про відмову у відкритті провадження у справі
30 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4678/20
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення майнової шкоди,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку відповідача 20 324грн. майнової шкоди у вигляді недоотриманої суми разової грошової допомоги до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року та до 5 травня 2019 року, завданої законом, що визнаний неконституційним.
Відповідно до положень ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено лише одну вимогу про стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди у розмірі 20 324грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки позивачем вимог про вирішення публічно - правового спору не заявлено, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства.
Водночас, за правилами ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
З огляду на те, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про стягнення завданих збитків (відшкодування шкоди) у разі якщо позовні вимоги заявлені без вимог про вирішення публічно-правового спору, такий спір віднесено до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.
При цьому, судом не взято до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі №686/6775/18, оскільки предметом судового розгляду у вказаній справі була вимога судді у відставці про стягнення з держави Україна в особі управління Державної казначейської служби у місті Хмельницькому майнової шкоди у сумі 43 846грн.04коп., завданої позивачеві внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного закону щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці останньому завдало майнової шкоди у вигляді утриманого податку з доходів фізичних осіб, в зв'язку з чим судом зроблено висновок, що спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов'язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.
В даному випадку, відсутні аналогічні обставини справи, що свідчить про відсутність підстав для розгляду такої справи в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п.1 ч. ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись ст.ст.170, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Державної казначейської служби України про стягнення майнової шкоди.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу що вказаний спір має бути вирішено відповідним місцевим загальним судом в порядку, передбаченому ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно із правилами статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя В.В. Дмитрук