсутність у діях державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, дисциплінарного проступку та підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності; 6) обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування; 7) вимога щодо безумовного поновлення порушених прав державного службовця, встановлених Законом, або усунення перешкод у їх реалізації.
Відповідно до п. 23 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393, висновок щодо проведення службового розслідування підписується членами комісії з його проведення та надається для ознайомлення державному службовцеві, стосовно якого проводилося службове розслідування.
Ознайомлення державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, з висновком щодо його проведення здійснюється протягом одного робочого дня після підписання зазначеного висновку членами комісії з проведення службового розслідування у присутності не менше 50 відсотків її складу.
Державний службовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, підписує висновок щодо його проведення, а у разі відмови від його підписання члени комісії з проведення службового розслідування складають відповідний акт, який додається до висновку та є його невід'ємною частиною.
Під час ознайомлення з висновком щодо проведення службового розслідування державний службовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, може висловити до нього свої письмові зауваження, які додаються до висновку та є його невід'ємною частиною.
Як вбачається із тексту висновку за результатами службового розслідування стосовно начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві ОСОБА_2 він складений 23.07.2019, підписаний усіма членами комісії з проведення службового розслідування ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ). ОСОБА_2 підписав висновок без зауважень на наступний день після його винесення, тобто 24.07.2019.
Отже, в частині оформлення висновку, його реквізитів, строків підписання та ознайомлення з його текстом особи, стосовно якої проводилось службове розслідування, суд не вбачає порушень, які би слугували підставою для скасування такого висновку.
Щодо інших тверджень позивача в частині протиправності висновку суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб'єктом призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.
Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 було затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, яким визначено процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В».
Відповідно до п. 8 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Відповідно до п. 28 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.
Завдання і ключові показники оформляються згідно з додатком 6 і зберігаються в особовій справі державного службовця, а копії залишаються у державного службовця та його безпосереднього керівника.
За приписами п. 29 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами, зокрема, державним службовцям, які обіймають посади заступників керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; заступників керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - керівником державної служби.
Відповідно до п. 30 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, завдання і ключові показники визначаються з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.
Відповідно до п. 33 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», зазначає результати своєї діяльності у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за формою згідно з додатком 7 в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
За результатами оцінювання виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання і досягнення ключових показників, що виставляється з урахуванням критеріїв виставлення балів згідно з додатком 4.
Відповідно до п. 37 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання відповідно до цього Типового порядку.
Відповідно до п. 39 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, нові завдання і ключові показники для державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», визначаються відповідно до пунктів 28 - 30 цього Типового порядку протягом п'яти робочих днів з дня ознайомлення такого державного службовця з висновком щодо результатів оцінювання його службової діяльності, що містить негативну оцінку.
Безпосереднім керівником позивача є начальник Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві ОСОБА_2 , тому відповідно до норм, що викладені вище, оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 правомірно проводилось начальником Головного управління ОСОБА_2
Як вбачається з наказу Держпродспоживслужби України від 22.12.2018 № 548-к «Про затвердження результатів оцінювання службової діяльності першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві» затверджено висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 та призначено останньому повторне оцінювання результатів службової діяльності у період з 03.06.2019 по 07.06.2019.
На виконання вказаного наказу начальником Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві ОСОБА_2 було погоджено 3 завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності, а саме:
1) Забезпечити контроль за ефективністю, якістю та відповідністю заходів державного контролю поставленим цілям відповідно до вимог законодавства:
1.1) Підвищити результативність заходів державного контролю, вживати заходів реагування у всіх випадках виявлення порушень вимог законодавства у визначених сферах - до 01.06.2019;
1.2) Забезпечити належний контроль за виконанням приписів, розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства - до 01.06.2019;
1.3) Забезпечити дотримання термінів підготовки дозвільних документів відповідно до вимог законодавства - до 01.06.2019;
2) Організувати розгляд звернень громадян у визначених сферах:
2.1) Забезпечити кваліфікований об'єктивний всебічний неупереджений розгляд звернень громадян за відповідними напрямками роботи - до 01.06.2019;
2.2) Забезпечити належний контроль за дотриманням термінів розгляду звернень громадян спеціалістами підпорядкованих структурних підрозділів - до 01.06.2019;
3) Забезпечити аналіз діяльності підпорядкованих структурних підрозділів та результативності у тому числі визначення ризиків виникнення шкідливого впливу на здоров'я людини:
3.1) Провести аналіз результатів лабораторних та інструментальних досліджень в сферах безпечності харчових продуктів та санітарного законодавства за 2018 рік - лютий 2019 року;
3.2) Забезпечити контроль за підготовкою актів категоризації потужностей на підставі відомостей державних реєстрів - до 01.06.2019.
