ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 березня 2020 року м. Київ № 640/22646/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "МАРС"
до третя особаДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Бардаченко Олег Миколайович
провизнання протиправними дій, та скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "МАРС" (далі - ПАТ «МАРС», позивач) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій Департаменту з питань державного архітектурно-будівельної контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення в період з 29.08.2019 до 22.10.2019 планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об'єкті будівництва: "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ "МАРС" № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва";
визнання протиправним та скасування припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2019 стосовно Приватного акціонерного товариства "МАРС";
визнання протиправним та скасування постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 96/19/073-9792 та № 96/19/073-9793 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2019;
визнання протиправним та скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 240 від 29.10.2019 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва було здійснено незаконно, а тому така, на думку позивача, така перевірка не має правових наслідків, що свою чергу свідчить про те, що рішення, прийняті за результатами такої перевірки, зокрема у формі припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил 22.10.2019 стосовно позивача, постанови відповідача № 96/19/073-9792 та № 96/19/073-9793 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2019 та наказу відповідача № 240 від 29.10.2019 про скасування права позивача на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, також є незаконними та підлягають скасуванню.
Зокрема, позивач звертає увагу, що підставою для прийняття оскаржуваних постанов є помилкові висновки відповідача про те що позивач начебто навів недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI): «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва» від 10.06.2019 № КВ 061191610176 в частині надання інформації щодо належно розробленої та затвердженої проектної документації, та щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, які є необхідні при новому будівництві, і у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI): «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва» від 08.08.2019 № КВ 141192200034 в частині надання інформації щодо належно розробленої та затвердженої проектної документації, та щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, які є необхідні при новому будівництві.
У той же час, позивач звертає увагу суду, що будівельні роботи були завершені 06.07.2019 року, не є самочинним будівництвом, виконувалися згідно проектної документації з Повідомленням відповідача про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI): «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва» від 10.06.2019 № КВ 061191610176 та з реєстрацією у відповідача відповідної Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI): «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва» від 08.08.2019 № КВ 141192200034.
Також позивач зазначає, що нежитлова будівля для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва не є автостоянкою, а є однією з будівель майнового комплексу позивача - ремонтним гаражем на закритій території позивача з обмеженим доступом, а наявна безпосередньо біля будівлі № 19 для обслуговування транспортних засобів позивача автостоянка містить необхідну кількість машино-місць для інвалідів з розрахунку 10-15% від загальної місткості автостоянки.
Також позивач акцентує увагу, що перевірка здійснювалась відповідачем з 29.08.2019 року по 22.10.2019 року після виконання будівельних робіт та реєстрації позивачем права власності на реконструйований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення.
Також на думку позивача, продовження відповідачем позапланового заходу після строку очікуваної позивачем дати закінчення позапланової перевірки з 29.08.2019 по 11.09.2019 є зловживанням відповідачем передбачених законодавством правами щодо здійснення відповідних заходів органом державного нагляду (контролю) у межах позапланової перевірки, крім цього слід взяти до уваги що продовження позапланової перевірки передбачено Порядком № 553, тобто підзаконним нормативно правовим актом, в той час, як Законом України № 877, який має вищу юридичну силу, такого права не передбачено.
А тому, за вказаних вище обставин, позивач вважає, що вказана вище перевірка була проведена відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); сторонньо (упереджено); недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, з дискримінацією позивача; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та не своєчасно, тобто протягом нерозумного строку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.
20 грудня 2019 року представником Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано до суду відзив, в якому відповідач проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
Відзив обґрунтовано тим, що замовником будівництва (ПрАТ «МАРС») наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 10.06.2019 № КВ 061191610176, та у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ141 192200034 на об'єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва» в частині надання інформації щодо належно розробленої та затвердженої проектної документації, та щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, які є необхідні при новому будівництві.
А тому, на думку відповідача, оскільки зазначений вище об'єкт будівництва будувався без належно затвердженого проекту, що згідно з положеннями ст. 376 Цивільного кодексу України вважається самочинним будівництвом.
