01 квітня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/499/20
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Полікомбанк» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Акціонерне товариство «Полікомбанк» (далі - АТ «Полікомбанк») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2020 №0001625304.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що здійснення ним помилки в зазначенні номеру бюджетного рахунку під час сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартал 2019 року до державного бюджету не вплинуло на порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, встановленого пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, оскільки граничний термін сплати - 19.11.2019, а позивач самостійно сплатив зазначений податок 18.11.2019. Водночас Податковий кодекс України встановлює відповідальність платника податку саме за несплату податкових зобов'язань у встановлений строк, у зв'язку з чим вважає, що відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що відповідно до даних інтегрованої картки платника АТ «Полікомбанк» 110206000 «податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України» встановлено, що 19.11.2019 відбулось нарахування податку на прибуток, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 08.11.2019 (термін сплати - 19.11.2019), у сумі 224945,00 грн., а зарахування коштів у вказаній сумі відбулось 20.11.2019 (платіжне доручення від 20.11.2019 №208001). Отже позивачем, в порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено податок на прибуток по декларації за 3 квартал 2019 року, зі строком затримки на 1 календарний день.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що 18.11.2019 позивач самостійно сплатив податок на прибуток за 3 квартал 2019 року у сумі 224945,00 грн., згідно з меморіальним ордером №105493, але на інший рахунок державного казначейства UA638999980000033112342025002, з кодом платежу 11010400 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата). 20.11.2019 з телефонного дзвінка податкового органу позивачу стало відомо про помилку при перерахуванні податку на прибуток, а також про застосування відповідачем до нього фінансових (штрафних) санкцій у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання. З огляду на ситуацію, яка склалась, позивач 20.11.2019 вдруге сплатив суму податку на прибуток за 3 квартал 2019 року - 224945,00 грн., згідно з меморіальним ордером №208001, оскільки розмір штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання залежить від кількості днів прострочення його сплати. Також 23.12.2019 позивач подав до ГУ ДПС у Чернігівській області заяву №1-06/2010 про зарахування помилково (зайво) сплачених грошових коштів у сумі 224945,00 грн. по меморіальному ордеру від 18.11.2019 №105493 (рахунок UA638999980000033112342025002, з кодом платежу 11010400 - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата) на рахунок UA698999980000033116315025002, з кодом платежу 11020600 - податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України. Вказана заява залишена відповідачем без розгляду. Вважає, що відсутні підстави для притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що АТ «Полікомбанк» (код ЄДРПОУ - 19356610) є юридичною особою, яку взято на податковий облік в органах податкової служби 10.08.1997 за №7039, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.06.2018 та ідентифікаційними даними відповідача щодо позивача (а.с.13,27-29).
ГУ ДПС у Чернігівській області 17.12.2019 проведена камеральна перевірка АТ «Полікомбанк» щодо своєчасності сплати податку на прибуток, за результатами якої складено акт №35/25-01-53-04-29 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем терміну сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57, статтею 100 Податкового кодексу України, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств від 08.11.2019 №9263009716, а саме: граничний термін сплати - 19.11.2019, дата сплати - 20.11.2019, сума сплаченого податкового боргу - 224945,00 грн., кількість днів затримки сплати - 1, штраф 10% у сумі 22494,50 грн. (а.с.7,30-31).
Не погоджуючись з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, позивачем 23.12.2019 подано контролюючому органу письмові заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду яких відповідачем надано відповідь позивачу від 08.01.2020 №142/10/25-01-53-04-07, в якій зроблено висновок, що аргументи, викладені у запереченні на акт, є необґрунтованими та не можуть бути враховані для визначення результатів перевірки (а.с.8-11,40,42-45).
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2020 №0001625304 про зобов'язання АТ «Полікомбанк» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 22494,50 грн. за затримку на 1 (один) календарний день сплати грошового зобов'язання (а.с.12,32-34).
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно за статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Приписи пункту 49.1, абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 ПК України визначають, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (пункт 137.4 статті 137 ПК України).
У свою чергу, згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пункту 35.3 статті 35 ПК України порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
В розумінні пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 111.2 статті 11 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Пунктом 126.1 статті 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Визначаючись щодо правомірності застосування відповідачем до позивача фінансової відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання, суд враховує таке.
Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем 08.11.2019 подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2019 року, в якій задекларовано податок на прибуток у сумі 224945,00 грн. (граничний термін сплати 19.11.2019).
18.11.2019 позивачем, згідно з меморіальним ордером №105493, сплачено податок на прибуток за 3 квартал 2019 року у сумі 224945,00 грн. на рахунок державного казначейства UA638999980000033112342025002, з кодом платежу 11010400 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата) (а.с.6,41,56).
20.11.2019 позивачем, згідно з меморіальним ордером №208001, сплачено податок на прибуток за 3 квартал 2019 року у сумі 224945,00 грн. на рахунок UA698999980000033116315025002, з кодом платежу 11020600 (податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України) (а.с.53,57).
23.12.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою №1-06/2010, в якій просив помилково (зайво) сплачені грошові кошти у сумі 224945,00 грн. по меморіальному ордеру від 18.11.2019 №105493 на рахунок UA638999980000033112342025002, з кодом платежу 11010400 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата) зарахувати на рахунок UA698999980000033116315025002, з кодом платежу 11020600 (податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України) (а.с.54).
Листом від 28.12.2019 №4179/10/25-01-53-05-08 «Про перерахування коштів» відповідач повідомив позивачу, що його заява залишається без виконання, оскільки повернення або перерахування коштів можливо за результатами проведеної документальної перевірки правильності визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (а.с.55).
Відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (частини 4, 5 статті 45 Бюджетного кодексу України).
Отже з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем своєчасно та у повному обсязі було виконано зобов'язання зі сплати податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України. При цьому факт сплати позивачем суми вказаного податку на інший рахунок Державного бюджету не може бути підставою для застосування до нього штрафу, оскільки відповідні кошти були сплачені та зараховані до Державного бюджету вчасно - 18.11.2019.
Крім того позивач, виявивши допущену ним помилку у зазначенні розрахункового рахунку та коду платежу, повторно сплатив кошти до Державного бюджету у необхідній сумі і на вірний рахунок та у подальшому звернувся до відповідача з відповідною заявою про перерахування помилково сплачених коштів на вірний рахунок, однак його заява залишена без виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 27.02.2020 у справі №П/811/920/16 (адміністративне провадження №К/9901/35530/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
За таких обставин відсутні підстави стверджувати про порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на один день.
Суд враховує, що пункт 126.1 статі 126 ПК України встановлює відповідальність платника податку у вигляді штрафу саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлений строк.
Оскільки судом встановлено, що позивачем вчасно сплачено податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, та не порушено пункт 57.1 статті 57 ПК України, то відсутні підстави для застосування відповідачем до позивача фінансової відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання, відповідно до пункту 126.1 статі 126 ПК України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 10.01.2020 №0001625304 про зобов'язання АТ «Полікомбанк» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 22494,50 грн. за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання, і задоволення позову у повному обсязі.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов АТ «Полікомбанк» підлягає задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь АТ «Полікомбанк» сплачений судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Полікомбанк» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 10.01.2020 №0001625304 про зобов'язання Акціонерного товариства «Полікомбанк» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 22494 (двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн. 50 коп. за затримку на 1 (один) календарний день сплати грошового зобов'язання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Акціонерного товариства «Полікомбанк» судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Полікомбанк» (вул. О.Молодчого, 46, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 19356610).
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).
Суддя В.В. Падій