Справа № 464/555/20
пр.№ 2/464/612/20
заочне
24 березня 2020 року Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.
секретаря судових засідань Бігун Ю.І.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох дітей,-
Позивач ОСОБА_1 29.01.2020 звернулась в суд із позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття; аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання у Львівському музичному коледжі ім.С.П.Людкевича у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 гривень, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку.
Позов обґрунтовує тим, що з 28.10.1995 перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають трьох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 20.04.2018 шлюб між ними розірвано. Діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають з нею та повністю перебувають на її утриманні. Батько дітей протягом тривалого часу не бере участі у вихованні та утриманні їх дітей, весь тягар утримання дітей несе вона. Їх неповнолітній син навчається в НВК «Школа садок «Софія», повнолітній син навчається у Львівському музичному коледжі ім.С.П.Людкевича на денній формі навчання. У повнолітнього сина відсутні кошти, він не працює, а тільки навчається, тому всі витрати по навчанню несе вона. Враховуючи ціни на продукти харчування, ціни на одяг та взуття, необхідність їх постійного оновлення у зв'язку з ростом дітей, вартістю ліків при необхідності, придбання різних предметів для їх фізичного та розумового розвитку, вважає, що аліменти слід визначити у розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину, щомісячно. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 30.01.2020 у справі відкрито провадження.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.
У зазначений строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
З урахуванням наведеного, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 28 жовтня 1995 року сторони уклали шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, актовий запис № 2717. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 20.04.2018 шлюб між сторонами розірвано.
Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Встановлено, що діти сторін ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебувають на утриманні матері, позивачки по справі, проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Жодних доказів участі у матеріальному забезпеченні дітей відповідачем ОСОБА_2 не надано.
Згідно із ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її батька і у твердій грошовій сумі.
Частинами 1, 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, а також вищезазначених норм Сімейного кодексу України, вбачається, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Встановлено, що законодавець закріпив рекомендований розмір аліментів на одну дитину у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» для дітей віклм від 6 до 18 років установлено прожитковий мінімум у розмірі: з 01 січня 2020 року 2218 грн., з 01 липня 2318 грн., з 01 грудня 2395 грн.
Враховуючи те, що неповнолітня дитина - ОСОБА_3 у віці 13 років знаходиться на утриманні позивача, відповідач не надає фінансову допомогу на його утримання, з нього слід стягувати аліменти в примусовому порядку.
При визначенні величини аліментних платежів, суд враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який встановлений законом станом на час розгляду справи, стан здоров'я сина, відсутність відомостей про стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, прийшов до висновку, що з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти в розмірі, максимально наближеному до прожиткового мінімуму - 1200 грн., починаючи з часу звернення позивачки до суду з даним позовом і до досягнення дитиною повноліття. На думку суду, вказаний розмір аліментів є достатнім для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку неповнолітнього сина.
Доказів про матеріальну можливість відповідача щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 2500 грн. позивачем суду не надано, тому доводи є голослівними та не підтверджені належними доказами у справі.
Крім того, відповідно до довідки №146, виданої 19 червня 2019 року Львівським музичним коледжем ім.С.П.Людкевича, ОСОБА_4 є студентом 1 курсу відділу співу на денній формі навчання, державного замовлення. Поступив на навчання з 01.09.2018, закінчує навчання 30.06.2021.
З'ясовано, що форма навчання ОСОБА_4 є денною, що призводить до неможливості студенту офіційно працювати та отримувати доходи. Отже, повнолітній об'єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, оскільки сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину сторін можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 в справі №346/103/17, суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв'язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Частиною 3 зазначеної вище статті передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Крім цього в абз. 2 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Стаття 200 СК України передбачає, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні величини аліментних платежів суд враховує розмір прожиткового мінімуму громадян, який встановлений законом станом на час розгляду справи, стан здоров'я сина, відсутність відомостей про стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, прийшов до висновку, що з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти в розмірі, максимально наближеному до прожиткового мінімуму - 1400 грн., починаючи з часу звернення позивачки до суду з даним позовом і до закінчення сином навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку.
Доказів про матеріальну можливість відповідача щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 2500 грн. позивачем суду не надано, тому доводи є голослівними та не підтверджені належними доказами у справі.
При цьому, у разі зміни матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, сторони не позбавлені можливості звернутися до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
У відповідності до вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 29.01.2020 та в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне. Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 840,80 грн. судового збору.
На підставі ст.ст.180, 182, 191, 199, 200 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 141, 206, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох дітей задовільнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти, щомісячно, в твердій грошовій сумі 1200 (одна тисяча двісті) грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.01.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 29 січня 2020 року, і до закінчення ним навчання у Львівському музичному коледжі ім.С.П. Людкевича, але не довше ніж до досягнення ним 23 - річного віку.
Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .
Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.03.2020.
Суддя О..Ю.Горбань