Таким чином, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами проведеної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва було складено акт перевірки від 22.10.2019 та враховуючи виявлені порушення ПрАТ «МАРС» видано припис про усунення порушенння вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2019, а також відносно ПрАТ «МАРС» складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.10.2019.
В подальшому, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом, було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2019 № 97/19/073-9793, якою ПрАТ «МАРС» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф, а також постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2019 № 96/19/073-9792, якою ПрАТ «МАРС» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф.
Відповідач також звертав увагу, що законодавством не наділено орган державного архітектурно- будівельного контролю правом проводити перевірку інформації, що зазначена замовником будівництва у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкту до експлуатації, а лише обов'язок внести дані до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
З урахуванням викладеного, Департамент наказом від 29.10.2019 № 240 скасував право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 10.06.2019 № КВ 061191610176, та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ 141192200034 на об'єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва», замовник - ПрАТ «МАРС».
За вказаних вище обставин, на думку відповідача при проведені ним перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва та прийнятті спірних рішень, Департамент діяв у відповідності до вимог наданих йому повноважень.
Ухвалою суду від 23.01.2010 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача залучено Бардаченка Олега Миколайовича та запропоновано останньому подати до суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали.
Станом на час розгляду даної справи, третьою особою письмових пояснень до суду подано не було.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено позаплановий захід держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва».
За результатами проведеного заходу, відповідачем складено Акт № б/н від 22 жовтня 2019 року.
Висновками вказаного Акту перевірки встановлено:
Нежитлова будівля для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській. 101 у Голосіївському районі м. Києва не може бути реконструйована без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта і відповідно до п. 3,2.21 ДБН А.2.2.3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (зі Зміною № 1 ДБН А.2.2.3-2014) не може бути віднесена до виду будівництва - реконструкція, вид будівництва зазначеного об'єкта повинен бути класифікований як нове будівництво, чим порушено ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; п.3.2.21 ДБН А.2.2.3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництві».
Робочим проектом: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва» не передбачено машино-місця для автотранспортних засобів інвалідів згідно з ЛБН 360. Згідно Примітки 2* пункту 7.51. ДБН 360-92** «ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ» кількість машино-місць для інвалідів необхідно приймати з розрахунку 10-15% від загальної місткості автостоянки, чим порушено пункт 4,5 ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»; пункт 7.51 ДБН 360-92** «ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ»: пункт 4.1. ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Робочий проект: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва» розроблений та затверджений, як такий, що суперечить законодавству, а саме без урахування вихідних даних, які є необхідні для нового будівництва та без дотримання вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, чим порушено пункт 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Замовником будівництва ПрАТ «МАРС» наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 10.06.2019 № КВ 061191610176, та у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ141192200034 на об'єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва» в частині надання інформації щодо належно розробленої та затвердженої проектної документації, та щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, які є необхідні при новому будівництві, чим порушено ч. 8 ст. 36 та ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами проведеної перевірки, 22 жовтня 2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відносно ПРАТ «МАРС» складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності.
29 жовтня 2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято наказ № 240, яким:
скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва» від 10.06.2019 № КВ 061191610176, замовник - ПрАТ «МАРС»;
скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ 141192200034 на об'єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва», замовник - ПрАТ «МАРС».
05 листопада 2019 року директором Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено відносно ПРАТ «МАРС»:
постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 96/19/073-9792, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке визначена абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», якою до позивача застосовано штраф у розмірі 72 252, 00 грн.;
постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 96/19/073-9793, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке визначена п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», якою до позивача застосовано штраф у розмірі 72 252, 00 грн.
Незгода позивача з діями відповідача щодо проведення заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та прийнятими за її результатами рішеннями, обумовили ПРАТ «МАРС» на звернення до суду з даним позовом.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону № 3038-VІ).
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до п. 1, 2 Порядку №553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом ( п.5 Порядку №553).
За змістом ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VІ посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.
Відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
У той же час, суд звертає увагу, що відповідно до п. 16 -18 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Пунктами 19-20, 22 вказаного Порядку передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Судом встановлено, що 22.08.2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано наказ № 635 про проведення позапланової перевірки ПРАТ «МАРС» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва».
29 серпня 2019 року відповідачем було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання суб'єктом містобудування - ПРАТ «МАРС» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. У вказаному направлені зазначено, що воно видано на підставі наказу від 22.08.2019 року № 635 та звернення ОСОБА_1 від 06.08.2019 року №073/Б-880. Термін дії направлення з 29.08.2019 року по 11.09.2019 року.
Тобто, з наведеного вбачається, що термін проведення вказаної перевірки становить 10 робочих днів, що відповідає приписам порядку №553.
Суд зазначає, що з урахуванням вимог Порядку, якими встановлено, що у разі потреби строк проведення позапланової перевірки може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні, максимальний строк для проведення перевірки на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 22.08.2019 року № 635 та направлення на проведення перевірки від 29.08.2019 року № б/н не міг бути продовженим більше ніж до 13 вересня 2019 року (враховуючи вихідні дні).
Поряд з цим суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем до закінчення строку проведення перевірки (до 11.09.2019 року включно) ставилося або вирішувалося питання продовження строку її проведення.
Таким чином, позапланова перевірка (позаплановий захід державного контролю), призначена відповідно до наказу від 22.08.2019 року № 635, розпочалася 29.08.2019 року та була закінчена 11.09.2019 року, при цьому контролюючим органом відповідного акту перевірки складено не було.
В подальшому, 21.10.2019 року заступником директора Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Т. Попчук було складено службову записку про необхідність продовження терміну проведення перевірки з 21.10.2019 року по 22.10.2019 року з резолюцією - продовжити на два робочі дні.
На підставі вказаної службової записки відповідачем було видано новий наказ від 21.10.2019 року № 795 та направлення на проведення перевірки від 21.10.2019 року.
Акт за результатами проведеної перевірки було складено 22.10.2019 року.
У поданому до суду відзиві відповідач зазначив, що законодавством у сфері містобудівної діяльності не обмежено в часовому розрізі право органу державного архітектурно-будівельного контролю на здійснення перевірки, за умови, дотримання строку такої перевірки - десять робочих днів та одноразового продовження ( за наявності підстав) строку перевірочного заходу - не більше ніж на два робочі дні.
Суд вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими, оскільки відповідно до загальних засад законодавства встановлені законом строки продовжуються з дня, наступного за днем закінчення такого строку.
До того, ж як вбачається зі змісту службової записки підставою для продовження терміну проведення перевірки визначено те, що під час проведення перевірки представником позивача не було в повному обсязі надано всіх необхідних документів.
Проте, суд зазначає, що у матеріалах справи наявні пояснення позивача від 09.09.2019 року надані на запит Департаменту від 30.08.2019 року № 073-7695 в рамках проведення позапланової перевірки «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва». Відповідно до вказаних пояснень, позивачем було надано перелік документів, що підтверджують правомірність реконструкції відповідних приміщень.
Вказаний лист було отримано відповідачем 09.09.2019 року, що не заперечувалося відповідачем.
Отже, необхідність продовження відповідного строку була виявлена контролюючим органом ще 09.09.2019 року, проте, останній звернувся до керівника відповідного органу зі службовою запискою про його продовження лише 21.10.2019 року.
Наведені обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог законодавства, а саме Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, встановленого Кабінетом Міністрів України та відповідно Закону України "Про архітектурну діяльність", а також порушення принципу правової визначеності.
Державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, а тому будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов'язків, у той час як суб'єкт господарювання має розраховувати на певні строки, внаслідок яких суб'єкт владних повноважень має вчиняти відповідні дії.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце факт переривання проведення позапланової перевірки в період з 29.08.2019 року по 11.09.2019 року та в подальшому проведення її протягом 2 робочих днів з 21.10.2019 року по 22.10.2019 року за відсутності правових на те підстав.
