справа№380/1504/20
з питань залишення позовної заяви без розгляду
31 березня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов"язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов"язання вчинити певні дії .
Ухвалою від 25.02.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Представник відповідача звернувся до суду із письмовим клопотанням про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача покликається на те, що позивач звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2018 № 197 виключений зі списків особового складу військової частини та направлено для зарахування на військовий облік до Яворівського РВК Львівської області. Отже, день виключення зі списку особового складу частини є днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, пов'язаних з проходження військової служби. Натомість позивач звернувся до суду лише у лютому 2020 року. Таким чином, покликаючись на положення ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, представник відповідача стверджує про пропущення позивачем встановленого строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення без розгляду позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Кодексом адміністративного судочинства України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
При цьому, ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.
Таким чином, оскільки індексація є складовою частиною заробітної плати, то у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з цим, суд зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України у справі від 15.10.2013 за № 9-рп/2013 (справа № 1-13/2013) суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а відтак, таке клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання .
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кухар Н.А.