Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 березня 2020 р. Справа№200/1948/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо припинення виплати допомоги на дітей одиноким матеріям з січня 2018 року, зобов'язання поновити нарахування та виплату допомоги на дітей одиноким матерям з січня 2018 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач має на утриманні двох неповнолітніх дітей, перебуває на обліку у відповідача як внутрішньо переміщена особа та отримує державну допомогу на дітей одиноким матерям. Однак з січня 2018 року відповідач припинив виплату державної допомоги на дітей одиноким матерям без пояснення своїх дій.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправним, тому звернулась до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення, відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
23 березня 2020 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивач з січня 2018 року по теперішній час не зверталась до відповідача із необхідним пакетом документів, передбаченим законодавством з питання призначення допомоги на дітей одиноким матерям, а тому підстави для виплати такої допомоги відсутні.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 .
Позивач має утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Позивач та її діти є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується довідкою від 27 квітня 2015 року № 1411024082.
На виконання ухвали суду відповідачем було надано копію особової справи ОСОБА_1 .
Дослідивши особову справу ОСОБА_1 , судом встановлено наступне.
Розпорядженням від 19 червня 2015 року призначено позивачу допомогу на дітей одиноким матерям на виплатний період з 01 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року. (а.с. 51)
28 квітня 2015 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей одиноким матерям та допомоги особам з інвалідністю з дитинства третьої групи. (а.с. 30-33)
Також позивач надала заяву від 28 квітня 2015 року про запит особової справи з міста Донецьку, де раніше перебувала на обліку. (а.с. 41)
Розпорядженням на виплату Управління соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради на виплату від 19 червня 2015 року призначено позивачу допомогу на дітей одиноким матерям з 01 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року. (а.с. 51)
Рішенням Управління соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради від 19 червня 2015 року призначено виплату допомоги на дітей одиноким матерям з 01 січня 2015 року по 27 грудня 2017 року у розмірі 695 грн., з 28 грудня 2017 року по 30 листопада 2023 року у розмірі 771,60 грн. та з 01 грудня 2023 року по 31 грудня 2029 року. (а.с. 49)
Рішенням Управління соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради від 21 січня 2016 року позивачу здійснено перерахунок розміру державної допомоги на дітей одиноким матерям на виплатний період з 01 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року. (а.с. 60)
25 січня 2016 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради із заявами про призначення (перерахунок) державної допомоги на дітей одиноким. (а.с. 63-65)
Рішенням Управління соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради від 03 березня 2016 року позивачу призначено державну допомогу на дітей одиноким матерям на виплатний період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2016 року (а.с. 75)
25 липня 2016 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради із заявою про призначення (перерахунок ) державної допомоги на дітей одиноким матерям (а.с. 78-80)
Рішенням від 19 серпня 2016 року позивачу призначено державну допомогу на дітей одиноким матерям з урахуванням доходів на виплатний період з 01 липня 2016 року по 31 грудня 2016 року у розмірі 998, 38 грн.( а.с. 91)
31 травня 2017 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради із заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям. (а.с. 94-96)
Рішенням Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради позивачу відмолено у призначенні допомоги на дітей одиноким матерям згідно заяви від 31 травня 2017 року відповідно до рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб, згідно акту державних інспекторів, яким встановлено факт відсутності внутрішньо переміщеної особи за адресою. (а.с. 110)
Відповідно до атестату № 5896 від 13 листопада 2017 року ОСОБА_4 виплачено допомогу на дітей одиноким матерям по 31 грудня 2016 року.
Спірним питанням у даній справі є правомірність припинення виплати позивачу допомоги на дітей одиноким матерям з 01 січня 2018 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частинами 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що громадяни України, в сім'ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми є, зокрема, допомога на дітей одиноким матерям.
Статтею 18-1 вказаного Закону визначено право на допомогу на дітей одиноким матерям.
Відповідно до ст. 18-3 Закону допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків призначається на кожну дитину.
Статтею 18-4 Закону визначені умови, за яких виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється або призупиняється.
Так, відповідно до вказаної статті виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі:
- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
- позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
- скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
- реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
-надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності увипадках, передбачених законом;
- смерті дитини;
- смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі:
- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
- тимчасового працевлаштування дитини.
У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.
Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Частиною 2 ст. 1 Закону визначено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751.
Вказаний Порядок (п.п. 33 - 38) містить аналогічні положення.
Пунктом 35 Порядку визначено перелік документів, які подаються до органу соціального захисту населення для призначення допомоги на дітей одиноким матерям.
Відповідно до п. 36 Порядку допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.
Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.
Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується право позивача на отримання допомоги на дітей одиноким матерям і така допомога періодично виплачувалась позивачу на підставі її заяв. Остання заява була подана позивачем 25 травня 2017 року. Таким чином, враховуючи те, що позивач не зверталась із заявою про продовження виплати допомоги на дітей одиноким матерям на наступний шестимісячний термін у період з травня 2017 року, підстави для виплати позивачу державної допомоги на дітей одиноким матерям на виплатний період з січня 2018 року відсутні.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що вона не позбавлена права звернення із заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям до відповідного органу соціального захисту населення у встановлений порядок та спосіб.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. до ухвалення судового рішення.
Приймаючи до уваги те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати у розмірі 840,80 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок позивача на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 40 копійок.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 25 березня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко