справа №380/1169/20
з питань залишення позовної заяви без розгляду
30 березня 2020 року зал судових засідань № 3
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Кушика Й.-Д. М.,
представника позивача Каверіна С.М.,
представника відповідача Іванієнка С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відеоконференції клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
07.02.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Луганського прикордонного загону код ЄДРПОУ 14321736, місцезнаходження: 92702, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Свободи, 1а, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Луганського прикордонного загону щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 на день звільнення 27.07.2018 компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену п. 12 ч. 1 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2015-2018 роки загальним терміном 56 днів;
- стягнути із Луганського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану додаткову відпустку, передбачену п. 12 ч. 1 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2015-2018 роки загальним терміном 56 днів у сумі 16535,68 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- зобов'язати Луганський прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену п.12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2015-2018 роки із розрахунку 357,07 грн. в день з 26.01.2019 до дня фактичного розрахунку із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою від 12.02.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Клопотання обґрунтоване тим, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
В судовому засідання представник відповідача клопотання підтримав. Просив суд його задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача проти клопотання про залишення позову без розгляду заперечив. Просив суд відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Щодо строків звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 на день виключення зі списків особового складу 27.07.2018 компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та стягнення із Луганського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 компенсації за невикористану додаткову відпустку, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини третьої статті 122 КАС України).
Так, спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
З огляду на викладене, суд відхиляє аргументи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені строком звернення. На час відпустки, яка хоча і непов'язана з виконанням службових обов'язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки. А відтак, суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду із вказаними вимогами.
Суд при розгляді справи враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постанові від 21.08.2019 у справі № 620/4218/18.
Щодо строків звернення до суду з вимогою про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, суд зазначає, що оскільки відповідач не здійснив фактичного розрахунку на момент звільнення (триваюче правопорушення), а строк звернення до суду починає спливати з дня проведення відповідного розрахунку, то строк з звернення до суду із вказаною вимогою не пропущений.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 121, 123, 243, 248, 256 КАС України, суд,-
у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повна ухвала суду складена 31 березня 2020 року.
Суддя А.Г. Гулик