про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/4727/20
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.
Перевіряючи позов на відповідність його вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, позивачем подано клопотання, в якому вона просить відстрочити їй сплату судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем. В підтвердження даних обставин позивач надає довідку про розмір пенсії за період з січня 2019 року по грудень 2019 року, яка видана Овруцьким об'єднаним управлінням ПФУ в Житомирській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У той же час, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон).
Частиною 1 та 2 статті 8 Закону встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з наступних підстав: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України, покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Загальна сума доходу з січня 2019 по грудень 2019 становить 35822 грн. Судом дохід позивача за січень - лютий 2020 р. не береться до уваги, так як не стосується розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Таким чином, розмір судового збору у сумі 840,80 грн. не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача (35822*5/100=1791,10 грн.), а тому клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом приписів підпункту першого пункту третього частини 2 статті 4 Закону ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2102,00 гривень.
Отже, за подання до суду даного позову, з урахуванням позовних вимог і розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2020 року, необхідно сплати судовий збір у сумі 840, 80 грн.
Платіжні реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: Житомирська міська отг22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38035726
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Частиною 6 статті 161 КАС України також визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує відмову Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо ненарахування та невиплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 17.07.2018.
Водночас, позивач у своєму позові зазначає, що рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018 підпункт 7 п. 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними). Отже, вказує на те, що рішенням Конституційного Суду України з 17.07.2018 відновлено дію ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ, починаючи з 17.07.2018, та звернутись до суду з позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України. Надати пояснення, яким чином та за яких обставин вона дізналася про порушення своїх прав, що перешкоджало їй звернутись до відповідача з вимогою про виплату спірних коштів, починаючи з липня 2018 року.
Згідно зі ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, позивач з відповідною заявою про поновлення пропущеного процесуального строку до суду не звертався.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 840,80 грн.;
- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко