31 березня 2020 р. Справа № 480/1535/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підвищення йому пенсії у відповідності з абз. 2 ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" допущеної в період з 01.01.2016 по 06.03.2020.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває на обліку у відповідача та з 26.10.2013 отримує пенсію за віком і разом з цим є фізичною особою-підриємцем. Після призначення пенсії за віком позивач не проводить діяльності пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Неодноразово звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до абз. 2 ч. 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), однак отримував відмови у здійснені такого перерахунку. Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, оскільки вона суперечить положенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, абз. 2 ч. 3 статті 42 вказаного Закону. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позовних вимог та зазначив, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 42 Закону № 1058-IV з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Відповідно до п. 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 № 22-1 документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв'язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки.
У разі звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії про дату звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) шляхом подання заяви.
Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 22.02.2020 є фізичною особою-підприємцем та здійснює діяльність за КВЕДами: 93.19 Інша діяльність у сфері спорту (основний); Код КВЕД 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд визнає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 27.10.2013 йому призначена і виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
На моменту призначення пенсії за віком, а саме з 22.02.2010, позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 21).
03.08.2018, 31.08.2018, 07.06.2019 позивач звертався до відповідача із заявами про перерахунок пенсії відповідно до абзацу другого частини третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (а.с. 4, 6, 8).
Листами від 20.08.2018 № 547/5, від 01.10.2018 № 2150/Б-11, від 18.06.2019 № 375/5 відповідач повідомляв ОСОБА_1 , що відповідно до п. 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 № 22-1 документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв'язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки. У разі звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії про дату звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) шляхом подання заяви. Оскільки, відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Білодід В.І. зареєстрований як фізична особа - підприємець, згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підстави для перерахунку пенсії відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 42 Закону № 1058-IV відсутні (а.с. 5, 7,9).
Пенсійне забезпечення в Україні здійснюється за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058- IV. Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно Законом № 1058-IV визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Згідно з частиною третьою статті 42 Закону № 1058-IV перерахунок пенсій здійснюється непрацюючим пенсіонерам, зокрема, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
За нормами статті 1 Закону № 1058-IV, працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1-7, 11-13 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV, відповідно до пункту два: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV, фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI платниками єдиного внеску, зокрема, є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
В силу частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.
Взяття на облік осіб, зазначених:
у пунктах 1, 4 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", - здійснюється на підставі відомостей про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення, наданих згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у день отримання зазначених відомостей.
Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
На підставі викладених правових норм суд визнає, що доводи позивача про те, що оскільки він є пенсіонером за віком і тому не отримує доходу як фізична особа-підприємець, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд визнає безпідставними оскільки вказаним законодавством позивач звільнений лише від сплати за себе єдиного внеску, а не визнаний таким, що не отримує доходу від підприємницької діяльності.
Наявність у позивача пільги щодо звільнення від сплати єдиного внеску, наданої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-IV, не позбавляє його статусу фізичної особи - підприємця.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець 22.02.2010. Відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності у вищезазначеному державному реєстрі відсутні.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал