Ухвала
30 березня 2020року
м. Київ
справа № 333/2736/18
провадження № 61-16707св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум заборгованості, 3% річних та інфляційних витрат, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року,
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за виконавчими листами, 3% річних і інфляційних втрат. Зазначав, що 20 травня 2005 з вини водія ОСОБА_2 загинула його мати ОСОБА_3 . Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2006 року на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, з ОСОБА_2 на його користь стягнуті аліменти у розмірі мінімальної заробітної плати - по 332,00 грн та моральна шкода - по 300,00 грн щомісячно, починаючи з 20 травня 2005 року до закінчення навчання але не більше як до досягнення 23 років.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 свій обов'язок з виконання вироку суду не виконав, жодної виплати на відшкодування шкоди не здійснив, має заборгованість за виконавчими листами зі сплати аліментів на суму 21 708, 40 грн, з відшкодування моральної шкоди на суму 19 800,00 грн, просив суд стягнути з нього вказану заборгованість з урахування 3% річних і інфляційних втрат.
Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , заборгованість за виконавчим листом ВП № 2631578 у сумі 21 708,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних в розмірі 4 935, 24 грн, інфляційні витрати в розмірі 38 624,50 грн, а всього 43 559,74 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за виконавчим листом ВП № 2031388 у сумі 19 800,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних в розмірі 4 501,38 грн, інфляційні витрати в розмірі 35 299,00 грн, а всього 39 730,38 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2018 року без змін.
У вересні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 грудня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, а у справі ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити та скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30 травня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Комунарського районного суду міста Запоріжжя.
Згідно з частиною 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї ухвали норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум заборгованості, 3% річних та інфляційних витрат, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддівТретьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко
В. С. Висоцька
І. М. Фаловська