про повернення позовної заяви
м. Вінниця
30 березня 2020 р. Справа № 120/1393/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви законного представника ОСОБА_2, що подана в інтересах ОСОБА_1 , до Українського центру оцінювання якості освіти в особі Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви законного представника ОСОБА_2, що подана в інтересах ОСОБА_1 , до Українського центру оцінювання якості освіти в особі Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає поверненню з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 1 статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
При цьому, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом (частина 1 статті 56 КАС України).
Водночас, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручення ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (частина 2 статті 43 КАС України).
В свою чергу, частиною 1 статті 34 Цивільного кодексу України визначено, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Відтак, приписами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено виключний перелік випадків, коли права, свободи та інтереси особи можуть представляти законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Це можливо у разі, якщо така особа є малолітньою чи неповнолітньою, тобто не досягла вісімнадцятирічного віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, або ж така особа визнана у встановленому законом порядку недієздатною.
Зі змісту поданої позовної заяви слідує, що ОСОБА_2 звернулася до суду як законний представник в інтересах повнолітнього сина ОСОБА_1 , адже у позовній заяві зазначено, що вісімнадцять років останньому виповнилося ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тобто, на момент подання позовної заяви до суду ОСОБА_1 виповнилося вісімнадцять років, а відтак він має адміністративну процесуальну дієздатність, що включає здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
При цьому, слід врахувати те, що із заявою щодо реєстрації та складання державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання на паперових носіях до директора Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти від 17 лютого 2020 року звертався особисто ОСОБА_1 .
Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 як повнолітня особа, що має адміністративну процесуальну дієздатність, спроможний особисто звертатися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів або ж доручити звернутися до суду в його інтересах своєму представникові.
Проте, позовна заява, подана в інтересах ОСОБА_1 , підписана ОСОБА_2 як законним представником позивача, не будучи при цьому такою. Також суду не надано доказу, який би підтверджував те, що ОСОБА_1 доручив ОСОБА_2 звертатися до суду з позовною заявою в його інтересах.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов підписано особою, яка не має права її підписувати.
З огляду на те, що ОСОБА_1 наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що включає можливість самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, а позовну заяву підписано (подано) ОСОБА_2 , яка не має права її підписувати, тому вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу разом із документами, що подані з позовною заявою.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 43, 55, 56, 160, 169, 171, 248 КАС України,
Позовну заяву законного представника ОСОБА_2, що подана в інтересах ОСОБА_1 , до Українського центру оцінювання якості освіти в особі Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович