ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 квітня 2020 року місто Київ №640/3221/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження
за позовомОСОБА_1
до третя особаПрезидента України Зеленського Володимира Олександровича Державне бюро розслідувань
про визнання відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень,
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/3221/20 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа Державне бюро розслідувань про визнання відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/3221/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 19.03.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд закрити провадження у даній справі.
Крім того, 20.03.2020 через канцелярію суду від третьої особи надійшли пояснення, відповідно до яких представник просить суд також закрити провадження у справі №640/3221/20.
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі обгрунтоване тим, що вирішення позовних вимог позивача про визнання відсутності компетенції (повноважень) у Президента України Зеленського Володимира Олександровича призначати тимчасово виконуючого обов'язки Директора Державного бюро розслідувань не віднесено до юрисдикції адміністративного суду та належить до компетенції Конституційного Суду України.
Представник третьої особи у своїх поясненнях також зазначив, що дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження у справі слід закрити в силу приписів пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд бере до уваги наступне.
Частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 5 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Так, суд звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2020 було позовну заяву позивача залишено без руху для надання останнім до суду доказів на підтвердження порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Позивач, у встановлений судом строк, надав необхідні докази на підтвердження порушених прав охоронюваних законом інтересів з огляду на що, суд відкрив провадження у даній справі.
Крім того, суд зазначає, що позивачем у даній справі не оскаржується Указ Президента щодо призначення тимчасово виконуючою обов'язки Директора Державного бюро розслідувань, а лише оскаржується відсутність компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 5 частини першої статті статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а отже не виключає та не позбавляє права позивача на звернення до адміністративного суду з приводу визнання відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18) сформульовано правову позицію згідно якої, поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов'язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах. Держава в особі відповідних органів може брати участь в судових процесах, в тому числі в якості позивача, за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, виходячи, в першу чергу, із суті правовідносин та з урахуванням, зокрема, суб'єктного складу сторін та інших чинників, які можуть впливати на визначення юрисдикції судів.
З наведеного вбачається, що позивач у даній справі не обмежений у своєму праві на звернення до суду адміністративної юрисдикції, у тому числі і щодо наявності (відсутності) компетенції (повноважень) у суб'єкта владних владних повноважень.
Оскільки вказаний спір безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, а також беручи до уваги приписи статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає підстав для закриття провадження у цій справі.
Керуючись статями 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання відповідача та третьої особи про закриття провадження в у справі №640/3221/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується окремо від рішення суду.
Суддя Іщука І.О.