В адміністративному позові позивач зазначає, що встановлені позивачу завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності не відповідають визначеним вимогам, зокрема, встановлені завдання і ключові показники не конкретизовані, не піддаються вимірюванню у кількісному та/або якісному вираженні, що проігноровано відповідачем у висновку. Окрім того, позивач вважає, що в порушення норм законодавства України комісія не керувалась Методичними рекомендаціями щодо оцінювання та Методичними рекомендаціями щодо завдань.
Оцінюючи вказані твердження позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 розділу І Методичних рекомендацій щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 29.08.2018 № 208-18, ці Методичні рекомендації пропонується застосовувати під час складання звітів, заповнення висновків, оціночної співбесіди, визначення та затвердження результатів оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В».
Суд акцентує увагу на тому, що зазначені Методичні рекомендації мають виключно рекомендаційний характер, а їх не застосування як при формулюванні завдань та ключових показників, так і при службовому розслідуванні щодо фактів неправомірного оцінювання державних службовців, не передбачено.
Натомість, конструкція норми п. 28 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, відповідно до якої завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні, не передбачає, щоб завдання і ключові показники одночасно вимірювалися і в кількісному, і в якісному вираженні. Як вбачається з вказаної норми, завдання і ключові показники повинні вимірюватися або в кількісному вираженні, або в якісному, проте, вимір в обох показниках одночасно можливий, але не обов'язковий.
З огляду на зазначене, суд критично ставиться до таких тверджень позивача, оскільки в цій частині своїх тверджень, він посилається на акт, який не має імперативного характеру для керівника позивача при формулюванні завдань, натомість Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, який, в свою чергу, є обов'язковим для використання керівником позивача, передбачено протилежне.
Аналізуючи сутність завдань, які були поставленні ОСОБА_1 , суд вважає, що якісні показники були дотримані, оскільки завдання полягали у забезпеченні, зокрема, якості заходів державного контролю, організації кваліфікованого розгляду звернень громадян, проведенні аналізу результативності лабораторних та інструментальних досліджень тощо.
Щодо виконання ОСОБА_1 першого завдання суд зазначає наступне.
Так, позивачем у довідці зазначено, що результативність заходів державного контролю підвищено, у всіх випадках виявлених порушень застосовано заходи реагування, спеціалістами проведено 399 перевірок за 5 місяців 2019 року (у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини), 364 перевірки та 127 комісійних перевірок за 5 місяців 2019 року (у сфері санітарного законодавства).
Також ОСОБА_1 зазначає, що забезпечено належний контроль за виконанням приписів, розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства: спеціалістами Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини складено 243 приписи за 5 місяців 2019 року, 22 протоколи, 31 постанова про сплату штрафу; спеціалістами Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства складено 43 приписи за 5 місяців 2019 року.
Проте, зазначена інформація не підтверджена начальником Управління аналітично-організаційного забезпечення.
У її довідці на виконання доручення ОСОБА_2 вказано, що станом на 01.06.2019 кількість вжитих заходів реагування така: у сфері безпечності харчових продуктів - 271 припис (проведені позапланові заходи - 30, кількість приписів із завершеним терміном виконання, перевірка яких не проведена - 160, кількість приписів із незавершеним терміном виконання - 81); у сфері санітарії - 118 приписів (проведені позапланові заходи - 0, кількість приписів із завершеним терміном виконання, перевірка яких не проведена - 40, кількість приписів із незавершеним терміном виконання - 78). Також винесено 25 рішень про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, 32 рішення про знищення, відкликання та/або вилучення з обігу харчових продуктів.
З таких даних вбачається, що ОСОБА_1 за період виконання завдання із загальної кількості приписів у сфері безпечності харчових продуктів із завершеним терміном виконання (190) перевірено лише 30, що складає 15,8%, а у сфері санітарного законодавства - 0%. З 32 рішень про знищення, відкликання та/або вилучення з обігу харчових продуктів не проконтрольоване жодне.
Щодо забезпечення дотримання термінів підготовки дозвільних документів, то за період з 02.01.2019 по 31.05.2019 порушено терміни надання 36 адміністративних послуг (2,5% від загальної кількості).
Як вбачається із висновку щодо результатів оцінювання за перше завдання позивачем отримано 3 бали із наступним обґрунтуванням «завдання виконано, однак, не досягнуто в повній мірі ефективності, результативності проведених заходів».
Суд звертає увагу, що ані в скарзі до відповідача, ані в адміністративному позові, позивач не зазначає зауважень щодо виставлення балів за виконані завдання. Тому, враховуючи викладене вище, суд погоджується з висновками комісії з проведення службового розслідування, що наявні матеріали свідчать про те, що ОСОБА_1 формально виконав завдання, не володів достовірною інформацією, не забезпечив контроль за виконанням приписів тощо.
Щодо виконання позивачем другого завдання суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_1 у довідці зазначено, що за 5 місяців 2019 року надійшло 179 звернень громадян, визнано обґрунтованими 109, безпідставними 70, 13 направлено за належністю.
Окрім цього по 2 пункту не зазначено більше ніякої інформації, з якої можна робити висновки про результативність, ефективність та якість службової діяльності позивача по 2 завданню.
Як вбачається із довідки начальника відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, за період з 01.012019 по 31.05.2019 відділом розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації зареєстровано та направлено на розгляд до відповідних структурних підрозділів наступну кількість звернень громадян: до Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини - 179 (з них 118 розглянуто у встановлений термін, а 52 - з порушенням термінів (30,6%)); до Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства - 347 (з них розглянуто у визначений термін 238, з порушенням термінів - 82 (25,6%)).
Як вбачається з висновку щодо результатів службової діяльності ОСОБА_1 , за виконання другого завдання йому виставлено 2 бали із обґрунтуванням «завдання виконано частково з порушенням строків виконання».
Суд зазначає, що позивач, виконуючи обов'язки першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві не забезпечив належний контроль за дотриманням термінів розгляду звернень громадян спеціалістами підпорядкованих структурних підрозділів.
Щодо виконання ОСОБА_1 третього завдання суд зазначає таке.
Так, у довідці про виконання ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності позивач зазначає, що під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) проводився відбір зразків продукції, сировини та змиви для проведення лабораторних досліджень (всього відборів у 2018 році - у 644 випадках, відібрано 3 113 зразків, проведено 16 703 дослідження). Також позивач зазначає, що ним забезпечено контроль за підготовкою актів категоризації потужностей на підставі відомостей державних реєстрів.
Проте, ОСОБА_2 щодо виконання позивачем 3 завдання зазначив, що у довідці зазначено лише кількість проведених відборів зразків продукції, лабораторних досліджень та їх результатів, проте відсутня інформація щодо відшкодування витрат операторами ринку у разі порушення параметрів безпечності харчової продукції, тобто аналіз результатів лабораторних та інструментальних досліджень проведено позивачем формально.
Як вбачається із аналізу підготовки актів категоризації потужностей, підготовленого начальником Управління правового забезпечення, начальником відділу претензійно-позовної роботи та головним спеціалістом з внутрішнього аудиту, за період з 02.01.2019 по 31.05.2019 зареєстровано 1 479 потужностей операторів ринку, проте тільки на актах категоризації №№ 415-691 наявні підписи державних інспекторів, які складали акти (це 276 актів - 18,7%). Натомість, всі інші акти складені в електронній формі та, відповідно, без підписів і номерів.
За виконання вказаного завдання позивачу проставлено 2 бали із обґрунтуванням «завдання виконано формально, з порушенням строків виконання».
Як вбачається із висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , його було датовано 13.06.2019.
