ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 березня 2020 року м. Київ № 826/5683/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:
- визнання протиправними дії відповідача щодо припинення перерахування та виплати пенсії на підставі та в розмірах, встановлених постановою Подільського районного суду м. Києва від 30.03.2010 № 2-А-475/09 з 01.11.2011р.;
- зобов'язати відповідача проводити виплату пенсії позивачу, перераховану на підставі постанови Подільського районного суду м. Києва від 30.03.2010 № 2-А-475/09 з 01.11.2011, а саме: посадового окладу -1253,00 грн; окладу за військове звання - 130,00 грн; надбавки за вислугу років - 484,05 грн; надбавки за роботу в умовах режимних обмежень - 187,95 грн; надбавки за високі досягнення у праці - 933,53 грн; доплати від суми пенсії -1340,00 грн; премії за вересень 2008 року - 5791,55 грн та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.11.2011;
- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої частини пенсії з 01.11.2011 по фактичну дату виплати недоотриманої частини пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2019 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві, визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.11.2011 розміру пенсії ОСОБА_1
Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві проводити виплату пенсії ОСОБА_1 , перераховану на підставі постанови Подільського районного суду м. Києва від 30.03.2010 № 2-А-475/09 з 01.11.2011, а саме: посадового окладу - 1253,00 грн., окладу за військового звання - 130,00 грн., надбавки за вислугу років - 484,05 грн., надбавки за роботу в умовах режимних обмежень - 187,95 грн., надбавки за високі досягнення у праці - 933,53 грн., доплати від суми пенсії - 1340,00 грн., премії за вересень 2008 року -5791,55 грн. та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.11.2011;
Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої частини пенсії з 01.11.2011 по фактичну дату виплати недоотриманої частини пенсії.
Судові витрати компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду: зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві подати до Окружного адміністративного осуду міста Києва звіт про виконання рішення суду протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 повернуто апеляційну скаргу ГУ ПФУ в. м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2019.
Відтак, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2019 набрало законної сили 18.11.2019.
04 лютого 2020 року до суду ГУ ПФУ в. м. Києві подано звіт про виконання рішення суду з якого вбачається, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача та нарахування суми компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої частини пенсії за період з 01.11.2011 по 31.12.2017, нараховані кошти будуть виплачені згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі - Порядок № 649).
Звіт про виконання рішення суду підписано в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко Оленою Володимирівною.
27 січня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 19.08.2019 у справі № 826/5683/18, обґрунтована тим, що відповідачем не подано суду звіту про виконання судового рішення.
Судове засідання щодо розгляду заяви про встановлення судового контролю було призначено на 05.03.2020.
В подальшому суд ухвалив продовжити вирішення заяви про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження та запропонував сторонам надати письмові пояснення враховуючи обставини, що досліджувались судом у судовому засіданні.
13 березня 2020 року до суду представником позивача подано письмові пояснення в яких викладено, заперечення щодо прийняття судом звіту про виконання рішення суду у справі № 826/5683/18, оскільки рішення суду відповідачем не виконано, перерахунок здійнено за менший період ніж визначено у судовому рішенні, звіт подано з пропуском встаноленого судом строку та при виконанні рішення суду застосовано нормативно-правовий акт, що скасований судовим рішенням.
13 березня 2020 року до суду також надійшли пояснення відповідача в яких зазначено, що кошти нараховані позивачу на виконання судового рішення в сумі 387810,72 грн. та суми компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої частини в сумі 323270,36 грн. обліковуються відповідно до Порядку № 649. Однак, доказів на підтвердження зазначено суду не надано.
Також зазначено, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі № 640/5248/19 щодо визнання протиправною та скасування Порядку № 649 переглядається в апеляційному порядку. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі № 640/5248/19 зупинено дію зазначеного судового рішення.
Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням суду встановлено пятнадцятиденний строк з дня набрання ним законної сили для подачі відповідачем звіту про його виконання.
Рішення суду набрало законної сили 18.11.2019, проте звіт ГУ ПФУ в. м. Києві про виконання рішення суду подано лише 04.02.2020, тобто з пропуском строку встановленого судом.
