справа №813/3333/17
31 березня 2020 року
м.. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,
за участю: представника позивача Кінь А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІКО” до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання протиправними дій,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІКО» до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, з вимогою:
- визнати протиправними дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо відмови повернути виконавчий документ без виконання, а саме: виконавчий напис нотаріуса №4329, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. за заявою ПАТ «Укрсоцбанк»; відмови зняття арешту, накладеного на нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 463,8 м.кв., позначені в поверхневому плані літерами « 24», « 25», « 26», « 27», « 28», « 29», « 30», « 31», « 32», « 33», « 34», « 35», « 36», « 37», що знаходяться у будинку «А-9» за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри,2, а також відмови зняття з реалізації на прилюдних торгах, призначених на 25.07.2013 року вищевказаного майна.
До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".
Ухвалою судді від 20 .11.2017 вказану позовну заяву було залишено без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03. 2018 залишеною в силі постановою Верховного Суду від 04.03.2020, скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 про залишення позовної заяви без розгляду та направлено справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвалою від 23.03.2020 суд продовжив розгляд справи та призначив підготовче судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем протиправно та необґрунтовано, на переконання позивача, було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Укрсоцбанк» про відкликання виконавчого документа, а саме виконавчого напису нотаріуса від 14.09.2012 №4329, без виконання з підстав неналежного її оформлення.
Позивач стверджує, що представник ПАТ «Укрсоцбанк» був уповноважений на подання вказаної заяви, а тому відповідь державного виконавця на предмет відсутності у нього відповідних повноважень є незаконною. Додана до заяви копія довіреності була оформлена нотаріально, завірена штампом з написом «З оригіналом згідно» та підписом представника. А «Інструкція з організації примусового виконання рішень», взагалі не передбачає нотаріального посвідчення документів що посвідчують повноваження представників. У додаткових поясненнях зазначив, що обмеження повноважень представника на вчинення певної виконавчої дії мають бути застережені у виданій йому довіреності, однак жодних застережень зміст останньої не містив.
УДВС ГТУЮ у Львівській області проти позову заперечило. Зазначено, що до заяви ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення виконавчого документа не було додано належних документів, які посвідчують повноваження представника підписувати та подавати такого роду заяви. Вказано, що змістом ксерокопії довіреності окремо не обумовлено вищевказаних повноважень. Крім того, ксерокопія довіреності не є засвідченою ні нотаріально ні у відповідності до п.5.27 ДСТУ 4263-2003, що на думку відповідача, свідчить про правомірність дій державного виконавця виражених у не винесенні постанови про повернення виконавчого документа.
У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовільнити.
Інші сторони по справі, явку представників у судове засідання не забезпечили, були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи.
Ухвалою без виходу до нарадчої кімнати суд закінчив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.
Підстав передбачених ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для відкладення розгляду даної справи судом не встановлено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
27.03.2008 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТзОВ «ХІКО» було укладено іпотечний договір згідно якого ТзОВ «ХІКО» передало в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху літ.24 по 37 загальною площею 463, 8 м. кв., що знаходяться в будинку «А-9» за адресою: м. Львів, вул. С. Петлюри, 2 для забезпечення виконання зобов'язань, передбачених договором кредиту від 26.03.2008 р. №600/03.3-64.
Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрований за номером АДРЕСА_1 НОМЕР_1 . Вартість договору іпотеки вартість предмета іпотеки оцінювалася сторонами в 3600000,00 грн.
Згідно умов договору кредиту ТзОВ «ХІКО» було отримано в ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в сумі 1963298,40 грн. зі сплатою відсотків у сумі 15,5% та комісії у розмірі та в строк, що визначені договором.
Так 14.09.2012 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. було вчинено виконавчий напис №4329 про звернення стягнення на нерухоме майно а саме: нежитлові приміщення першого поверху літ.24 по 37 загальною площею 463, 8 м. кв., що знаходяться в будинку «А-9» за адресою: м.Львів, вул.С.Петлюри, 2.
На підставі виконавчого напису державним виконавцем ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Львівській області було відкрито виконавче провадження , проведено опис та арешт майна та передано його на реалізацію.
19.07.2013 начальник управління примусового погашення заборгованості ЗКМ ПАТ «Укрсоцбанк» Цимбалов С.О. подав до ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Львівській області заяву №19.1-04/953, відповідно до якої просив повернути виконавчий документ стягувачу без виконання та зняти арешт, який був накладений на майно, яке належало банку на праві приватної власності, а саме: нежитлові приміщення першого поверху літ.24 по 37 загальною площею 463, 8 м. кв., що знаходяться в будинку «А-9» за адресою: м. Львів, вул. С. Петлюри, 2, та зняти його з реалізації.
24.07.2013 ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Львівській області скерував ПАТ «Укрсоцбанк» заяву-відповідь, якою було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Укрсоцбанк» оскільки така, на переконання посадових осіб відповідача була подана неналежним представником через те, що ксерокопія довіреності не відповідала вимогам чинного законодавства.
25.07.2013, у встановлений строк, були проведені прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки.
Вирішуючи даний спір, суд керувався наступними нормами законодавства, зокрема чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.
Відповідно до ч.1,2, 4,5 ст. 47 Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.
У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання.
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Оскаржувану відмову відповідач обґрунтовує тим, що у державного виконавця були відсутні підстави, визначені п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», для повернення без виконання виконавчого документу стягувачу, оскільки заява останнього вчинена за підписом представника без долучення до неї належним чином завіреної копії довіреності на представництво інтересів стягувача, що суперечить п. 2.11. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5. При цьому, відповідач зазначає, що зі змісту копії довіреності представника стягувача не вбачається наявності в нього повноважень на подання до органів виконавчої служби такої заяви.
Судом з матеріалів справи встановлено, що додана до заяви про повернення виконавчого документу стягувачу копія довіреності на представника Цимбалова С.О. від 09.11.2012 була оформлена нотаріально, завірена штампом з написом «З оригіналом згідно» та підписом представника.
Разом з тим, суд зазначає, що даною довіреністю ПАТ «Укрсоцбанк» уповноважив начальника управління примусового погашення заборгованості Західного комерційного макрорегіону (Львів) Департаменту оперативної роботи з проблемною заборгованістю ПАТ «Укрсоцбанк» Цимбалова Сергія Олександровича вчиняти від імені ПАТ «Укрсоцбанк» дії, зокрема, представляти інтереси в органах місцевої влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності; представляти інтереси в правоохоронних органах, органах нотаріату, органах Державної виконавчої служби, в судах; одержувати документи, підписувати та подавати заяви, клопотання інші процесуальні документи, крім скарг на дії суддів; вчиняти інші дії, пов'язанні з виконанням цієї довіреності
Отже, представник ПАТ "Укрсоцбанк" Цимбалов С.О. був уповноважений на подання заяви про повернення виконавчого документу - виконавчого напису від 14.09.2012 №4329 стягувачу, ПАТ «Укрсоцбанк», позаяк застережень щодо вчинення вказаних дій у довіреності немає. З огляду на зазначене, твердження відповідача про відсутність у представника стягувача повноважень на вчинення дій щодо подання такої заяви є необґрунтованими.
Стосовно необхідності нотаріального засвідчення копії довіреності представника, суд вважає за доцільно зазначити наступне.
Відповідно до п.2.11 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 р. №512/5 Повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи, довіреністю юридичної особи, або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи, тощо), рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна.
Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Оригінали документів, зазначених у пункті 2.11 цього розділу, або належним чином засвідчені їх копії приєднуються до матеріалів виконавчого провадження. Після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленої довіреності оригінал такої довіреності у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження.
У випадку реалізації стороною виконавчого провадження права на пред'явлення виконавчого документа на виконання, подання заяви про повернення без виконання виконавчого документа, оскарження дій державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника державний виконавець перевіряє, чи обумовлені у довіреності повноваження представника на здійснення таких дій. Обмеження повноважень представника на вчинення певної виконавчої дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.
З сукупного аналізу вимог даної інструкції вбачається, що нотаріального засвідчення копії довіреності не вимагається.
Крім того, листом від 17.04.2015 директором з ризиків Блоку ризиків ПАТ «Укрсоцбанк», який скерований слідчому CВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області підтвердив правові повноваження працівника ПАТ «Укрсоцбанку» Цимбалова С.О. на повернення виконавчого документу.
Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди повинні перевірити, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч.2 ст. 2 КАС України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини та не надання відповідачами доказів на доведення факту правомірності дій державного виконавця, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Сторонами, суду не наведено інших аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн., відповідно до ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 72, 77, 139, 243-246, 255, 271, 272, 287, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо відмови повернути виконавчий документ без виконання, а саме: виконавчий напис нотаріуса №4329, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. за заявою ПАТ «Укрсоцбанк»; відмови зняття арешту, накладеного на нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 463,8 м.кв., позначені в поверхневому плані літерами « 24», « 25», « 26», « 27», « 28», « 29», « 30», « 31», « 32», « 33», « 34», « 35», « 36», « 37», що знаходяться у будинку «А-9» за адресою: м. Львів, вул.С.Петлюри, 2, а також відмови зняття з реалізації на прилюдних торгах, призначених на 25.07.2013 року вищевказаного майна.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіко» (81113, Львівська область, Пустомитівський район, с. Лапаївка, вул. Кармелюка, 8/30; ЄДРПОУ 20824217) солідарно з Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ 34942940) та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ 34942940) по 800 (вісімсот) грн. 00 коп. сплаченого відповідно до квитанції №247 від 27.09.2017 суми судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2020.
Суддя В.М. Сакалош