При цьому, наявність в матеріалах справи копії наказу від 21.10.2019 року № 795 про проведення позапланової перевірки не може свідчити про дотримання відповідачем визначеного законодавством порядку проведення перевірки позивача, оскільки останній прийнято не у строки, встановлені чинним законодавством.
Таким чином, за вказаних обставин, суд приходить до переконання про наявність протиправних дій відповідача та наявності правових підстав для задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій Департаменту з питань державного архітектурно-будівельної контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення в період з 29.08.2019 до 22.10.2019 планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об'єкті будівництва: "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ "МАРС" № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва.
Щодо вимог позивача про:
визнання протиправним та скасування припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2019 стосовно Приватного акціонерного товариства "МАРС";
визнання протиправним та скасування постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 96/19/073-9792 та № 96/19/073-9793 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2019;
визнання протиправним та скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 240 від 29.10.2019 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, суд зазначає наступне.
Так, за змістом частини другої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Статтею 34 вказаного Закону передбачено, що Замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) виключено;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно частини 9 та 10 статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відомості про скасування права на виконання підготовчих робіт вносяться до реєстру.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення (ч. 8 вказаної статті Закону).
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (ч. 10 вказаної статті Закону).
У той же час, частина друга статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
При цьому, абзацами 6, 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 чітко регламентовано, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
Отже, скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт здійснюється саме шляхом видачі відповідного наказу та виключення запису про реєстрацію таких декларацій.
При цьому, реєстрація декларації підлягає скасуванню Інспекцією у разі виявлення нею недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта (пункт 29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, в редакції станом на час прийняття оскаржуваного наказу № 101 «д» від 17 серпня 2015 року).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що за умови наявності зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт обставини виявлення у вказаних деклараціях недостовірних даних, які дозволяють кваліфікувати об'єкт як самочинне будівництво, є підставою для скасування реєстрації цих декларацій самою інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
Тобто підставами для скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт чи про готовність об'єкта до експлуатації є виявлення у деклараціях недостовірних даних, внесених замовником, які дають підстави кваліфікувати об'єкт будівництва як самочинне будівництво.
Суд зазначає, що відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року № 208/94-ВР.
Згідно із приписами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06 квітня 1995 р. (далі-Порядок № 244).
Згідно абз.1 п.2 Поряду № 244, штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 9 Порядку №244 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким фіксують факт вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п. 16, 17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної (п.п. 1 п 22 Порядку №244).
Слід зазначити, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності кожен із суб'єктів містобудування несе конкретно за вчинене ним правопорушення, класифікація яких наведена у статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття вказаних вище оскаржуваних рішень (припису, постанов та наказу) став висновок контролюючого органу про те, що замовником будівництва (ПрАТ «МАРС») наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 10.06.2019 № КВ 061191610176 (порушення ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») та у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ141 192200034 на об'єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва» в частині надання інформації щодо належно розробленої та затвердженої проектної документації, та щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, які є необхідні при новому будівництві (порушення ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Так відповідно до абз. п. 4 ч. 2 ст. 2. Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У той же час, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п. 2 ч. 2 ст. 2. Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності").
Так, зокрема, відповідачем під час перевірки встановлено, що Департамент керуючись Законом та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі-Порядок № 466), зареєстрував подане замовником будівництва, ПрАТ «МАРС», повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 10.06.2019 № КВ 061191610176, та у подальшому декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ 141192200034 на об'єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва».
Зокрема, у зазначеному повідомленні про початок виконання будівельних робіт замовником будівництва ПрАТ «МАРС» зазначено, що проектна документація розроблена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та затверджена наказом голови правління ПрАТ «МАРС» Абрамовським Вадимом Миколайовичем «Про затвердження проектної документації» від 14.01.2019 №36.
Як зазначає відповідач, зі слів представника замовника будівництва ПрАТ «МАРС» та наданих пояснень від 09.09.2019 № 140 (вх. Депаратменту від 09.09.2019 № 073/7364) та від 18.10.2019 № 160 (вх. Департаменту від 21.10.2019 № 073/8278) з'ясовано, що гаражі, зокрема поз. № 19, згідно виписки з інвентаризаційної відомості до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу АТВТ «МАРС» про склад об'єктів нерухомості, що ввійшли до статутного фонду АТВТ «МАРС» станом на 01.11.1993. В 2010 році архівні матеріали знищено (протокол № 2 від 12.05.2010 засідання експертної комісії АТВТ «МАРС» справа № 432).
У той же час, відповідачем було встановлено, що протокол № 2 від 12.05.2010 року засідання експертної комісії АТВТ «МАРС» не містить відомостей щодо вилучення та знищення саме документів на нежитлову будівлю 19 літери «М» на вул. Володимирській, 101 ум. Києві .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (далі - Реєстр) нежитлова будівля літера «М» (нежитлова будівля № 19), загальною площею - 264 кв. м, на вул. Володимирській, 101 м. Київ, належить Приватному акціонерному товариству «Марс» (код ЄДРПОУ 14309379), підстава виникнення права власності, зазначена виписка з інвентаризаційної відомості до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу АТВТ «Марс» про склад об'єктів нерухомості, що ввійшли до статутного фонду АТВТ «Марс», серія та номер: б/н, виданий 01.11.1993, видавник: Голова правління АТВТ «Марс» та заступник Голови ФДМУ (далі - Виписка).
Згідно вказаної виписки, остання не містить дати, місяця та року її складання, а також не містить інформації щодо передачі нежитлової будівлі, саме літери «М» (нежитлова будівля № 19) на вул. Володимирській, 101 м. Київ, яка стала підставою, для внесення відомостей у Реєстр.
Вказане, на думку Департаменту, поставило під сумнів законність реєстрації права власності на нежитлову будівлю № 19 на вул. Володимирській, 101 м. Київ , а саме літери «М».
Також перевіркою встановлено, що виписка з інвентаризаційної відомості до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу АТВТ «Марс» про склад об'єктів нерухомості, що ввійшли до статутного фонду АТВТ «Марс» станом на 01.11.1993, зокрема п. 12 містить об'єкт нерухомості: «прибудову до головного корпусу на вул. Володимирській, 101 у м. Києві за інвентарним номером 005 - адмінбудинок, поз. 13, гаражі, поз. 14, 19».
Отже, відповідачем встановлено, що ПрАТ «МАРС» не надано документів, які б підтверджували прийняття в експлуатацію та належність нежитлового приміщення № 19 літери «М» на вул . Володимирській, 101 у Голосіївському районі міста Києва.
При цьому, за результатом виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення позапланової перевірки встановлено, що на вул. Володимирській, 101 знаходиться одноповерхова прямокутна нежитлова будівля. Несучим каркасом гаражу є металеві елементи.
На запит Департаменту від 04.09.2019 № 073-7881 до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», останній листом від 12.09.2019 № 062/14-12481 (И-2019) надано інформацію, що згідно інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої 24.05.2001 наказ Держбуду України за № 127 і зареєстровано 10.07.2001 в Міністерстві юстиції України за № 582/5773 (із змінами та доповненнями), за результатами проведення технічної інвентаризації складаються інвентаризаційна справа, у тому числі матеріали технічної інвентаризації та технічні паспорти. В інвентаризаційній справі на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 101, немає матеріалів технічної інвентаризації на нежитлову будівлю літера «М».
Документів щодо прийняття об'єкта будівництва, а саме нежитлової будівлі літери «М» (для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19), загальною площею - 264 кв. м, на вул. Володимирській, 101 м. Київ, в експлуатацію, у тому числі щодо року його побудови замовником будівництва, ПрАТ «МАРС» не надано.