До того ж, вбачається зі змісту звіту про виконання рішення суду, відповідачем рішення суду виконано частково, оскільки здійснено розрахунок недоотриманих коштів позивачем лише до 31.12.2017, проте, рішенням суду не встановлено кінцевої дати для здійснення відповідних виплат.
Разом з тим, відповідачем не вказано правових підстав підстав, з якими пов'язано і якими керувався відповідач обмежуючи періоду здійсненого ним розрахунку саме 31.12.2017.
Також, слід зазначити, що норми Порядку № 649 жодним чином не позбавляють позивача права на отримання виплат, присуджених рішенням суду, а лише змінюють механізм, за якого таке право реалізується.
У той же час, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649. Вказане рішення суду набрало законної сили 20.01.2020 згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 про повернення апеляційної скарги апелянту. Однак, Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі № 640/5248/19 зупинено дію зазначеного судового рішення.
Таким чином, станом на дату розгляду заяви судом підстави для невиконання приписів Порядку № 649 у відповідача відсутні, оскільки такий порядок є чинним.
Відповідно до пункту 1 Порядок № 649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 649, боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1189/32641, затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Згідно п. 3 вказаного порядку, у реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»: на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою; про стягнення коштів.
Однак, відповідачем суду не надано жодних доказів обліку нарахованих позивачу сум за рішенням суду в Реєстрі заборгованості за рішенням суду, згідно постанови КМУ № 649, отже рішення суду в цій частині не виконане.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до вимог частини третьої статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною другою статті 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України (частина третя статті 382 КАС України).
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання (частина третя статті 382 КАС України).
Внаслідок часткового виконання рішення суду відповідачем по суті ставиться під сумнів сама сутність існування судової влади.
Відповідачем, в особі керівника, підтверджено виконання рішення суду лише в частині нарахування належних відповідачу коштів за період з 01.11.2011 по 31.12.2017, проте не зазначено підстави не виплати перерахованої пенсії з 01.01.2018 та не доведено здійснення заходів для виконання рішення суду в частині виплати нарахованих коштів.
Посилання в звіті про виконання судового рішення виключно на те, що нараховані позивачу кошти будуть виплачені відповідно до Порядку № 649, без підтвердження належними та допустимими доказами, не свідчить про вжиття відповідачем всіх необхідних та залежних від нього заходів для виконання судового рішення.
Більш того, відповідачем подано звіт про виконання рішення суду з пропуском встановлено судом строку, без зазначення будь-яких підстав неможливості вчинення відповідних дій у визначений судом строк.
Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для накладення на керівника ГУ ПФУ в м. Києві штрафу за невиконання рішення суду у повному обсязі за період з 18.11.2019 по теперішній час.
Згідно з інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником відповідача станом на 31.03.2020 є Задерейко Ірина Сергівна (виконувач обов'язків начальника Головного управління).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення штрафу на в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко Ірину Сергівну.
Визначаючи розмір штрафу, суд зазначає, що у грошовому виразі штраф може сягати від 42 040,00 грн. до 84 080,00 грн. Враховуючи всі наведені обставини у сукупності, суд, керуючись внутрішнім переконанням, беручи до уваги розмір заборгованості перед позивачем, приходить до висновку про достатній та розумний розмір штрафу у мінімальному розмірі 42 040,00 (сорок дві тисячі сорок) гривень, який підлягає стягненню з в.о. начальника ГУ ПФУ в м. Києві Задерейко Ірини Сергівни, з розподілом: 21 020,00 грн. в дохід Державного бюджет України; 21 020,00 грн. - на користь позивача.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати звіт про виконання рішення суду таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі.
На виконувача обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко Ірину Сергівну, відповідальну за виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2019, накласти штраф у розмірі 42 040,00 грн. в порядку частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стягнути в дохід Державного бюджету України половину суми штрафу у розмірі 21 020,00 грн. на рахунок Державного бюджету України, другу половину суми штрафу у розмірі 21 020,00 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 .
Ухвала є виконавчим документом.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).
Боржник: виконувач обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко Ірина Сергівна (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Попередити, що відповідно до частин шостої, сьомої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда