Ухвала від 26.03.2020 по справі 2-835/11

Ухвала

26 березня 2020 року

м. Київ

справа № 2-835/11

провадження № 61-2892ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 , що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 25 липня 2002 року, відмовлено.

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 , як представника ОСОБА_1 про перегляд рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2011 року за нововиявленими обставинами.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , неодноразово подавала апеляційні скарги на ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 02 липня 2019 року, від 30 липня 2019 року, від 06 серпня 2019 року, від 19 листопада 2019 року неодноразово було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за цими апеляційними скаргами.

07 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , через засоби поштового зв'язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2011 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04 листопада 2019 року.

Однак касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом та підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

У пункті четвертому частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

У поданій касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , не навела жодної підстави оскарження судових рішення в касаційному порядку.

Мотивувальна частина касаційної скарги складається із викладення заявником обставин справи та містить формальне посилання на неправильність та незаконність судових рішень.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи, те що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик