Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2020 р. Справа№200/1132/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мозгової Н.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, -
28 січня 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ:43142826, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Італійська, будинок №59) про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року №Ф-193209-45У в сумі 21030,90 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що у період з 07.09.2005 року по 16.09.2019 року він перебував на обліку у відповідача як фізична особа - підприємець. 16.01.2020 року отримав від Авдіївського міського відділу ДВС разом з постановами про відкриття виконавчого провадження №60310608 від 16.10.2019 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №60310608 від 02.11.2019 року, копію вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року №Ф-193209-45-У в сумі 21030,90 грн.
Вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року №Ф-193209-45-У в сумі 21030,90 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при винесенні спірної вимоги відповідачем не враховано приписи Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, статтю 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Ухвалою суду від 03.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що позивач є платником єдиного соціального внеску та в даних правовідносинах повинен сплачувати його у повному обсязі. На підставі викладеного, ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року №Ф-193209-45. Зазначає, що зміни, внесені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII від 02.09.2014 року до розділу VIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010 року згідно п.28 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIIІ від 24.12.2015 року втратили чинність, отже позивач зобов'язаний виконувати обов'язок щодо сплати єдиного соціального внеску. Додав, що 13.02.2020 року пункт 9-4 розділу VІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464 виключено. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.46-50)
Позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав відповідь на відзив, відповідно до якого зазначає, що посилання відповідача на те, що з 13.02.2020 року пункт 9-4 розділу VІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464 виключено, не впливає на обставини справи, оскільки спірними є правовідносини, що виникли до набрання чинності 13.02.2020 року Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 року№440-ІХ. (а.с.75-77).
Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) перебував на обліку у Ясинуватській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДПС у Донецькій області 08.09.2005 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми №4-ОПП від 31.05.2006 року та копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця №209150 (а.с.13,14).
Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Судом встановлено, що 18.11.2019 року позивач звернувся до Покровсько - Добропільського управління ГУ ДПС у Донецькій області із заявою щодо надання інформації про те, чи приймалося податковим органом рішення про стягнення з позивача податків, зборів та інших обов'язкових платежів (а.с.15).
29.11.2019 року відповідачем надана відповідь на заяву позивача від 18.11.2019 року, у якій вказано про те, що відповідно до бази даних ІТС «Податковий блок» з 07.09.2005 року по 16.09.2019 року позивач перебував на обліку в податкових органах. Відомості щодо проведених перевірок в базі ІТС «Податковий блок» наявні з 2013 року. За період з 2013 року по теперішній час інформація щодо застосування штрафних санкцій або нарахування пені з податків, зборів або інших платежів податковими органами відсутня (а.с.16).
10.01.2020 року позивач звернувся до Авдіївського міського відділу ДВС із заявою про надання інформації про те, чи надходило до Авдіївського міського відділу ДВС на примусове виконання будь - яке рішення щодо позивача, яке прийнято ГУ ДФС у Донецькій області, у тому числі і вимога про стягнення боргу (недоїмки) (а.с.17).
13.01.2020 року Авдіївським міським відділом ДВС надано відповідь про те, що у відділі на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження, відкрите за вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-193209-45У від 16.05.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Донецькій області боргу у розмірі 21030,90 грн., ВП №60310608 (а.с.18).
Судом встановлено, 16.05.2019 року ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-193209-45У, якою зобов'язано позивача сплатити недоїмку станом на 30.04.2019 року у розмірі 21030,90 грн. (а.с.19).
16.10.2019 року державним виконавцем Авдіївського міського відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області відкрито виконавче провадження №60310608 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-193209-45У від 16.05.2019 року, яка видана ГУ ДФС у Донецькій області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Донецькій області боргу (недоїмки) у розмірі 21030,90 грн. (а.с.20).
Постановою державного виконавця Авдіївського міського відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області від 16.10.2019 року в рамках ВП №6010608 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 (а.с.21).
Постановою державного виконавця Авдіївського міського відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області від 16.10.2019 року в рамках ВП №6010608 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.22).
Відповідно до наданого розрахунку вимоги за позивачем значиться недоїмка з нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 21030,90 грн. (а.с.58)
Вважаючи вимогу №Ф-193209-45У від 16.05.2019 року про сплату боргу (недоїмки) такою, що належить до скасування як протиправну, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Згідно п.2 частини 1 статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2464 від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч.1 ст.4 Закону - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Позивач в даних правовідносинах виступає в якості платника єдиного внеску відповідно до вимог Закону №2464.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.4, 5 та 5-1 ч.1 ст.4 Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно абз.3 ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у п.4, 5 та 5-1 ч.1 ст.4 Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Частиною 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Частиною 16 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 року № 1669 (далі Закон №1669).
Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було внесено зміни в розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та доповнено пунктом 9-3 такого змісту:
платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Законом України від 02.03.2015 №219-VIII “Про внесення змін до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.
Таким чином, положення п.п.8 п.4 ст.11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, тоді як змін безпосередньо до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було (на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не містить у собі інформації щодо виключення з розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” пункту 9-4 (на момент виникнення спірних правовідносин).
Водночас, на виконання приписів Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Авдіївка - населений пункт, де знаходиться орган доходів і зборів, у якому перебуває на обліку позивач як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
На час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 чинний, тобто період проведення АТО триває. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30.04.2018 року №116/201 затверджено рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей». Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває.
Судом враховано, що Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» № 440-IX, який набув чинності 13.02.2020 року пункт 9-4 Закону був виключений.
Суд звертає увагу на приписи ст. 58 Конституції України згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а тому норми Закону № 440-IX не можуть бути застосовані до спірної вимоги, оскільки вона сформована 16.05.2019 року.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року №Ф-193209-45У у розмірі 21030,90 грн., винесено відповідачем всупереч вимогам законодавства, діючого на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, враховуючи недоведеність відповідачем обґрунтованості прийняття спірної вимоги, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції про сплату судового збору №51614 від 24.01.2020 (а.с.7), позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн., що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ:43142826, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Італійська, будинок №59) про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року №Ф-193209-45У в сумі 21030,90 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-193209-45У у розмірі 21030,90 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Повний текст судового рішення прийнято та підписано 30 березня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.А. Мозговая