Ухвала від 31.03.2020 по справі 440/1641/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 березня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/1641/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., перевіривши матеріали позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2020 року (згідно даних на поштовому конверті) Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови від 27.02.2020 за виконавчим провадженням №61090632 про накладення штрафу на ГУПФУ в Полтавській області в розмірі 5100 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Пунктом 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, у позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Отже, з викладеного слідує, що виключним випадком для ненадання позивачем до позовної заяви її копії з доданими до позовної заяви документами є подання такої позовної заяви суб'єктом владних повноважень.

Беручи до уваги те, що ГУПФУ в Полтавській області, яке у даній справі звернулось до суду не як суб'єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій, а як позивач - юридична особа за захистом порушеного права, суд вважає ненадання управлінням до позовної заяви її копії, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи таким, що порушує приписи частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою та п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Така вимога висувається до кожного документу окремо.

Відповідність копії документа оригіналу засвідчується шляхом проставлення відмітки про засвідчення копії документа, які складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади (за наявності), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

До адміністративного позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, додано копії таких документів: супровідного листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 27.02.2020 №021/7036 та постанови від 27.02.2020 ВП№61090632 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.

Поряд з цим, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу положень частини першої статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривня.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування постанови від 27.02.2020 ВП№61090632 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, відтак звернені до суду вимоги є майновими.

Оскільки, виходячи з предмету позову, даний спір є спором майнового характеру, сума судового збору при зверненні з даним позовом до суду має становити 2102 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Разом з тим, до позовної заяви документ про сплату судового збору не додано. Документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору не надано.

Натомість, у прохальній частині позовної заяви міститься клопотання управління про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову.

Надаючи правову оцінку зазначеному клопотанню управління, суд виходять з такого.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини другої статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що позивач не є суб'єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 10 січня 2018 року у справі №242/3169/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 71519976) та від 11 січня 2018 року у справі №809/1045/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 71540816).

Виходячи з викладеного, клопотання управління про відстрочення сплати судового збору за подання до суду даного позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог: супровідного листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 27.02.2020 №021/7036 та постанови від 27.02.2020 ВП№61090632 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн;

- документа про сплату судового збору в розмірі 2102 грн /дві тисячі сто дві гривні нуль копійок/ за реквізитами: отримувач - УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ 38019510, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок -UA518999980313141206084016002, призначення платежу - Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний або документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;

- позовної заяви та її копії, оформленої відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- одного примірника належним чином завірених копій додатків до позовної заяви (для направлення його відповідачу).

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, які подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В. Гіглава

Попередній документ
88499471
Наступний документ
88499473
Інформація про рішення:
№ рішення: 88499472
№ справи: 440/1641/20
Дата рішення: 31.03.2020
Дата публікації: 01.04.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (26.03.2020)
Дата надходження: 26.03.2020
Предмет позову: скасування постанови