01 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1168/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В. , розглянувши у письмовому провадженні заяву про роз'яснення судового рішенняв адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ) щодо видачі довідки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку щодо розміру недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.10.2014 року по 20.10.2016 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яка полягала в відмові у видачі довідки щодо розміру недоотриманої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.10.2014 року по 20.10.2016 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області видати ОСОБА_1 довідку щодо розміру недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.10.2014 року по 20.10.2016 року.
23 березня 2020 року Головним управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подано заяву про роз'яснення зазначеного рішення суду.
Обґрунтовуючи свою позицію заявник зазначив, що йому є незрозумілим спосіб належного виконання рішення суду від 01.11.2019 року, оскільки рішенням суду зобов'язано видати ОСОБА_1 довідку щодо розміру недоотриманої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.10.2014 року по 20.10.2016 року, в той час як відповідно до п. й ст. 52 Закону України № 1058 від 09.07.2003р. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю виплачується по місяць смерті, тобто розрахунок здійснюється по останній місяць, в якому помер пенсіонер.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.
Дана справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, отже й заява про роз'яснення судового рішення від 01.11.2019р. розглядається в письмовому провадженні.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви, виходячи з наступного.
Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 254 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця, суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно із ч. 2 ст. 254 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично, роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В заяві про роз'яснення рішення повинно бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення і як це впливає на його виконання.
Суд також вважає, що з резолютивної частини рішення суду від 01.11.2019р. вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення, шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Суд також зазначає, що Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020р. апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області по справі №540/1168/19 залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року, передбачених статтею 254 КАС України, оскільки резолютивна частина рішення є зрозумілою за змістом, тому заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 241, 248, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про роз'яснення рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року у справі №540/1168/19 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя О.В. Ковбій