Враховуючи інформацію, зазначену у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 10.06.2019 № КВ 061191610176, та у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ 141192200034 замовником будівництва, ПрАТ «МАРС» передбачалась «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва».
Враховуючи викладене вище, а також відсутність підтверджуючих документів щодо введення об'єкта будівництва в експлуатацію у встановленому законодавством порядку нежитлова будівля для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва не може бути реконструйована без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта і відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2.3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (зі Зміною № 1 ДБН А.2.2.3-2014), на думку Департаменту, не може бути віднесена до виду будівництва - реконструкція, вид будівництва зазначеного об'єкта повинен бути класифікований як нове будівництво.
Вказане стало підставою для висновку відповідача про подачу контролюючому органу недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ141 192200034 на об'єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва», та в свою чергу для прийняття оскаржуваних рішень: припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2019 стосовно Приватного акціонерного товариства "МАРС"; постанов від 05.11.2019 року № 96/19/073-9792 та № 96/19/073-9793 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та наказу № 240 від 29.10.2019 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта.
У той же час, посилання відповідача на вказані вище доводи та докази в правомірність прийнятих ним рішень, суд вважає необґрунтованим, оскільки матеріалами справи встановлено, що під час проведення перевірки в результаті якої було виявлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, що стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень (припису, постанов та наказу) суб'єкт владних повноважень діяв не у межах наданих йому повноважень та спосіб визначений нормами чинного законодавства, що є самостійною та достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення і, як наслідок, скасування рішень прийнятих за результатами її проведення.
Аналогічна права позиція у спірних правовідносинах неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 17.07.2019 у справі № 822/714/16, від 08.08.2019 у справі № 822/712/16, від 21.10.2019 р. у справі № 822/677/16.
У той же час, надаючи оцінку доводам відповідача про надання позивачем недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ141 192200034 на об'єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва», суд зазначає таке.
Як було встановлено вище, відповідних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на те, що на вказаний об'єкт відсутня інвентаризаційна справа в архіві КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», а у Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відсутня інформація про прийняття в експлуатацію об'єкта, реконструкцію якого здійснено позивачем.
Тобто, відповідач вважає, що у позивача не було підстав для проведення реконструкції на об'єкті будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва», оскільки іншої будівлі за цією адресою раніше не існувало, тому позивач повинен був подати відповідні дозвільні документи, як на нове будівництво.
Суд зазначає, що поняття реконструкції надано у ДБН А .2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку України від 03 березня 2012 року № 98.
Так, у пункті 3.10 ДБН А.2.2-3-2012 визначено, що реконструкція - це перебудова введених експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації для проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).
Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин.
Саме виходячи із сутності поняття реконструкції об'єкта, неможливості виходу забудовника за межі площі забудови, законодавець встановив певні виключення щодо наявності у такого забудовника права власності чи користування земельною ділянкою.
Нове будівництво - це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва.
Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 до об'єктів будівництва віднесені будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або їх частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, що свідчить про те, що елементи благоустрою не є об'єктами будівництва.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що матеріалами справи встановлено, що згідно з інвентаризаційними відомостями до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу виданих Заступником голови Фонду Державного Майна України 01.11.1993 та наявних в матеріалах справи витягів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПрАТ «МАРС» з 01.11.1993 року на праві приватної власної є власником цілісного майнового комплексу до якого у тому числі входить нежитлова будівля літера "М" (нежитлова будівля № 19 для обслуговування транспортних засобів у комплексі позивача, загальна площа 264 кв.м, 1990 року спорудження, місце розташування - на території комплексу позивача: вул. Володимирська, 101, м. Київ) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1832621880000, номер запису про право власності: 31612823).
З матеріалів справи вбачається, що рішення про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літера "М" (нежитлова будівля № 19 для обслуговування транспортних засобів у комплексі позивача, загальна площа 264 кв.м, 1990 року спорудження, місце розташування - на території комплексу позивача: вул. Володимирська, 101, м. Київ) прийнято державним реєстратором Комунального підприємства «Центр правової допомоги та реєстрації» м. Київ, індексний номер 46934076 від 20.05.2019 року, що відповідачем не заперечується.
Земельні ділянки на яких знаходиться вказаний вище цілісний майновий комплекс з 15.09.1998 року позивачу належать на праві постійного користування, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ № 003941 від 15.09.1998 та інформацією з Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі.
10.06.2019 року ПрАТ «МАРС» зареєстрував у відповідача Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI): «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва» від 10.06.2019 № КВ 061191610176.
За результатами проведеної Реконструкції приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва позивачем було здійснено реєстрацію відповідної Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI): «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва» від 08.08.2019 № КВ 141192200034.
Тобто, вказане вище свідчить про те, що станом на час подання вказаного повідомлення позивач володів на праві власності об'єктом нерухомого майна: приміщення нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1832621880000, номер запису про право власності: 31612823.
Наявність вказаного нерухомого майна за вказаною адресою не заперечується і відповідачем, про що свідчить акт перевірки в якому за результатами виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення позапланової перевірки встановлено, що на вул. Володимирській, 101 знаходиться одноповерхова прямокутна нежитлова будівля, яка включає в себе приміщення гаражу.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача, що об'єкт будівництва не прийнятий в експлуатацію в установленому законом порядку та як наслідок є таким, що не підлягає реконструкції, оскільки відповідно до приписів ч. 1 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реєстрації права власності на об'єкт містобудування передує стадія прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Поряд з цим, суд зазначає, що за наведених обставин та враховуючи, що станом на час подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт позивач володів на праві власності відповідним об'єктом нерухомого майна, то доводи контролюючого органу про те, що вказаний об'єкт нерухомого майна не підлягає реконструкції, оскільки не прийнятий в експлуатацію у встановленому законодавством порядку є безпідставним та необґрунтованим.
Таким чином, суд приходить до переконання про помилковість рішення контролюючого органу, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 10.06.2019 № КВ 061191610176 та у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ141 192200034 на об'єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва», а саме у частині зазначення виду будівництва.
Враховуючи викладене, судом не встановлено порушень норм чинного законодавства та державних будівельних норм під час розроблення та затвердження проектної документації, а відтак позивач є належним замовником будівництва і має право в межах чинного законодавства та державних будівельних норм здійснювати відносно належного йому на праві власності об'єкта нерухомого майна відповідні будівельні роботи.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновків колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, що були прийняті на підставі аналізу положень статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553, для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.
Разом з тим, суд зауважує, що позапланову перевірку здійснено відповідачем в період з 29.08.2019 по 11.09.2019, в той час, як вже 20.05.2019 року позивачем зареєстровано право власності на об'єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва».
При цьому, суд звертає увагу, що після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення.
За наведених обставин, суд приходить до переконання, що оскільки перевірку відповідачем проведено після здійснення позивачем реєстраційних дій на підставі поданої декларації, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №178430718 від 22.08.2019 року, наданим позивачем така перевірка є незаконною, що відповідно є підставою для визнання протиправними актів, оформлених за результатами цього державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, вказані обставини дають суду підстави вважати про не доведення відповідачем факту самочинного будівництва позивачем об'єкту - приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва, що виключає можливість прийняття Департаментом оскаржуваних рішень.
Враховуючи викладене, оскаржувані рішення (припис, постанови та наказ) є протиправними та підлягають скасуванню, як такі, що прийнятті поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 132, 134, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "МАРС" (код ЄДРПОУ 14309379, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 101) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельної контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення в період з 29.08.2019 до 22.10.2019 планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об'єкті будівництва: "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ "МАРС" № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва».
3. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2019 стосовно Приватного акціонерного товариства "МАРС".
4. Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 96/19/073-9792 та № 96/19/073-9793 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2019;
5. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 240 від 29.10.2019 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта.
6. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32А) на користь Приватного акціонерного товариства "МАРС" (код ЄДРПОУ 14309379, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 101) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні) 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко