30 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/298/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмову проваджені) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Груп» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кар Груп» (далі - ТзОВ «Кар Груп», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі - Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2019 №UA205040/2019/000417/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Кар Груп» відповідно до контракту № 06/19-А24 від 24.07.2019 придбало транспортний засіб - легковий автомобіль марки MINI, модель - COOPER D, 2013 року виготовлення за ціною 3 000,00 євро.
Позивачем з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу 06.11.2019 було подано до Волинської митниці Держмитслужби митну декларацію (далі - МД) №UA205040/2019/052463 у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 3 000,00 євро.
Волинська митниця не погодившись із визначеною декларантом митною вартістю та 07.11.2019 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205040/2019/000417/2, з тих підстав, що подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку із спрацюванням системи ризиків АСАУР «Вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодом WMWXD31060WP94869, валюта - євро, вартість - 5 990,00 Євро». Відтак, у зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР ДФС України митну вартість товару відповідачем було визначено за резервним методом за ціною 5 990,00 євро.
Проте, позивач зазначає, що ним подано усі документи, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару і не мали жодних розбіжностей. При цьому відповідачем обґрунтованість сумнівів у заявленій декларантом митній вартості, з урахуванням документів, доданих до митного оформлення, наведена не була.
Також звертає увагу на те, що сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи вищевикладене вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2019 №UA205040/2019/000417/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а.с. 24).
У відзиві на позов (а.с.27-31) представник відповідача позовні вимоги заперечив.
В обґрунтування своєї позиції вказав, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. У свою чергу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення декларантом митної вартості має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Під час опрацювання поданих декларантом документів відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та виявлено, що вартість транспортного засобу, нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодом WMWXD31060WP94869, валюта - євро, вартість - 5 990,00 Євро
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 3 000,00 Євро, що і становить фактурну вартість транспортного авто.
Вказане свідчить, що при визначенні числового значення заявленої митної вартості товару, не було подано жодних доказів щодо понесених витрат на доставку автомобіля до кордону України, зокрема, витрат на транспортування та страхування. При цьому, звертає увагу на те, що поставка товару здійснювалась на умовах поставки DAP Ковель.
Також, звертає увагу на те, що в технічному паспорті зазначений зовсім інший власник, ніж в рахунку-фактурі від 02.11.2019 №nr 191102.1-ASC/KG. Така невідповідність щодо власника товару та продавця є суттєвою, оскільки поданий до митного оформлення рахунок-фактура підтверджує лише дані щодо якісних та модельних характеристик вказаного транспортного засобу, проте не свідчить про наявність у вказаної юридичної особи AUTOSCOUT 24 S.R.O. будь-яких майнових прав щодо згаданого транспортного засобу.
Також вказує на те, що додане платіжне доручення про оплату за товар в іноземній валюті не містить даних щодо інвойсу по якому здійснювалась поставка товару, а тому не може бути підтвердженням оплати за товар, який зазначений у рахунку-фактурі від 02.11.2019 № nr 191102.1-ASC/KG.
З огляду на викладене відповідач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості товару від 07.11.2019 №UA205040/2019/000417/2 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
З наведених підстав у задоволенні позову просив відмовити.
Позивачем було подано відповідь на відзив (а.с.58-61) у якій позивач не погодився з аргументами відповідача, наведеними у відзиві та зазначив, що придбаний товар поставлявся на умовах поставки DAP (Україна) зокрема Ковель, а тому позивач не поніс жодних додаткових витрат на транспортування, а страхування вказаного автомобіля не здійснювалося.
Щодо наявності розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, то звертає увагу на те, що відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару про такі розбіжності не зазначено, а тому посилання на такі обставини, які не були підставою для прийняття рішення є безпідставним. Також оскаржуване рішення не містить і відомостей про відсутність в платіжному дорученні про оплату за товар, даних про інвойс.
Окрім цього, позивач звертає увагу на те, що відповідач не проводив відповідних консультацій, а саме лише посилання в рішенні на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам чинного законодавства. Відтак вважає, що визначення митної вартості вищевказаного автомобіля відповідачем на рівні 71382,00 євро є незрозумілим та не підтверджено жодними доказами.
Просить позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що між ТзОВ «Кар Груп» (покупець) та компанією AUTOSCOUT 24 S.R.O. (продавець) укладено контракт № 06/19-А24 від 24.07.2019, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити товар, - автомобілі нові та вживані; Тягачі, трактори і тракторні агрегати нові та вживані; Мікроавтобуси та автобуси нові та вживані; Причепи, напівпричепи нові та вживані; спеціальна будівельна техніка нова і вживана; Спеціальна сільськогосподарська техніка нова та вживана; Мотоцикли, квадро цикли нові та вживані, а покупець прийняти та оплатити його згідно інвойсів, зокрема, автомобілі нові та вживані. Загальна вартість діючого контракту становить 500 000,00 євро. Покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленостей між сторонами, можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу. Валютою платежу і договору є євро. Товар вважається оплаченим з моменту надходження коштів на рахунок продавця, вказаного в договорі. Товар поставляється на умовах DAP (Україна) згідно правил «Інкотермс 2010» (а.с.13-15).
На виконання умов контракту, 02.11.2019 здійснено поставку легкового автомобіля марки MINI, модель - COOPER D, 2013 року виготовлення, номер кузова VIN-код НОМЕР_1 , за ціною 3000,00 Євро, про що зазначено в специфікації №191102.1-ASC/KG від 02.11.2019 до договору № 06/19-А24 від 24.07.2019 (а.с.16, 17) з перекладом).
02.11.2019 позивачем на рахунок неризедента AUTOSCOUT 24 S.R.O. згідно договору № 06/19-А24 від 24.07.2019 перерараховано 3000,00 Євро за легковий автомобіль MINI, модель - COOPER D, 2013 року виготовлення, що підтверджується інвойсом № 191102.1-ASC/KG від 02.11.2019, міжнародною товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням від 04.11.2019 № 8JBKLJB (а.с.18-22).
06.11.2019 позивачем з метою митного оформлення придбаного легкового автомобіля MINI, модель - COOPER D, 2013 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_2 -код НОМЕР_1 , було подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію №UA205040/2019/052463, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом у розмірі 3000,00 євро (графа 42, 43, 45 МД) (а.с.10).
Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44 та доповнення №1): контракт № 06/19-А24 від 24.07.2019; додаток до контракту №1 від 07.10.2019; рахунок-фактура (інвойс) від 02.11.2019 №191102.1-ASC/KG; специфікація від 02.11.2019 №191102.1-ASC/KG; платіжне доручення від 04.11.2019 № 8JBKLJB; міжнародна товарно-транспортна накладна від 05.11.2019 (а.с.13-22).
06.11.2019 посадовою особою митниці направлено електронне повідомлення декларанту наступного змісту: «Згідно з статтею 54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодом WMWXD31060WP94869, валюта - EUR, вартість - 5 990,00 Євро» та згідно з статтею 53 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний строк наступні документи: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язані з поставкою товару, митна вартість якого визначається; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар, якщо рахунок сплачено; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення, а також інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Листом від 07.11.2019 вих. №07-01 ТзОВ «Кар Груп» повідомило митницю про те, що для підтвердження митної вартості товару товариством було надано усі документи. При цьому, просив прийняти рішення відповідно до частин третьої, четвертої статті 54 МК України без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України (а.с. 51).
07.11.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205040/2019/000417/2 (а.с8-9,33-34). Підставою для прийняття рішення стало те, що: «Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Згідно з статтею 54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодом WMWXD31060WP94869, валюта - EUR, вартість - 5 990,00» та згідно з статтею 53 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний строк наступні документи: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язані з поставкою товару, митна вартість якого визначається; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар, якщо рахунок сплачено; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення, а також інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Декларант не надав відомостей про складові митної вартості (вартість транспортування та страхування), що суперечить пункту 10 статті 58 МК України. Відсутні висновки про вартісні та якісні характеристики транспортного засобу, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, а також вимогами частини шостої статті 54 МК України, якими передбачено, що у зв'язку з неподанням повного переліку документів та у відповідності до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, спрацювання системи ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN кодами: WMWXD31060WP94869, валюта - EUR, вартість - 5 990,00» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом МЮУ та Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159. Митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом була проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості становить 5 990,00 Євро. Також декларанта було повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг у разі його незгоди з прийнятим рішенням за умови надання гарантій відповідно до розділу X та статті 55 Митного кодексу України.
07.11.2019 позивачем подано митну декларацію № UA205040/2019/052599 за якою автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (у графі 48 МД «відстрочення платежів» визначено по 05.02.2020).
Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС, правонаступником якої є Волинська митниця Держмитслужби, від 07.11.2019 № №UA205040/2019/000417/2 про коригування митної вартості товарів оскаржив його в судовому порядку.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як уже зазначалося, позивач надав згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення: контракт № 06/19-А24 від 24.07.2019; додаток до контракту №1 від 07.10.2019; рахунок-фактура (інвойс) від 02.11.2019 №191102.1-ASC/KG; специфікація від 02.11.2019 №191102.1-ASC/KG; платіжне доручення від 04.11.2019 № 8JBKLJB; міжнародна товарно-транспортна накладна від 05.11.2019.
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «автомобіля марки MINI, модель - COOPER D, 2013 року виготовлення, номер кузова VIN-код НОМЕР_1 , за ціною 3 000,00 євро та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товарів за методом, обраним декларантом, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, а також у зв'язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN кодами: WMWXD31060WP94869, валюта - EUR, вартість - 5 990,00». Цими обставинами відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів.
Оскільки декларантом не було надано витребуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 5 990,00 Євро та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом МЮУ та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 у редакції Наказу МЮУ та Фонду державного майна України від 24.07.2019 № 1335/5/1159.
Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується із таких підстав.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем придбано товар відповідно до контракту № 06/19-А24 від 24.07.2019, додаткової угоди до контракту № 1 від 07.10.2019, специфікації № 191102.1-ASC/KG від 02.11.2019.
Відповідно до умов контракту, оплата здійснюється протягом 180 календарних днів з моменту поставки, а в разі досягнення домовленостей між сторонами, можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу. Валютою платежу і договору є євро. Товар вважається оплаченим з моменту надходження коштів на рахунок продавця, вказаного в даному договорі.
На виконання умов контракту, 02.11.2019 здійснено поставку легкового автомобіля марки MINI, модель - COOPER D, 2013 року виготовлення, номер кузова VIN-код НОМЕР_1 , за ціною 3 000,00 євро, про що зазначено в специфікації № 191102.1-ASC/KG від 02.11.2019 до контракту № 06/19-А24 від 24.07.2019. (а.с.13-14, 16, 17 з перекладом).
Оплата за товар здійснена, що підтверджується платіжним дорученням №8JBKLJB від 04.11.2019, фактурою (інвойсом) від 02.11.2019 № 191102.1-ASC/KG (а.с.18-19, 22).
Вказане платіжне доручення містить усі необхідні реквізити що дають можливість ідентифікувати придбаний транспортний засіб.
Відтак, вказаними документами підтверджується факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в безготівковій формі на рахунок продавця за придбаний товар. Зазначені документи не містять в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості товару.
При цьому, згідно з умовами контракту, доставка товару здійснювалась за умовами поставки DAP (Україна). Умови поставки DAP Інкотермс 2010, що перекладається «поставка в пункті». Тобто, вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту. Згідно з умовами поставки Інкотермс 2010 продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і зборів у країні відправлення. Продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Ціна DAP означає, що контрактна (інвойсова) ціна за товар, включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів та вартості доставки (фрахту) до пункту призначення.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що ціна, визначена в інвойсі включає в себе усі необхідні платежі.
Отже, наданими позивачем документами підтверджується факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб та не містить в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості автомобіля.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного автомобіля в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, зазначеного у первинних документах, не вступав, страхування автомобіля не здійснював, а згідно з умовами контракту №06/19-А24 від 24.07.2019 поставка товару здійснювалась на умовах DAP (Україна) - поставка в місце призначення Ковель, про що зазначено в специфікації № 191102.1-ASC/KG від 02.11.2019 та рахунку-фактурі від 02.11.2019 №191102.1-ASC/KG. Відтак, позивач не поніс додаткових витрат на транспортування придбаного автомобіля.
Тому висновки відповідача з даного приводу є необґрунтованими та ґрунтуються лише на припущеннях.
Разом з тим, як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN кодами: WMWXD31060WP94869, валюта - EUR, вартість - 5 990,00».
Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки із контракту № 06/19-А24 від 24.07.2019; додатку до контракту №1 від 07.10.2019; рахунку-фактури (інвойс) від 02.11.2019 №191102.1-ASC/KG; специфікації від 02.11.2019 №191102.1-ASC/KG; платіжного доручення від 04.11.2019 №8JBKLJB, вбачається, що ТзОВ «Кар Груп» здійснило оплату транспортного засобу, чим підтверджено факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в безготівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб.
На думку суду, рахунок-фактура (інвойс) від 05.11.2019 №191102.1-ASC/KG; специфікація від 02.11.2019 №191102.1-ASC/KG та платіжне доручення від 04.11.2019 №8JBKLJB є документами, які засвідчують дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 3 000,00 Євро.
Інших додаткових витрат, пов'язаних з купівлею цього автомобіля, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару згідно з статтею 58 МК України, понесених позивачем, матеріали справи не містять.
Таким чином, наявними в матеріалах справи документами спростовується позиція митниці про те, що митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, оскільки подані декларантом документи підтверджують ціну товару, яка підлягала сплаті за такий автомобіль.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву про наявність розбіжностей в технічному паспорті та рахунку-фактурі від 02.11.2019 №191102.1-ASC/KG щодо зазначення власника товару та про відсутність в платіжному дорученні від 04.11.2019 №8JBKLJB даних про інвойс, оскільки такі обставини не були вказані в оскаржуваному рішенні Волинської митниці ДФС як підстава для його винесення.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що у платіжному дорученні 04.11.2019 №8JBKLJB в призначенні платежу зазначено марку та модель транспортного засобу, номер та дату контракту на підставі якого була проведена оплата за придбаний автомобіль, що в повній мірі підтверджує здійснення оплати саме за придбаний автомобіль марки MINI, модель - COOPER D, 2013 року виготовлення, номер кузова VIN-код НОМЕР_1 в сумі 3 000,00 Євро.
Отже, на думку суду позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного автомобіля за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що розрахунок за автомобіль було здійснено за ціною 65000,00 євро).
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.
Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2019 №UA205040/2019/000417/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.
Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв'язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел….. вартість - 5 990,00 євро». Документи, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав.
При цьому, слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.11.2019 №UA205040/2019/000417/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Суд також зазначає, що неподання декларантом усіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості за ціною 5990,00 Євро.
На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.
При цьому, суд зазначає, що вимога митного органу щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами є безпідставною, оскільки в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 5 990,00 Євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом. Виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом в розмірі 5 990,00 Євро, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.11.2019 №UA205040/2019/000417/2 є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2102,00 грн., що підтверджується квитанцією № 279 від 27.01.2020 (а. с. 7).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.11.2019 №UA205040/2019/000417/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43350888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Груп» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 2, код ЄДРПОУ 41983760) судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кар Груп» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 2, код ЄДРПОУ 41983760).
Відповідач: Волинська митниця Держмитслужби (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43350888).
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський