Справа № 420/1724/20
01 квітня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65017) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов (а.с. 1-5) ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії при проведенні перерахунку з 01.01.2018 року з 86 до 80 % грошового забезпечення;
-зобов'язати відповідача провести перерахунок йому - ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням розміру на вислугу років 86 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Позивач зазначив, що він є полковником у відставці, якого звільнено в запас за пунктом 67, підпункту «б» (за станом здоров'я) 28 лютого 2005 року наказом Міністра оборони України № 124, на основі чого йому - ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу 32 роки на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 86 % від відповідних сум грошового забезпечення, які мають бути враховані у складі пенсії.
Здійснюючи перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103), розмір перерахованої пенсії в порушення закону встановлений меншим ніж розмір пенсії встановлений під час призначення пенсії - у розмірі 80 % від розміру перерахованого грошового забезпечення.
10.02.2020 року позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ з проханням перерахунку його пенсії, відоповідно до чинного законодавства.
Листом № 1194-1118/Ч-02/8-1500/20 від 24.02.2020 року відповідач відмовив в задоволенні заяви.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, які порушують його права.
На думку позивача, в порушення ст. ст. 13, 51 та 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ), перерахована пенсія була встановлена у розмірі 80 % від розміру перерахованого грошового забезпечення, тоді як призначена після звільнення пенсія складала 86 % від розміру грошового забезпечення та саме в такому розмірі отримувалась до проведення перерахунку.
Окрім того, позивач вважає, що дії відповідача свідчать про невірне застосування норм матеріального права та їх застосування у зворотньому часі, що суперечить принципам законодавчих актів України.
Позивач звертає увагу суду на те, що справа є типовою. Зразкова справа № 240/5401/18 була розглянута Верховним судом 04.02.2019 року та рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року.
Ухвалою суду від 06.03.2020 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 20-22).
Ухвалою суду від 12.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні відповідно до ст.263 КАС України (а.с. 30-22).
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 40-41), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача стверджує, що згідно зі статтею 23 Законом № 2262-XII, у разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт «а» статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт «а» статті 13). Позивач, маючи 2 групу інвалідності, шо дає право на призначення пенсії в розмірі 80 % грошового забезпечення, скористався правом на призначення йому пенсії по інвалідності, однак розмір 86 % грошового забезпечення наявний у нього, виходячи саме з 32 років вислуги.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України. Позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
Розмір пенсії за вислугу років регламентований ст. 13 Закону № 2262-ХІІ. Позивачу згідно з розрахунку 32 роки вислуги призначено пенсію, виходячи з основного розміру 86% грошового забезпечення.
Відтак, згідно ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенcій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
01.05.2014 набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166), яким було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ та згідно з ст. 43 якого, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Представник відповідача вказує, що після введення в дію Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу. На думку представника відповідача, підстави для виплати пенсії позивачу у розмірі 86 % сум грошового забезпечення відсутні, в той же час, загальний розмір грошового забезпечення пенсії за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок вже складає 70 %. Однак, враховуючи що позивач має право на отримання пенсії по інвалідності, ГУ ПФУ основний розмір грошового забезпечення збережено у розмірі 80 %, як це передбачено ст. 21 Закону № 2262-ХІІ.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас, та йому відповідно до Закону України № 2262-ХІІ призначена пенсія в розмірі 86 % від суми грошового забезпечення на момент звільнення, що сторонами по справі не заперечується. Станом на день звільнення вислуга років Позивача складала 32 роки.
На виконання вимог Постанови № 103 ГУ ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача в квітні 2018 року. Розмір грошового забезпечення визначено на рівні 80 %, що відповідало 13 845,00 грн, в тому числі: оклад за посадою 7 750,00грн.; оклад за військовим званням 1 480,00грн; надбавка за вислугу років (50%) 4 615,00 грн (а.с. 12).
Не погоджуючись із зазначеним розрахунком, вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення йому розміру пенсії з 86 % грошового забезпечення до 80 % грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії, Позивач звернувся до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими. При цьому суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Позивачу пенсія за вислугу років у розмірі 86 % грошового забезпечення призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12, 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України № 2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до положень статті 63 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року (далі -Закон №3668), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України №1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014 року, до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ внесено зміни та відповідно цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Вказаними законами не змінені положення ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, якою встановлені підстави та порядок перерахунку пенсії військовослужбовцям, у зв'язку з чим доводи позивача є обґрунтованими.
Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 року по справі № 240/5401/18 зазначив обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;
б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;
в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ № 103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704.
Частиною 3 ст. 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Правові висновки Верховного Суду в постанові від 04.02.2019 року по зразковій справі № 240/5401/18 полягають у наступному.
Ст. 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ № 45 і Постанова КМУ № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону№ 3668-VI та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін постанову від 04.02.2019 року Верховного Суду по зразковій справі № 240/5401/18, в постанові від 16.10.2019 року зазначила, що погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача викладені у відзиві, що позивач маючи 2 групу інвалідності, шо дає право на призначення пенсії в розмірі 80 % грошового забезпечення, скористався правом на призначення йому пенсії по інвалідності, та пенсія йому розрахована з розміру 80% грошового забезпечення. Вказані доводи не відповідають вимогам ст.23 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до якої в разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (п. «а» ст. 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги ( п.»а» ст.13), тобто отримання позивачем пенсії по інвалідності не позбавляє його права на отримання пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, якщо він має таке право та йому пенсія була призначена саме у такому розмірі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65017 код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку з 01.01.2018 року з 86 до 80 відсотків грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_1 з урахуванням розміру за вислугу років 86 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.