30 березня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/1596/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимог і рішення, зобов'язання вчинити дії,
24 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 №Ф-18227-17У, від 09.08.2019 №Ф-18227-17У, від 05.12.2019 №Ф-18227-17, від 10.02.2020 №Ф-18227-17; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.03.2020 №0016715533 у розмірі 7 445,13 грн, а також зобов'язати відповідача виключити суми нарахувань єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 як фізичної особи, яка має право на зайняття незалежною професійною діяльністю, а саме: станом на 04.02.2019 - суму 2457,18 грн, станом на 09.08.2019 - суму 5508,36 грн, станом на 05.12.2019 - суму 17 166,52 грн, станом на 10.02.2020 - суму 18 544,04 грн.
Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною 6 статті 161 цього ж Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів неможливо встановити, чи дотримано позивачем строк звернення до суду з даним позовом, оскільки надані матеріали не містять відомостей про те коли позивач дізнався про існування вказаних вимог, тобто про факт порушення його прав чи інтересів.
Позовну заяву позивач підписала 19.03.2020, а 20.03.2020 надіслала засобами поштового зв'язку на адресу Полтавського окружного адміністративного суду, тоді як позов містить вимоги про скасування рішень суб'єкта владних повноважень прийнятих, зокрема, 04.02.2019, 09.08.2019.
ОСОБА_1 стверджує, що вимоги від 04.02.2019 №Ф-18227-17У та від 09.08.2019 №Ф-18227-17У вона отримала у грудні 2019 року, а вимоги від 05.12.2019 №Ф-18227-17 та від 10.02.2020 №Ф-18227-17 - у січні 2020 року, проте жодними доказами зазначені обставини не підтверджує.
З клопотанням про поновлення строку звернення до суду з позовом щодо оскарження цих вимог ОСОБА_1 не зверталася.
Тож за відсутності належних доказів на підтвердження обставин щодо часу коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд констатує факт звернення позивача до суду після закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Окрім того, відповідно до положень пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч наведеному, позивач не виконав передбачений законом обов'язок щодо надання суду власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, варто зазначити, що частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою та п'ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч наведеним положенням позивач на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, додала ксерокопії документів, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд роз'яснює позивачу, що у відповідності до ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Поряд з цим, частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимог та рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою з доказами поважності причин пропуску строку або доказів на підтвердження факту дотримання такого строку, власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав чи пояснень з приводу неможливості надання такого підтвердження та копій письмових доказів, доданих до позовної заяви засвідчених власним підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Роз'яснити позивачу, що неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, є підставою для її повернення заявнику.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Б. Супрун