про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/4321/20
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій вона просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом № 142-69/Т-02/8-0600/20 від 08.02.2020, донарахувати та виплатити їй додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити їй перерахунок та виплату за період з 01.01.2014 по 02.08.2014: доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення, передбачену ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум.
Суддя, перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав клопотання про відстрочення від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Частиною 1 статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI).
Приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору/відстрочити сплату судового збору за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Позивачем на підтвердження скрутного матеріального становища надано довідку управління Пенсійного фонду України від 24.01.2020 про доходи за 2019 рік у розмірі 21205,57 грн. У свою чергу, відомості про доходи з інших джерел за 2019 рік (з Головного управління ДФС Житомирської області, тощо) позивач не надала.
З огляду на викладене та з урахуванням наданих до суду документів, підстави для відстрочення позивачу сплати судового збору за подання даного адміністративного позову відсутні, оскільки суду не надані повні відомості про дохід позивача за 2019 рік.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що за подання позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1681,60 грн. (дві немайнові вимоги) за наступними реквізитами:
Отримувач коштів Житомирська міська отг22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA048999980313181206084006797
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач просить стягнути доплату за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 як непрацюючому пенсіонеру, водночас на підтвердження вказаних обставин доказів не надає.
Крім того, згідно з ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стала невиплата їй відповідачем за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення, передбачених ст. 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Водночас, з вказаним позовом до суду позивач звернулась 13.03.2019, що свідчить на користь висновку про пропуск позивачем, встановленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку на звернення до суду.
Частиною 1 ст. 121 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивач просить поновити їй строк звернення до суду, наполягаючи на тому, що до спірних правовідносин такий строк не застосовується.
По-перше, сам факт подання заяви про поновлення пропущеного строку суперечить доводам позивача про незастосування строку до спірних правовідносин.
По-друге, слід зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Звертаючись з заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач не врахувала, що оскільки підвищення та доплата до пенсії отримувались нею щомісячно з пенсією, про порушення свого права вона мала дізнатися, не отримавши такого забезпечення у належному розмірі за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, а перебіг строку звернення до суду з вимогами про їх виплату у певному розмірі за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №813/5002/17.
При цьому, поважними причинами пропуску такого строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили, що вона не мала змоги звернутись до суду з 2014 року з позовом про зобов'язання відповідача провести донарахування та виплату за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 додаткової пенсії та доплати до неї відповідно до статей 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, за наведених обставин та з огляду на ненадання позивачем будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем обставини у заяві про поновлення строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки такі причини не носять ознак об'єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останнім права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права.
Правову позицію, викладену в судових рішеннях Верховного Суду від 25.05.2016 у справі №164/1904/14-ц, від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 22.01.2019 у справі №201/9987/17, від 19.03.2019 у справі №806/1952/18, на яку посилається позивач, не можна застосовувати до даної справи, оскільки зазначені судові рішення постановлені за наслідками інших фактичних обставин справи щодо припинення виплати пенсії.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку, є неповажними.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- доказів, які підтверджують, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 позивач була непрацюючим пенсіонером;
- документу про сплату судового збору у сумі 1681,60 грн. або належних та достатніх доказів в обґрунтування наявності визначених законом правових підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору;
- заяви із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, підтверджених належними доказами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко