16 березня 2020 року справа № 580/114/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення коштів,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить:
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.03.2016 по 30.10.2019 у розмірі 2 991 грн. 66 коп.
- стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість по грошовому забезпеченню за березень - червень 2016 року в частині невиплати посадового окладу на користь ОСОБА_1 у сумі 280 грн. 00 коп.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 16.03.2020 закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованість по грошовому забезпеченню за березень - червень 2016 року на користь ОСОБА_1 у сумі 280 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходить службу на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону (УПП в м. Черкаси) УПП в Черкаській області ДПП з 01.03.2016 по даний час. З 01.03.2016 по 30.06.2018 відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась доплата за службу в нічний час поліцейським; індексація грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017; частково посадовий оклад за період з 01.03.2016 по 30.06.2016 та грошове забезпечення під час відпустки з урахуванням стягнутих доплат за службу в нічний час. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 у справі №580/341/19, яке набрало законної сили 18.05.2018 нараховано та присуджено до стягнення з Департаменту патрульної поліції заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплат за службу в нічний час на користь позивача в сумі 8 442 грн., заборгованість по індексації грошового забезпечення в сумі 2718 грн. 85 коп.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 у справі №580/1932/19, яке набрало законної сили 24.09.2019 нараховано та присуджено до стягнення заборгованість ненарахованого в повному розмірі грошового забезпечення на день вибуття у відпустку за періоди: з 10.08.2016 по 25.08.2016, з 01.09.2016 по 15.09.2016, 12.06.2017 по 21.06.2017, з 31.08.2017 по 09.09.2017, з 03.11.2017 по 12.11.2017, з 10.04.2018 по 19.04.2018 у розмірі 764 грн.
Вказані виплати здійснені відповідачем з порушенням встановлених строків, тому позивач вважає, що набув право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Позивач зазначає, що ним направлено поштою заяву до Департаменту патрульної поліції рапорт про виплату компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати розмірі 2 991 грн. 66 коп. та виплату заборгованості по посадовому окладу в сумі 280 грн., однак відповіді не отримано.
Відповідач подав відзив проти адміністративного позову, в якому вказує, що суми грошового забезпечення у зв?язку зі службою в нічний час позивачу не нараховувались, то вимоги про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на положення норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 призначений на посаду поліцейського батальйону патрульної поліції з 21.12.2015, що підтверджується копією послужного списку №0010432.
Позивачу наказом № 30 о/с від 18.12.2015 присвоєно звання рядовий поліції, наказом НПУ №443 о/с від 30.06.2016 звання лейтенант поліції.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/341/19, яке набрало законної сили 18.05.2018, стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 по 30.06.2018 у сумі 8442 (вісім тисяч чотириста сорок дві) гривні.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 30.10.2017 у сумі 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) гривень 85 копійок.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1932/19, яке набрало законної сили 22.08.2019, стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість ненарахованого в повному розмірі на день вибуття у відпустку грошового забезпечення з врахуванням стягнутих доплат за службу в нічний час за періоди з 10.08.2016 по 25.08.2016, з 01.09.2016 по 15.09.2016, 12.06.2017 по 21.06.2017, з 31.08.2017 по 09.09.2017, з 03.11.2017 по 12.11.2017, з 10.04.2018 по 19.04.2018 у розмірі 1764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн.
09.12.2019 позивач направив засобами поштового зв'язку рапорт до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 2991 грн. 66 коп.
Не отримавши відповідь за результатами розгляду його рапорту, позивач звернувся з позовом до суду. При цьому, доказів надання відповіді на вказаний рапорт відповідач не надав.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, прийнятим для реалізації згаданого Закону та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2001 року № 159.
Відповідно до положень статті 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” підприємства, установи і організації всіх форм власності господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого і органу (особи).
Статтею 2 даного Закону передбачається, що компенсація громадянам втрати частини у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статей 3, 4 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до положень статті 6 зазначеного Закону компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Статтею 7 вказаного Закону встановлено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Відповідно по ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію” грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
У розумінні Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” заробітна плата (грошове забезпечення) є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Крім того, пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2001 року №159 кореспондуються з положеннями Закону України “Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Відповідно до пункту 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексі інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням строків їх виплати.
При цьому суд зазначає, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
З аналізу норм Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 18.11.2014 у справі №21-518а14, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
У постанові від 21.05.2014 у справі №6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Тобто, коли суми нараховуються рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Тож визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме повідомлень №7-06/4050 від 08.07.2019, №7-06/4051 від 08.07.2019 Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про безспірне списання коштів з рахунків боржника згідно з меморіальними ордерами №572 від 03.07.2019 та №573 від 03.07.2019, рішення суду у справі №580/341/19, яке набрало законної сили 18.05.2018, виконано лише 04.07.2019.
В свою чергу, як вбачається з повідомлення №7-06/7349 від 29.11.2019 Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про безспірне списання коштів з рахунків боржника згідно з меморіальним ордером №1164 від 27.11.2019, рішення суду у справі №580/1932/19, яке набрало законної сили 22.08.2019, виконане лише 28.11.2019.
Отже в даному випадку нарахування та виплата належних позивачу сум проведена з порушенням місячного строку з моменту набрання рішеннями суду законної сили.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення встановленого строку виплати грошового забезпечення, тому у позивача є право на отримання компенсації втрати частини доходів за невчасне виконання рішення суду у справі №580/341/19 на суму 8442 грн. за період з 01.03.2016 по 30.06.2018 у розмірі 1924,13 грн., та на суму 2718,85 грн. за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 у розмірі 630,66 грн.
Також позивач набув право на отримання компенсації втрати частини доходів за невчасне виконання рішення суду у справі №580/1932/19 на суму 1764 грн. за період з 01.08.2016 по 30.04.2018 у розмірі 436,87 грн.
Отже, загальна сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, яка підлягає стягненню на користь позивача, складає 2991,66 грн. (1924,13+630,66+436,87).
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням наведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 2991 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 66 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя В.В. Гаращенко