ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 березня 2020 року м. Київ № 826/15697/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» (04210, м. Київ, вул. О.
Довженка, буд. 1-В)
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул.
Лесі Українки, буд. 26)
про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування
постанови,-
В С Т А Н О В И В:.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії щодо проведення перевірки та скасувати результати перевірки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, що відображені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19 серпня 2016 року щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №224/16/10/10126-95/3001/0212 від 30 серпня 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскільки позапланова перевірка, за результатами якої скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, проведена з порушенням вимог законодавства України, то виключає можливість притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, встановлене статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Також представник позивача стверджував, що оскільки зазначені в направленнях підстави для здійснення перевірок від 08 квітня 2016 року та від 20 травня 2016 року є протиправними, то і результати перевірок є протиправними та не можуть бути підставою для скасування реєстрації про готовність об'єкту до експлуатації та підставою для притягнення позивача до відповідальності.
Крім того, представник позивача просив врахувати, що перевірка проводилась без виклику та повідомлення позивача, а також в порушення вимог закону без присутності позивача, що є грубим порушенням вимог пункту 13 Порядку №553.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року відкрито провадження у справі.
У запереченнях на адміністративний позов представник відповідача стверджував, що під час перевірки, проведеної посадовою особою Департаменту у квітні 2016 року, на підставі листів ТОВ «Архітектурно-будівельна фірма «Наш дім» за 25 квітня 2016 року №0725/16, яке у декларації від 03 липня 2015 року № KB 142151840375 зазначене генеральним проектувальником, було встановлено факт подання замовником будівництва - гр. ОСОБА_1 недостовірних даних, наведених у зазначеній вище декларації про готовність об'єкту до експлуатації в частині інформації про генерального проектувальника, оскільки вказана організація повідомила, що проектну документацію «Реконструкція нежитлових приміщень торговельного комплексу для розміщення міні-ринку (блок 1) на АДРЕСА_1 » не розробляла, головного архітектора проекту не призначала, авторський нагляд не здійснювала, у зв'язку з чим гр. ОСОБА_1 порушив частину 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Враховуючи викладене, та керуючись пунктом 22 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 13 квітня 2011 року №461, рішенням посадової особи Департаменту від 28 квітня 2016 року №38 було скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 03 липня 2015 року KB №142151840375.
Окрім цього, як зазначає відповідач, оскільки будівля є нерухомим майном, що пов'язане фундаментом із землею та створене з відповідних будівельних матеріалів і конструкцій, поєднаних між собою в певній технологічній послідовності, визначеній проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами і правилами, дії позивача можуть становити суспільну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки немає даних про те, чи має створена будівля належну міцність, стійкість та експлуатаційну надійність.
А тому, на думку відповідача, при проведенні перевірки, винесенні постанови посадова особа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві діяла у відповідності до чинного законодавства, на підставах та у спосіб, передбачений Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2017 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі №826/8877/16.
В подальшому, судом поновлено провадження у справі та за клопотанням представника позивача розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
19 серпня 2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 щодо перевірки виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 червня 2016 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС», за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 30 червня 2016 року.
Перевіркою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» не виконало вимоги припису про усунення порушень від 30 червня 2016 року, а саме станом на 19 серпня 2016 року не зупинено експлуатацію торговельного комплексу, чим порушено підпункт а пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі вказаного акта перевірки Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві прийнято постанову №224/16/10/26-95/3008/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі якої на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» накладено штраф у сумі 29 000,00 грн.
Незгода позивача із діями відповідача щодо проведення перевірки та рішення, прийнятого за її результатами, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що 04 квітня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєстровано подану замовником будівництва - гр. ОСОБА_1 декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція нежитлових приміщень торговельного комплексу для розміщення міні-ринку (блок 1) на АДРЕСА_1 » № KB 082130940035 (загальна площа об'єкта будівництва - 3640,6 кв.м.).
Також, 08 червня 2015 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєстровано подану замовником будівництва - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень торговельного комплексу під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою на АДРЕСА_1 за № KB 083151590670 (загальна площа об'єкта будівництва - 695,9 кв.м.).
У подальшому, відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року за № 466 (далі - Порядок № 466), Департамент зареєстрував декларації про готовність об'єкту до експлуатації:
- «Реконструкція нежитлових приміщень торговельного комплексу для розміщення міні-ринку (блок 1) на АДРЕСА_1 № KB від 03 липня 2015 року 142151840375, замовник - ОСОБА_1 (загальна площа об'єкта будівництва - 3640,6 кв.м.);
- «Реконструкція приміщень торговельного комплексу під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою на АДРЕСА_1 » за від 31 серпня 2015 року №KB 143152431194, замовник - ТОВ «Латес» (загальна площа об'єкта будівництва - 630,2 кв.м.).
Також з наявних матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу від 21 грудня 2012 гр. ОСОБА_1 придбав у власність торговельний комплекс для розміщення міні-ринку (Блок 1 ) по АДРЕСА_5 загальною площею 2930,7 кв. м.
Згідно протоколу №2-13 загальних зборів учасників ТОВ «Латес» від 11 лютого 2013 року та акту прийому-передачі нерухомого майна від 11 лютого 2013 року гр. ОСОБА_1 передав Торговельний комплекс у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Латес» шляхом внесення до статутного капіталу нерухомого майна (2930,7 кв. м.).
Матеріалами справи також встановлено, що на підставі звернення громадської організації «Наша влада» від 07 квітня 2016 року №08/Д, а також на підставі направлення від 20 травня 2016 року, посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі - Департамент) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень торговельного комплексу для розміщення міні-ринку (блок 1) на АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 23 травня 2016 року.
Висновками вказаного акту перевірки встановлено, що рішенням Департаменту №38 від 28 квітня 2016 року було скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатації: «Реконструкція нежитлових приміщень торговельного комплексу для розміщення міні-ринку (блок 1) на АДРЕСА_1» № KB від 03 липня 2015 року 142151840375, замовник - ОСОБА_1 (загальна площа об'єкта будівництва - 3640,6 кв.м.).
На підставі вказаного, перевіряючими встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальність «Латес» виконало будівельні роботи із реконструкції Торговельного комплексу шляхом надбудови 4 поверху із втручанням в інженерні мережі та встановленням санвузлів, без отримання документу, який дає право виконувати будівельні роботи, чим порушено частину 1 статті 34 та частину 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Латес» експлуатує приміщення 4 поверху Торговельного комплексу у якості футбольного залу « FootyBall », без прийняття їх з експлуатацію у встановленому порядку, чим порушено частину 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі висновків вказаного акту перевірки, Товариству з обмеженою відповідальністю «Латес» видано обов'язковий до виконання припис з вимогою заборонити експлуатацію торговельного комплексу для розміщення міні-ринку (блок 1) на АДРЕСА_1 (літ. Н) у Шевченківському районі м. Києва та усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 24 червня 2016 року.
31 травня 2016 року посадовою особою Департаменту винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:
- №133/10/26-9/3105/02/2, якою постановлено визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Латес» винним у вчинені правопорушення передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 130 500, 00 грн;
- №134/10/26-9/3105/02/2, якою постановлено визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Латес» винним у вчинені правопорушення передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 130 500, 00 грн.
В подальшому, посадовою особою Департаменту з метою перевірки виконання позивачем вимог припису від 23 травня 2016 року, проведено позапланову перевірку за вищезазначеною адресою та встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» продовжує експлуатувати приміщення 4 поверху Торговельного комплексу у якості футбольного залу « FootyBall », без прийняття їх в експлуатацію у встановленому порядку, чим порушує частину 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також встановлено, що позивачем не виконано вимоги припису від 23 травня 2016 року, а саме: не зупинено експлуатацію торговельного комплексу для розміщення міні-ринку (блок 1) на АДРЕСА_1 (літ. Н) у Шевченківському районі м. Києва, чим порушено підп. «а» пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами перевірки складено акт від 30 червня 2016 року, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення, та Товариству з обмеженою відповідальністю «Латес» видано обов'язкові до виконання приписи з вимогою усунути допущені порушення до 22 липня 2016 року та виконати вимоги припису від 23 травня 2016 року.
Виконання вищевказаного припису і слугувало підставою для проведення спірної позапланової перевірки.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-XІV (на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VІ (із змінами та доповненнями, далі - Закон №3038-VІ) (на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина 2 статті 41 Закону №3038-VІ).
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону №3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (надалі - Порядок №553) (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).
Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Суд зазначає, що станом на момент проведення позапланової перевірки позивача припис відповідача від 30 червня 2016 року був чинним, підлягав обов'язковому виконанню, а відтак дії відповідача щодо проведення такої перевірки суд вважає такими, що узгоджуються з нормами чинного законодавства.
Також не підлягає до задоволення вимога щодо скасування результатів перевірки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, що відображені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19 серпня 2016 року щодо дотримання Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19 серпня 2016 року, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Пунктом 18 вказаного Порядку передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Відповідно до пункту 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до пунктів 17 - 22 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Отже, аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом та постанова про накладення штрафу.
А тому, враховуючи, що посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки було складено протокол, припис та постанови про накладення штрафу, що несуть для суб'єкта господарювання певні правові наслідки, суд приходить до переконання, що позивачем було обрано неналежний захист порушених права, у зв'язку з чим у задоволенні вказаної вище вимоги слід відмовити.
У той же час, щодо вимог позивача про скасування постанови 30 серпня 2016 року №224/16/10/26-95/3008/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає наступне.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР.
Згідно із приписами статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06 квітня 1995 року (далі-Порядок №244).
Згідно абзацу 1 пункту 2 Поряду №244, штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 9 Порядку №244 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким фіксують факт вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності.
За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (підпункт 1 пункту 22 Порядку №244).
Слід зазначити, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності кожен із суб'єктів містобудування несе конкретно за вчинене ним правопорушення, класифікація яких наведена у статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Так, відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Суд звертає увагу, що оскаржувану постанову прийнято у зв'язку з невиконанням вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 червня 2016 року.
При цьому, приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 червня 2016 року зобов'язано виконати вимоги припису про усунення порушень від 23 травня 2016 року.
Суд враховує, що приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 травня 2016 року з метою усунення виявлених порушень вимагалось з 23 травня 2016 року заборонити експлуатацію торговельного комплексу для розміщення міні-ринку (Блок 1) по АДРЕСА_1 до усунення правопорушень у термін до 24 червня 2016 року.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року у справі №826/8877/16 визнано протиправним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 травня 2016 року.
Задовольняючи вимоги в даній частині у справі №826/8877/16 суд виходив з того, що «Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» з 18 квітня 2013 року є власником торговельного комплексу для розміщення міні-ринку (Блок 1) по АДРЕСА_1 (літ. Н) у Шевченківському районі м. Києва загальною площею 3640,6 кв. м. Вказаний факт підтверджується Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2583361 від 18 квітня 2013 року та Свідоцтва про право власності від 18 квітня 2013 року серія № САЕ 940880.
Отже, вказані вище обставини свідчать про те, що до позивача перейшов у власність торговельний комплекс для розміщення міні-ринку (Блок 1) по АДРЕСА_1 (літ. Н) у Шевченківському районі м. Києва загальною площею 3640,6 кв. м. в якому здійснюються будівельні роботи, а саме реконструкція нежитлових приміщень торговельного комплексу для розміщення міні-ринку (блок 1), право на виконання яких підтверджується зареєстрованою та не скасованою, станом на час розгляду вказаної справи, декларацією про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція нежитлових приміщень торговельного комплексу для розміщення міні-ринку (блок 1) на АДРЕСА_1 від 04 квітня 2013 року №KB 082130940035 (загальна площа об'єкта будівництва - 3640,6 кв.м.).
За вказаних обставин, судом не беруться до уваги посилання представника відповідача щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Латес» будівельних робіт із реконструкції Торговельного комплексу шляхом надбудови 4 поверху із втручанням в інженерні мережі та встановленням санвузлів, без отримання документу, який дає право виконувати будівельні роботи.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно наданої копії Технічного паспорту на громадський (виробничий) будинок (приміщення) торговельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 (виготовлений 26 травня 2013 року), встановлено, що ІV поверх літ. «Н» вказаного Торговельного комплексу був зазначений в ньому, тобто вказане приміщення було передано позивачеві разом з ІV поверхом.
Вказане свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Латес» не здійснювало будівельних робіт із реконструкції Торговельного комплексу шляхом надбудови 4 поверху».
Також, суд в ході розгляду та вирішення адміністративної справи №826/8877/16 встановив, що позивач є суб'єктом, до якого може бути застосовано відповідальність за експлуатацію нежитлового приміщення без введення в експлуатацію також є необґрунтованим, оскільки відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію відповідно до абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» можуть нести лише ті суб'єкти, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності.
Судове рішення у справі №826/8877/16 набрало законної сили 08 січня 2020 року, а відтак в силу вимог частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає обов'язковому виконанню.
Оскільки в судовому порядку судом скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 травня 2016 року, на виконання якого в подальшому видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 червня 2016 року та за невиконання якого на позивача накладено спірну суму штрафу, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №224/16/10/10126-95/3001/0212 від 30 серпня 2016 року.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТЕС» (код ЄДРПОУ 3692441, 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 14-Г) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) тисяч 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук