Справа № 464/3252/19
пр.№ 1-кп/464/128/20
25.03.2020 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
секретар судових засідань ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові кримінальне провадження (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140070001491 від 14.06.2019 р.) про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бєльці, Республіка Молдова, громадянина Молдови, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,-
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
обвинувачений ОСОБА_9 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, 14.06.2019 року близько 03.00 год., перебуваючи на території Львівського автовокзалу за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 109, підійшов до потерпілого ОСОБА_4 ззаду та наніс один удар по голові потерпілого твердим предметом (схожим на камінь), спричинивши йому забій м?яких тканин тім?яно-потиличної ділянки зліва, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, після чого, останній впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_10 , відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_4 барсетку, вартістю 150 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 1300 злотих, що згідно з курсом НЬУ станом на 14.06.2019 року становило 9100 грн., паспорт громадянина України, виданий на ім?я ОСОБА_4 , два закордонні паспорти, видані на ім?я ОСОБА_4 , які для потерпілого матеріальної цінності не становлять, а всього майна потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 9250 грн., після чого з викраденим майном залишив місце вчинення злочину.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України не визнав та показав, що 14.06.2019 р. перебував на автовокзалі по вул.Стрийська у м.Львові, повертався додому до Молдови із Польщі, де був на заробітках. Оскільки за роботу у Польщі йому не заплатили він опинився у вкрай важкому матеріальному становищі, оскільки грошей на проїзд до Молдови у нього не було. Тому він вирішив дочекатись автобуса на ОСОБА_11 і просити водія довести його додому. Поки очікував автобус, він ходив по території автовокзалу, зайшовши в приміщення автовокзалу він побачив, що на землі лежить потерпілий. Підійшовши до нього побачив, що останній непритомний, а біля нього лежить сумка. В той момент в приміщенні нікого не було, але боковим зором він помітив якийсь рух позаду. Не звернувши на це уваги, та не розуміючи навіщо, він підібрав сумку потерпілого і з нею пішов за межі автовокзалу. В подальшому його наздогнали двоє мужчин, які його затримали, побили та привели назад на автовокзал. Потім приїхали працівники поліції, які його залякували, тому він зізнався, що це він вдарив потерпілого та викрав його сумку, хоча насправді потерпілого він не бив. Визнає себе винним у тому, що таємно викрав сумку потерпілого, за що готовий нести відповідальність, однак жодного насильства щодо нього не застосовував.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини його винуватість у вчиненні злочину повністю та об'єктивно стверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами
показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який суду ствердив, що повертався додому з Польщі, де перебував на заробітках. На автовокзалі у м. Львові, очікуючи на автобус, вживав у той день алкоголь, спілкувався із обвинуваченим, який підходив до нього та просив сигарети, які він йому дав. При ньому була сумка, у якій знаходились зароблені ним гроші та документи. В подальшому, він пішов в туалет в приміщенні автовокзалу, а вийшовши, в коридорі відчув удар в голову ззаду. Від удару він впав на декілька секунд втративши орієнтування, а коли отямився побачив обвинуваченого, який втікав з його сумкою. Він почав кликати на допомогу, після чого було затримано обвинуваченого та викрадену сумку йому було повернуто.
показаннями свідка ОСОБА_12 , який суду ствердив, що був залучений у якості понятого при проведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченого. Зазначив, що останній добровільно розповів та показав, як відбувались події 14.06.2019р., зокрема, як і чим він наносив удар потерпілому, як саме викрадав сумку та куди втікав і як був затриманий. Зазначив, що вказані обставини обвинувачений повідомляв самостійно, без жодних підказок тиску чи змушувань, при вказаній дії постійно був присутній захисник обвинуваченого.
показаннями свідка ОСОБА_13 , який суду повідомив, що працює охоронцем Львівського автовокзалу. 14.06.2019р. під час роботи неодноразово обходив територію та приміщення автовокзалу. На лавці однієї з платформ обвинувачений та потерпілий розпивали пиво, з приводу чого він зробив їм зауваження, щоб вони це припинили. Після обходу території платформ він зайшов в приміщення автовокзалу, обійшовши приміщення у якому практично не було людей, він вийшов через головний вхід на вулицю. Через кілька хвилин він почув голосний крик про допомогу з приміщення та побачив, як через головний вхід вибігає обвинувачений. В приміщенні від побачив потерпілого, який сказав, що його пограбували, також цей крик почули таксисти, які були поряд і вони побігли за обвинуваченим, затримали його і привели назад на територію автовокзалу, куди в подальшому приїхали і працівники поліції, яких він викликав. Зазначив, що після затримання обвинувачений пояснював працівникам поліції, що спочатку хотів вдарити потерпілого рукою, але він досить міцний тому подумав, що рукою не зможе його вдарити надто сильно і вдарив плиткою, яка трапилась йому під руку. При ньому ніхто на обвинуваченого не чинив тиску, ні до чого не змушував та жодного фізичного чи психологічного насильства не чинив. Від того часу як він бачив обвинуваченого з потерпілим на платформі та криком про допомогу пройшло не більше кількох хвилин, а від часу як він почув крик до часу як вибіг обвинувачений минуло не більше хвилини .
даними протоколу місця події та фототаблицею до нього від 14.06.2019, з якого вбачається, що предметом огляду є приміщення автовокзалу, біля однієї з платформ якого виявлено обвинуваченого, у якого знаходиться сумка викрадена у потерпілого, також у коридорі автовокзалу на підлозі біля ліфту та виходом до платформ лежить уламок каменю, на який вказав потерпілий, як такий, що ним йому завдано удару по голові.
даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого та відеозапису до нього від 24.06.2019 року, з якого вбачається, що обвинувачений розповів та показав обставини вчинення злочину, зокрема, як саме і чим він наносив удар потерпілому, як викрав його сумку, куди втікав та як і ким був затриманий. Вказана слідча дія проведена за участю двох понятих та захисника обвинуваченого, який згідно дослідженого відеозапису постійно перебувала поряд обвинуваченого та останній міг безперешкодно отримувати її допомогу. Будь-які дані, які б свідчили хоча б про мінімальний тиск (фізичний чи психологічний) на обвинуваченого досліджений судом відеозапис не містить.
даними висновку судово-медичної експертизи, з якої вбачається, що при обстеженні ОСОБА_4 лікарями КНП «8 МКЛ Львова» в червні 2019 року було встановлено діагноз: «Забій м?яких тканин тім?яно-потиличної ділянки голови зліва. Сп?яніння». Під час проведення судово-медичної експертизи у потерпілого виявлено слід майже повністю загоєного садна у тім?яно-потиличній ділянці голови зліва. Садно утворилось від дії тупого предмета, могло виникнути від удару каменем, бруківкою 14 червня 2019 року, як вказано в «Ухвалі» суду та потерпілим ОСОБА_4 та відноситься до легкого ступеня тяжкості. Даних, які б давали підставу стверджувати про можливість виникнення тілесних ушкоджень від падіння з висоти власного росту немає.
даними протоколу огляду предметів від 14.06.2019 та фототаблиці до нього.
даними висновку судово-психіатричної експертизи, з якої вбачається, що на даний час ОСОБА_9 психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення свої дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9 не потребує.
даними протоколу огляду предметів та постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 24.04.2019
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що такі є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність є достатньою для висновку поза розумним сумнівом про винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину.
Аналізуючи показання обвинуваченого в заперечення своєї вини, суд приходить до висновку, що такі є суперечливими, непослідовними, неодноразово ним змінювались та спростовуються зібраними і дослідженими судом доказами в їх сукупності, зокрема, показаннями потерпілого, який ствердив, що через нетривалий час після удару побачив обвинуваченого, який втікав з його сумкою та свідка ОСОБА_14 , який зазначив що безпосередньо перед подією був у приміщення автовокзалу, у якому не було людей, та про про нетривалий проміжок часу між тим як він бачив обвинуваченого із потерпілий разом, почув крик потерпілого і майже одразу побачив обвинуваченого, який тікав, даними слідчого експерименту під час якого обвинувачений повністю відтворив події у тій відповідності, як про них повідомили потерпілий та свідки. Висновком судово-медичної експертизи підтверджено, що тілесні ушкодження у потерпілого могли виникнути від удару твердим предметом, будь-які дані про можливість спричинення таких іншою особою відсутні. При цьому, суд враховує, що свідки та потерпілий до події з обвинуваченим не буди знайомі, будь-яких обставин оговорювати його у них відсутні, чого не заперечив і сам обвинувачений.
З огляду на наведене, суд не приймає до уваги показання обвинуваченого та оцінює їх як обрану форму захисту спрямовану на пом'якшення відповідальності за вчинене.
Дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України, оскільки він відкрито викрав чуже майно, поєднане з насильством, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого (грабіж).
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, позитивно характеризується, у т. ч. за попереднім місцем праці та цивільною дружиною, а тому приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки досягнення мети покарання визначене ст.50 КК України - виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів можливе лише в умовах реального відбуття покарання.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Крім того, оскільки обвинувачений не володіє мовою судочинства, до участі у розгляді справи залучено перекладача, яка здійснювала усний переклад в судовому засіданні.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.
Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що перекладач в даному кримінальному провадженні приймала участь в судових засіданнях, що відбулись 13.01.2020 р. тривалістю 01 год., 27.01.2020 р. тривалістю 01 год., 13.02.2020 р. - тривалістю 01 год. 02.03.2020 р. - 02 год., 17.03.2020 р. - 04 год., 25.03.2020 р. -30 хв. і здійснювала усний переклад з української мови на російську і навпаки, відтак, згідно п. 6-1 Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, оплаті підлягають витрати на переклад в сумі 3 594 грн. 42 коп., які слід виплатити ФОП ОСОБА_15 .
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_16 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання - 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Початок відбуття строку покарання рахувати з 14.06.2019 р., тобто з часу взяття під варту.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили - залишити без змін - взяття під варту.
Речові докази: чоловіча сумка, грошові кошти в сумі 1300 польських злотих, чек, упаковки таблеток, паспорти на ім'я потерпілого, банківська картка, які зберігаються у потерпілого залишити у його власності .
Зобов?язати Управління ДСА України в Львівській області виплатити за рахунок державного бюджету витрати на здійснення перекладу в сумі 3 594 грн. 42 коп., які виплатити ФОП ОСОБА_15 .
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинувачений в той же строк з часу вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Після проголошення вироку перекладачу роз'яснити обвинуваченому зміст резолютивної частини судового рішення, копію вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуюча