Рішення від 30.03.2020 по справі 420/7905/19

Справа № 420/7905/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до державного підприємства «РЕНІЙСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 24 грудня 2019 року надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до державного підприємства «РЕНІЙСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна державного підприємства «РЕНІЙСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ», що перебуває у податковій заставі.

27 грудня 2019 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області, відкрито провадження у даній адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за даними Головного управління ДПС в Одеській області ДП «РМТП» перебуває на обліку як платник податків у головному управлінні ДПС в Одеській області, Ізмаїльському управлінні, Ренійської державної податкової інспекції (м. Рені) з 19.11.1991 року та зареєстроване за №1. Відповідно до інтегрованих карток платника податків (ІКП), розрахунку заборгованості, довідки заборгованості станом на 01.11.2019 року загальна сума податкової заборгованості ДП «РМТП» перед бюджетом становить 36521679,02 грн., а саме: з земельного податку з юридичних осіб (КБК - 18010500) на суму 36521679,02 грн. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 року по справі №815/1637/16 з ДП «РМТП» стягнуто на користь держави суму податкової заборгованості у сумі 1869384,24 грн. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 року по справі №815/4664/16 з ДП «РМТП» стягнуто на користь держави суму податкової заборгованості у сумі 1791598,73 грн. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 року по справі №815/2208/17 з ДП «РМТП» стягнуто на користь держави суму податкової заборгованості у сумі 2374183,94 грн. Після отримання вищезазначених рішень суду податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ДП «РМТП» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкової заборгованості, від яких було отримано відповіді. Позивач прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу від 06.10.2015 року №27/23, останнє було вручено нарочно 06.10.2015 року начальником юридичного сектору. Вказує, що було описане майно, що підтверджується актами.

27 лютого 2020 року до суду від відповідача за вх.№8908/20 надійшла заява (а.с.186), у якій на підставі ч.1 ст.189 КАС України відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27 лютого 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі.

16 березня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/7905/19 до судового розгляду по суті на 16.03.2020 року о 14.00 год.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

16 березня 2020 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, вирішено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що державне підприємство «РЕНІЙСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» (скорочене найменування - ДП РМТП) перебуває на обліку як платник податків у Ренійській державній податковій інспекції (м.Рені) Ізмаїльського управління Головного управління ДПС в Одеській області з 19.11.1991 року та зареєстровано за № 1).

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. П. п. 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до розрахунку боргу, що підлягає стягненню (а.с.11-13), довідки про суми податкового боргу, що підлягає стягненню (а.с.14) та інтегрованої картки платника (ІКП) (а.с.15-60), податкова заборгованість ДП РМТП перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб становить 36521679,02 грн., з яких: 33530438,13 грн. по податковим зобов'язанням, 1523369,87 грн. - штрафні санкції та 1467871,02 грн. - пеня.

Заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у відповідача виникла на підставі: самостійного нарахування платником податкового зобов'язання по податкових деклараціях (а.с.64-77); податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі актів камеральної перевірки (а.с.86-103); у зв'язку з поданням податкових декларацій з від'ємним значенням (а.с.62-63).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» № 1683-23 від 01.09.2015 року (а.с.61).

Також, суд встановив, що постановами Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 року у справі № 815/1637/16 (а.с.104-106), від 23.06.2017 року у справі №815/2208/17 (а.с.108-111) та від 17.10.2016 року у справі №815/4664/16 (а.с.112-115), які набрали законної сили, було стягнуто з ДП РМТП податковий борг.

Податковий орган направляв до банківських установ, які обслуговують ДП РМТП інкасові доручення, частина яких була повернута без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника податків, а по іншій частині яких відбулася часткова оплата податкового боргу (а.с.116-134).

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Положенням п.89.1 ст. 89 Податкового кодексу України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

Відповідно до п.89.2 зазначеної статті Кодексу право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Як встановлено судом позивач, у зв'язку з несплатою ДП РМТП заборгованості та відсутністю коштів на рахунках відповідача, прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу № 27/23 від 06 жовтня 2015 року, яке відповідач отримав 06.10.2015 року, що підтверджується розпискою на рішенні, на підставі якого податковим органом було складено акти опису майна (а.с.134, 141, 143, 163-164), відповідно до яких у власності ДП РМТП перебувають нежитлові будівлі, база відпочинку, спортивний комплекс, склад, адміністративні будівлі, складські площадки, крани портальні, плавучі крани, території нафоторайону, плавучі причали, тощо.

Відповідно до п.1 та абзацу 2 п.2 розділу 4 Наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави контролюючими органами», контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна. Така реєстрація здійснюється щодо нерухомого майна - відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та наказу Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 «Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 листопада 2016 року за № 1504/29634.

З матеріалів справи вбачається, що податкова застава була зареєстрована в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження та в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчать витяги (а.с.135-140, 142, 144, 146-158, 160, 162, 165).

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, основними умовами для звернення до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Згідно п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 травня 2018 року по справі № П/811/1777/14 (касаційне провадження №К/9901/5684/18).

Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Таким чином, позивач здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

При цьому суд зазначає, що відповідачем до суду подано заяву про визнання позову, що свідчить про погодження відповідача з твердженнями позивача та підтвердження ним встановлених судом обставин.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Згідно з ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ДП РМТП, що перебуває у податковій заставі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.7, 9, 189, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС в Одеській області дозвіл на погашення суми податкового боргу державного підприємства «РЕНІЙСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» за рахунок майна державного підприємства «РЕНІЙСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ», що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Відповідач - державне підприємство «РЕНІЙСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ» (вул.Дунайська, буд.188, м.Рені, Одеська обл., 68800, код ЄДРПОУ 01125809).

Суддя О.А. Вовченко

.

Попередній документ
88499515
Наступний документ
88499517
Інформація про рішення:
№ рішення: 88499516
№ справи: 420/7905/19
Дата рішення: 30.03.2020
Дата публікації: 01.04.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.03.2020)
Дата надходження: 24.12.2019
Предмет позову: про надання дозволу на погашення суми податкового боргу
Розклад засідань:
23.01.2020 10:00 Одеський окружний адміністративний суд
27.02.2020 10:00 Одеський окружний адміністративний суд
16.03.2020 11:00 Одеський окружний адміністративний суд
16.03.2020 14:00 Одеський окружний адміністративний суд