ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 березня 2020 року м. Київ № 640/23506/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 в особі батька - ОСОБА_2 (позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ в м. Києві) у якій просить:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в м. Києві сформувати та подати до ГУ ДКСУ в м. Києві подання про повернення надмірно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу майна в сумі 33 252,00 гривень;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві подати до ГУ ДКСУ в м. Києві подання про повернення збору на обов'язкове державне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 33 252,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нерухоме майно ним придбано вперше, що є підставою для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У той же час, неподання відповідачем про повернення помилково сплаченого збору до ГУ ДКСУ у м. Києві вважає протиправним.
У відзиві на адміністративний позов відповідач повідомив, що Пенсійний Фонд України не володіє інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно та позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Вказав на те, що надані позивачем документи не можуть вважатися достатніми для обґрунтування його вимог, оскільки не підтверджують факт придбання житла в минулому, чи придбання житла вперше.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним № 150512372, ОСОБА_1 придбав нерухоме майно (квартиру) за адресою АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу № 4936 від 20.12.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Манойло Н. Г.
За даною операцією купівлі-продажу ОСОБА_1 сплатив збір на обов'язкове державне страхування у розмірі 33 252,00 грн (1% вартості об'єкта нерухомості), що підтверджується квитанцією № 4001-20-038/С від 20.12.2018.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві № 150789/05 від 11.07.2019 у відповідь на заяву позивача про повернення суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від 20.06.2019 повідомлено, що ГУ ПФУ в м. Києві не може встановити правові підстави для повернення згаданої суми сплаченого збору, рекомендовано звернутись до суду для встановлення відповідних правових підстав.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся із позовною заявою до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до абз. 1 п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (Порядок).
Згідно з п. 151 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пункт 153 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Таким чином, загальне правило про обов'язковість сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування містить виняток для громадян, які придбавають нерухоме майно вперше.
На підтвердження факту придбання нерухомого майна вперше, позивачем надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним № 150512372 від 20.12.2018, який містить інформацію про об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 . Інших відомостей стосовно об'єктів нерухомості у власності ОСОБА_1 витяг не містить.
У свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів та пояснень на спростування факту придбання нерухомого майна вперше або інших відомостей, що свідчили б про відсутність у позивача права на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За висновком суду, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання нерухомого майна конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Верховний Суд у постанові від 03.07.2018 у справі № 819/33/17 дійшов висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити факт придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що придбання ОСОБА_1 нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 здійснено ним вперше. Встановлення зазначеного юридичного факту підтверджує право позивача на повернення суми збору на державне пенсійне страхування, як помилково сплаченої.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (Порядок № 787).
Відповідно до п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Із наведеного убачається, що процедура повернення помилково сплачених коштів у даному випадку передбачає подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Оскільки ГУ ПФУ в м. Києві листом № 150789/05 від 11.07.2019 запропоновано позивачу для встановлення правових підстав щодо повернення коштів збору з купівлі-продажу нерухомого майна звернутися до суду, суд дійшов до висновку про невиконання відповідачем свого обов'язку по зверненню до ГУ ДКСУ у м. Києві з поданням (за умови встановлення факту придбання об'єкта нерухомого майна вперше) про повернення позивачу помилково сплаченого при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що в свою чергу свідчить про протиправність таких дій.
Більш того, суд звертає увагу, що зобов'язання сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби відповідне подання є єдиним способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про наявність у діях ГУ ПФУ в м. Києві ознак протиправності, щодо відмови у поданні до ГУ ДКСУ в м. Києві про повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування як помилково сплаченого. У той же час, зважаючи на встановлення судом фактів, що свідчать про наявність права позивача на повернення помилково сплачених коштів, зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві надати до ГУ ДКСУ в м. Києві подання про повернення таких коштів є гарантією того, що порушене право позивача буде поновлене, а спір між сторонами остаточно вирішеним, з огляду на що, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у поданні до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 33 252,00 (тридцять три тисячі двісті п'ятдесят дві) гривні.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 33 252,00 (тридцять три тисячі двісті п'ятдесят дві) гривні за квитанцією № 4001-20-038/С від 20.12.2018.
4. Стягнути судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 у розмірі 1536,80 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в особі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ: 42098368).
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (вул. Леоніда Первомайського, 9-А, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38004897).
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (вул. Терещенківська, 11-А, м. Київ, 01601).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко