Ухвала
Іменем України
26 березня 2020 року
м. Київ
справа № 333/912/19
провадження № 61-2741ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лавренюка Богдана Олександровича, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Трейд», приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчука Сергія Володимировича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним іпотечного договору та договору застави, скасування рішення про державну реєстрацію прав та вилучення записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме та рухоме майно,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Трейд» (далі - ТОВ «Фреш Трейд»), приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчука С. В., треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним іпотечного договору та договору застави, скасування рішення про державну реєстрацію прав та вилучення записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме та рухоме майно.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 13 січня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фреш Трейд», приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчука С. В., треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним іпотечного договору та договору застави, скасування рішення про державну реєстрацію прав та вилучення записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме та рухоме майно відмовлено.
У лютому 2020 року (касаційна скарга подана 10 лютого 2020 року) до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лавренюка Б. О. на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 січня 2020 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2020 року касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Лавренюка Б. О. залишено без руху, запропоновано заявнику уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2020 року.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 910/22319/16, від 17 липня 2018 року у справі № 915/1145/17 та від 09 квітня 2019 року у справі № 916/1117/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України) та відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах щодо передачі нерухомого майна в іпотеку декільком іпотекодержателям за одним договором іпотеки без виділу часток на об'єкти нерухомого майна та щодо передачі рухомого майна в заставу декільком заставодавцям за одним договором застави без виділу часток в рухомому майні (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року, скасованою постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто на підставі частини 3 статті 185 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), що свідчить про упередженість та необ'єктивність судді.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лавренюка Б. О. подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Трейд», приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчука Сергія Володимировича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним іпотечного договору та договору застави, скасування рішення про державну реєстрацію прав та вилучення записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме та рухоме майно за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лавренюка Богдана Олександровича, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 січня 2020 року.
Витребувати з Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу № 333/912/19.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 24 квітня 2020 року.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Ю. В. Черняк