30 березня 2020 року м. Чернігівсправа №927/138/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Південтрансмонтаж-ВБК”
вул. Широківське шосе, 39, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50026, код 32264535
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРСПЕЦМОНОЛІТ”
вул. Густинська, буд. 22/1-Г, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500,
код ЄДРПОУ 40024082
предмет спору: про стягнення 683795,00 грн
Без участі сторін
Товариством з обмеженою відповідальністю “Південтрансмонтаж-ВБК” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРСПЕЦМОНОЛІТ” про стягнення 683795,00 грн, з яких 350000,00 грн основного боргу, 322000,00 грн пені, 11795,00 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, які виникли за договором №25/05-2018 оренди обладнання від 25 травня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 30 березня 2020 року; повідомлено сторін, що явка їх представників у судове засідання є обов'язковою; зобов'язано позивача протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду докази направлення відповідачу рахунку №88 від 28 грудня 2018 року у період з 28 грудня 2018 року по 03 січня 2020 року, якщо цей рахунок направлявся відповідачу у зазначений період та докази можливого отримання такого рахунку відповідачем; встановлено строк відповідачу для подачі відзиву на позовну заяву протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено строк позивачу для надання суду відповідь на відзив протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов; встановлено відповідачу строк для надання суду заперечення на відповідь позивача на відзив протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив.
Про отримання відповідачем 03 березня 2020 року ухвали господарського суду від 02 березня 2020 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.
Про отримання позивачем 04 березня 2020 року ухвали господарського суду від 02 березня 2020 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.
16 березня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Обґрунтовуючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відповідач зазначає, що на його думку дана справа, потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин, а саме: встановлення відповідності договорів, що знаходяться у сторін по справі та наявності оригіналу договору у позивача та підтвердження здійснення господарської операції згідно договору оренди обладнання від 25 травня 2018 року №25/05-2018 та наявності первинних документів, згідно яких зазначена операція була здійснена.
Крім того, 16 березня 2020 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди обладнання від 25 травня 2018 року №25/05-2018, для його погодження та підписання на електронну адресу відповідача 25 травня 2018 року від засновника ТОВ «ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ-ВБК» (позивача) надійшов проект вказаного договору, після чого 25 травня 2018 року з вищезазначеної адреси надійшов остаточний варіант договору, який був підписаний ТОВ «УКРСПЕЦМОНОЛІТ» (відповідачем). Відповідач стверджує, що у ТОВ «УКРСПЕЦМОНОЛІТ» відпала необхідність у використанні обладнання, у зв'язку з чим операції з наданням та отриманням послуг оренди майна по договору не здійснювались, обладнання не орендувалося. Позивачем претензії та рахунки стосовно виконання зазначеного договору не виставлялися. А вже 19 листопада 2019 року на адресу ТОВ «УКРСПЕЦМОНОЛІТ» надійшов лист щодо утримання вартості матеріалів згідно договору оренди. Відповідач стверджує, що в зв'язку з тим, що ніякі операції згідно вказаного договору не здійснювались у відповідача він не зберігся, тому відповідачем було здійснено запит про направлення на адресу відповідача копії договору оренди. Так, на електрону адресу відповідача надійшла сканована копія договору оренди обладнання від 25 травня 2018 року №25/05-2018 з приміткою, що в листі №392 помилка в даті договору і що дата договору оренди 25 травня 2018 року, а не 25 лютого 2018 року. Відповідач зазначає, що направлена сканкопія договору повністю відповідає остаточному варіанту договору, який був отриманий відповідачем 25 травня 2018 року та підписаний ним. У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що умови в договорі оренди обладнання від 25 травня 2018 року №25/05-2018 надісланого на адресу ТОВ «УКРСПЕНМОНОЛІТ» і наданого в додатку до позовної заяви позивача та описані в позові різні. В зв'язку з тим, що у договорі відсутні підпис та печатка на кожній сторінці, відповідач зробив висновок, що вони були змінені позивачем. Відповідач стверджує, що в розділі 3 договору відрізняється п.3.1., в одному варіанті передача майна здійснюється згідно Акту приймання - передачі, в іншому згідно Специфікації. З вказаного, відповідач робить висновок, що у зв'язку з відсутністю зазначеного акту зроблена заміна, а до договору підкладена Специфікація підписана однією стороною. Також відповідач стверджує, що є невідповідності в розділі 5 договору, в якому змінені умови щодо оплати оренди, зокрема, невідповідність в п. 5.3 та п. 5.4. щодо строків оплати оренди. З договору оренди доданого до позову відповідачу незрозуміло: чи після підписання акту приймання - передачі чи акту повернення об'єкту оренди повинна бути здійснена оплата на протязі 5-ти днів (в позові зазначено що оплата повинна бути проведена на протязі 5-ти днів з моменту підписання акту прийому - передачі, а саме 28 травня 2018 року (до позову даний акт не доданий), а чомусь першим днем прострочення зобов'язань є 03 січня 2019 року з моменту закінчення 5-ти днів на добровільну оплату після підписання акту повернення об'єкту оренди). Відповідач стверджує, що у розділі 9 договору змінені п.9.3. та п.9.4., а п. 9.5. добавлений та зазначає, що пункт 9.4. в договорах відрізняється тим, що, на думку відповідача, позивач змінив умови договору та прописав строк позовної давності для стягнення пені два роки. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що операції згідно договору оренди не проводилися, рахунки на адресу відповідача позивачем не виставлялися, а лише 08 січня 2020 року вперше відповідачем від позивача був отриманий рахунок разом з супровідним листом від 03 січня 2020 року №1, який міститься в матеріалах справи. Крім того, відповідач зауважив, що йому незрозуміло чому сума рахунку який позивач виставляє відповідачу та додає до позову становить 420000,00 грн, а сума заборгованості, згідно договору оренди, яку позивач просить стягнути становить 350000,00 грн. Також, відповідач не погоджується з наведеним у позовній заяві розрахунком пені та її сумою. Більш того, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на приписи Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та лист Мінфін від 22 серпня 2017 року №35210-07/23-3364/2658, та наголошує, на тому, що для підтвердження господарської операції з надання й отримання послуг оренди необхідно скласти окремий первинний документ. Відповідач зазначає, що документами які підтверджують факт надання й отримання послуг оренди, є: рахунок на внесення орендної плати та акт наданих послуг, який між сторонами не підписувався.
19 березня 2020 року від позивача на адресу суду надійшло письмове пояснення від 11 березня 2020 року №4 на виконання вимог ухвали суду, в якому позивач зазначив, що в день повернення предмета оренди, а саме 28 грудня 2018 року, орендодавець виставив орендарю рахунок №88 на сплату орендної плати за період оренди червень 2018 - грудень 2018 року в розмірі 350000,00 грн, при цьому позивач зазначив, що 28 грудня 2018 рахунок надано нарочно представнику орендаря (доказів отримання вказаного рахунку позивачем суду не надано). Крім цього, позивач стверджує, що у зв'язку з невиконанням протягом року відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач 30 листопада 2019 року поштовим відправленням (з описом) направив ідентичний рахунок за №76 від 11 листопада 2019 року на сплату орендної плати за період оренди червень 2018 - грудень 2018 року в розмірі 350000,00 грн, разом з цим позивач до пояснення додає копію опису вкладення у цінний лист про направлення рахунку №76 від 11 листопада 2019 року на суму 420000,00 грн та копії поштової накладної №5010602615441 від 30 листопада 2019 року та фіскального чеку від 30 листопада 2019 року до відправлення №5010602615441, які не засвідчені належним чином. Позивач зазначив що орендар умисно відмовився отримувати поштове відправлення і вже 03 січня 2020 року позивач, поштовим відправленням №5000023075154 направив на адресу відповідача лист-вимогу №1 від 03 січня 2020 року з додатком рахунок №88 з повторним проханням сплатити орендну плату за період оренди червень 2018 - грудень 2018 року в розмірі 350000, 00 грн.
27 березня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшло пояснення на лист позивача від 11 березня 2020 року №4, в якому відповідач зазначив, що вважає посилання позивача необґрунтованими, з огляду на те, що позивач не надав доказів, які б підтверджували вручення представнику відповідача рахунку. Більш того відповідач заперечив стосовно тверджень позивача щодо умисної відмови ТОВ “УКРСПЕЦМОНОЛІТ” в отриманні поштового відправлення від 30 листопада 2019 року, згідно поштової накладної №5010602615441 від 30 листопада 2019 року, так як ніякі повідомлення з відділення Укрпошти на адресу відповідача не надходили. Відповідач також звертає увагу на те, що позивач надає різні рахунки з датою та номером, згідно яких повинна бути здійснена оплата.
26 березня 2020 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач просить суд перенести судове засідання призначене на 30 березня 2020 року на іншу дату. Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач посилається на те, що на усій території України установлено карантин (постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року №211), посилаючись також на те, що Рада суддів України звернулась до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін, а таж на те, що Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання (заява Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів від 11 березня 2020 pоку). Крім того, обґрунтовуючи своє клопотання відповідач посилається на те, що Постановою Уряду заборонено з 18 березня по 3 квітня на усій території нашої держави регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньо обласному і міжобласному сполученні.
30 березня 2020 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (клопотання не підписано ЕЦП).
Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд зазначає наступне.
Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, згідно до ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи:
1) про банкрутство;
2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);
4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);
7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;
8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
Враховуючи викладене вище та те, що ціна позову у даній справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров'я людей, зокрема, представників учасників справи та працівників суду, враховуючи приписи постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215 та постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239) та розпорядження міського голови "Про додаткові заходи спрямовані на запобігання розповсюдженню коронавірусу на території міста Чернігова" від 16 березня 2020 року № 32-р", а також у зв'язку з необхідністю присутності представників сторін в судовому засіданні для надання на огляд суду оригіналів документів, копії яких були надані сторонами суду та відрізняються один від одного, вважає за необхідне відкласти розгляд справи по суті, призначений на 30 березня 2020 року, про дату та час нового судового засідання повідомити учасників справи додатково ухвалою суду.
Керуючись ст. 12, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
2.Відкласти розгляд справи по суті.
3.Про дату та час наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.
Ухвала складена та підписана 30 березня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/