Відповідно до абз. абз. 3, 4 п. 33 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, безпосередній керівник ознайомлює відповідного державного службовця з такими результатами у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу», після цього передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», з підписом керівника структурного підрозділу та відміткою про ознайомлення відповідного державного службовця.
У разі неможливості ознайомлення державного службовця з результатами оцінювання у зв'язку з його відсутністю безпосередній керівник передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», для ознайомлення такого державного службовця у строк, визначений законом.
13.06.2019 листом за вих. № 12.0/10994 начальнику Управління кадрового забезпечення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів було направлено висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності, в якому повідомлено, що оцінювання відбулося без оціночної співбесіди, оскільки ОСОБА_1 перебував на лікарняному.
Відповідно до п. 10 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, оцінювання проводиться поетапно: визначення та перегляд завдань і ключових показників; оціночна співбесіда (крім випадків, передбачених цим Типовим порядком); визначення результатів оцінювання та їх затвердження.
Відповідно до п. 32 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, оціночна співбесіда проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) на основі пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників або його письмового звіту, що подається у довільній формі. Під час оціночної співбесіди визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
У разі коли у визначений строк проведення оцінювання державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», відсутній на роботі, оцінювання проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк або у разі відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою оціночна співбесіда та визначення результатів оцінювання проводяться раніше.
Так, 12.06.2019 листом № 12.0/10960 ОСОБА_1 надіслано запрошення на оціночну співбесіду, яка відбудеться 12.06.2019 (докази надіслання або вручення відсутні).
13.06.2019 об 11:00 листом № 2.0/10991 ОСОБА_1 надіслано запрошення на оціночну співбесіду, яка відбудеться 13.06.2019 (відправка на робочу електронну пошту).
Так, як підтверджується листком непрацездатності серії АДХ № 169954 ОСОБА_1 з 13.06.2019 перебував на лікарняному.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 13.06.2019 (у день проведення оціночної співбесіди) перебував на лікарняному, що належним чином підтверджено, то оцінювання відбулося без оціночної співбесіди, що являється допустимим в силу норм абз. 2 п. 32 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640.
Щодо строків ознайомлення позивача з висновком варто зазначити таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державну службу» державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Так, перебіг строку на ознайомлення ОСОБА_1 почався 14.06.2019 і закінчився 16.06.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2019 Овчаренку було направлено копію висновку двома рекомендованими відправленнями на різні адреси, що вказані в матеріалах його особової справи, - відправлення № № 0405342554563, 0405342554555.
Також матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримав копію висновку про результати оцінювання службової діяльності 18.06.2019.
Отже, позивача було вчасно ознайомлено з результатами оцінювання.
До того ж, відповідно до п. 43 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, не підлягає скасуванню висновок щодо результатів оцінювання, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
Під час розгляду цієї справи суд принагідно акцентує увагу і на тому, що функція оцінювання завдань та ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві покладається на начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, що проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця та із залученням всіх учасників оцінювання.
Дискреційні повноваження безпосереднього керівника, який проводить оцінювання, дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Такі повноваження обумовлені певною свободою (вільним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законодавством, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Як випливає зі змісту Рекомендації R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Суд, розглядаючи адміністративну справу по суті, не може перебирати на себе повноваження суб'єкта владних повноважень щодо реалізації покладених на нього завдань.
Таким чином, суд встановив та надав оцінку процедурі оцінювання ОСОБА_1 та процедурі проведення службового розслідування відносно ОСОБА_2 на предмет виявлення порушень під час вказаних дій, однак суд позбавлений можливості надати оцінку результатам службової діяльності позивача.
З огляду на все викладене вище, суд не вбачає порушень норм чинного законодавства України при проведенні службового розслідування стосовно ОСОБА_2 в частині порушення прав ОСОБА_1 та вважає, що правові підстави для визнання висновку протиправним відсутні.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути скаргу від 19.06.2019 та провести службове розслідування належним чином, то вона також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від позовної вимоги про визнання висновку протиправним. Оскільки суд дійшов до висновку, що службове розслідування проведено належним чином та під час нього вивчено всі необхідні обставини справи, то підстав для повторного проведення службового розслідування немає.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко