ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 березня 2020 року м. Київ №640/9252/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 86% до 70% від суми грошового забезпечення та зобов'язати відповідача перера-хувати і виплатити позивачу пенсію у розмірі 86% від суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу у 2018р. лише 50%, у 2019р. лише 75% суми підвищення пенсії та зобов'язати відповідача виплачувати 100% суми підвищення перерахованої пенсії з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн. та судовий збір у сумі 1536,80 грн.
Позов обґрунтовано тим, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 86% до 70% від суми грошового забезпечення під час її перерахунку, а також щодо виплати підвищення пенсії після її перерахунку частинами є незаконними.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові, посилаючись на ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якою максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43). Також зазначив, що вимога щодо виплати пенсії однією сумою не підлягає задоволенню, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 визначено порядок здійснення перерахунку та виплати пенсії особам.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з розрахунком пенсії позивача станом на 01.12.2017 основний її розмір стано-вив 86% від сум грошового забезпечення.
Згідно з розрахунками пенсії станом на 01.01.2018 і на 01.01.2019 основний її розмір склав 70% від сум грошового забезпечення.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 підвищення пенсії склало 4262,60 грн., з них виплачується:
з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення: 2131,30 грн.,
з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення: 3196,95 грн.,
з 01.01.2020 100% щомісячно 100% від підвищення 4262,60 грн.
Отже, при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відповідачем зменшено її розмір з 86% до 70% від сум грошового забезпечення, а також відтерміновано виплату підвищення пенсії позивача.
Листом від 08.04.2019 №74383/02 відповідач надав відповідь на адвокатський запит представника позивача від 27.03.2019 №113-03/19 з посиланням на ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 ГУ ПФУ у м. Києві.
Спірні відносини виникли у сфері пенсійного забезпечення і стосуються перерахунку пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.
З огляду на суб'єктний склад сторін, зміст позовних вимог і фактичні обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що дана справа в частині зменшення розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення, є типовою. При її вирішенні слід застосовувати рішення Вер-ховного Суду від 04.02.2019 у справі №240/5401/18, яке набрало законної сили 16.10.2019.
У п. 30 цього рішення Верховний Суд дійшов висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 цього Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір гро-шового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислю-валося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України вказаний висновок Верховного Суду, суд вважає неправомірним зменшення відповідачем при проведенні перерахунку пенсії пози-вача її розміру з 86% до 70% грошового забезпечення, тому вимога про визнання протиправ-ними цих дій є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
З метою поновлення права позивача на отримання пенсії у належному розмірі підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2018 з урахуванням основного її розміру 86% грошового забезпечення і виплату різниці між фактично отриманою ним пенсією і пенсією, перерахованою на підставі цього рішення суду, починаючи з 01.01.2018 по дату, що передує даті рішення суду у цій справі.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 було визначе-но, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошо-вої допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах:
з 1 січня 2018р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019р. по 31 грудня 2019р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Зважаючи на ч. 1 ст. 49 Закону України від 27.02.2014 №794-VII "Про Кабінет Мініст-рів України", згідно з якою акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов'язковими для виконання, у відповідача були підстави для виплати підвищення до пенсії частинами.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.
Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З моменту набрання 05.03.2019 законної сили даним рішенням відпали правові підста-ви для виплати підвищення пенсії частинами, тому пенсія підлягала виплаті з урахуванням 100% підвищення.
Зважаючи на викладене, суд вважає неправомірним виплату з 05.03.2019 позивачу пенсії з урахуванням 75% підвищення, тому позов у цій частині є обґрунтованим.
З метою поновлення порушеного права позивача на отримання з 05.03.2019 пенсії з урахуванням 100% підвищення, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу різницю між фактично отриманою ним пенсією і пенсією з урахуванням 100% підвищення за період з 05.03.2019.
Щодо виплати позивачу пенсії у період до 04.03.2019 з урахуванням 100% підвищення пенсії, то підстав для зобов'язання відповідача здійснити такі дії немає, оскільки у цей період діяли і не були визнані нечинними чи неконституційними п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.
Щодо виплати пенсії загальною сумою, суд зважає на таке.
За загальним правилом, визначеним у ч. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забез-печення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата пенсій прова-диться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Однак, до спірних правовідносин, пов'язаних з проведенням перерахунку і виплати пенсії (різниці) за минулі періоди, дана норма не підлягає застосуванню. Виконання рішення у частині виплати позивачу частини пенсії здійснюється з урахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
Щодо строку звернення до суду, то, враховуючи положення ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якою суми пенсії, не одержані своєчасно з вини орга-ну, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, тому суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задово-лення позову в частині.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомо-гою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держа-ви (ч. 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2).
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підго-товку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визна-чаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє кло-потання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єк-том владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позов-них вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн., на підтвердження чого до позовної заяви додано копії:
1) договору від 18.03.2019 б/н про надання правової допомоги, укладеного між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням Бюро "Івана Хомича" в особі директора адвоката Хомича І.О., згідно з п. 2.1 якого Адвокатське об'єднання на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги: представляє у встановлено законом порядку інтереси Клієнта у справі за позовом Клієнта до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання виплачувати 86% сум грошового забезпечення з урахуванням інших складових грошового забезпечення, які враховувались до перерахунку, починаючи з 01.01.2018, а також зобов'язання виплачувати 100% підвищення до пенсії, починаючи з 01.01.2018;
2) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 13.05.2019, згідно з яким адвокатом Хомичем І.О. надано, а позивачем отримано правничу допомогу за договором про надання правової допомоги від 18.03.2019, підписаного Хомичем І.О. Розмір витрат Клієнта складає 15000 грн. за 15 год. роботи, пов'язаної з наданням наступних послуг:
- консультації з правових питань - 2000 грн. за 6 год.;
- правова оцінка та аналіз судової практики - 3000 грн. за 6 год.;
- збирання (отримання) доказів - 4000 грн. за 3 год.;
- написання позовної заяви - 5000 грн. за 4 год.;
- підготовка позовної заяви та копії документів до неї для направлення до суду - 1000 грн. за 1 год.;
3) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.11.2015 Серія ВН № 0000055;
4) акта прийому-передачі надання правничої допомоги від 13.05.2019 №1/19 до Дого-вору, згідно з яким Виконавець (адвокат) надав, а Замовник (позивач) прийняв правничу допомогу щодо складання позову Замовника до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання дій (без-діяльності) протиправними та зобов'язання вчинити дії, а також представництва інтересів Замовника в судах усіх інстанцій та юрисдикцій та інших органах державної влади, устано-вах, організаціях. Згідно з п. 3 акта вартість послуг відповідає наданому до суду розрахунку та складає 15000 грн.
Також у справі наявний ордер від 27.03.2019 серія КВ №785319 про надання правової допомоги позивачу адвокатом Хомичем І.О., виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 18.03.2019.
У відзиві відповідач стверджує про відсутність підстав для стягнення таких витрат, так як позивачем не надано достатніх доказів щодо сплати зазначеної суми коштів в рахунок правничої допомоги та належного обґрунтування алгоритму розрахунку ціни за отримання послуг з професійної правничої допомоги.
Як встановлено судом, згідно з п. 4.1 договору за надання юридичних послуг за цим договором Клієнт сплачує Адвокатському бюро суму в розмірі 15000 грн. при підписанні даного договору протягом 5-ти робочих днів. Згідно з п. 4.2 договору Клієнт зобов'язується додатково сплатити Адвокатському бюро за надані юридичні послуги суму в розмірі 15000 грн. в строк протягом 5-ти робочих днів з дня фактичного виконання рішення суду, яким задоволено позов клієнта.
Проте, до суду не надано доказів, які б свідчили про оплату Клієнтом гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги за договором від 18.03.2019, як-от: квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документа, касового чеку, посвідчення про відрядження.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвер-дження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зауважує на тому, що позов задоволено частково, тому згідно із ст. 139 КАС України витрати на правову допомогу могли б бути стягнені з відповідача у пропорційному розмірі. Однак, враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України висновок Великої Палати Верховного Суду та з огляду на відсутність доказів фактичної сплати позивачем передбаче-них договором від 18.03.2019 витрат на правничу (правову) допомогу адвоката, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача таких витрат у повному обсязі.
З огляду на часткове задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України сплачений позивачем згідно з квитанцією від 13.05.2019 №41225 судовий збір у сумі 1536,80 грн. підля-гає стягненню на його користь з відповідача у сумі 1152,60 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 257-263 КАС України, суд
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2018 основного розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсію з урахуванням основного її розміру 86% від суми грошового забезпечення у розмірі 10470 грн. (десять тисяч чотириста сімдесят гривень 00 копійок).
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо виплати ОСОБА_1 з 05.03.2019 пенсії з ураху-ванням 75% підвищення.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою ним пенсією і пенсією, перерахованою на підставі цього рішення суду, за період з 01.01.2018 по дату, що передує даті рішення суду у цій справі, з урахуванням 100 відсотків підвищення пенсії з 05.03.2019.
6. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1152,60 грн. (одна тисяча п'ятдесят дві гривні 60 копійки).
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві;
04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко