вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.03.2020м. ДніпроСправа № 904/448/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м.Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення 12 174,56 грн.
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 12 174,56 грн. шкоди, завданої недостачею.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
14.02.2020 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшого) бухгалтера, копії податкової накладної. В підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надана відомість-рахунок № 122/19 без дати, таким чином взагалі на зрозуміло коли було складено відомість-рахунок. Зазначена відомість-рахунок підписана інженером комерційно-претензійного відділу С.Ю. Паршиною, замість довідки за підписом головного (старшим) бухгалтером, як того вимагається. Окрім того з відомості-рахунку не зрозуміло працівником якого підприємства є С.Ю. Паршина (відправника чи одержувача). В матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують право підпису С.Ю. Паршиною документів. Позивачем не було надано до матеріалів справи достовірних доказів вартості нестачі вантажу. Хибне уявлення позивача про обставини, які мають значення для справи, полягає в тому, що отримані або створені ним докази (відомість-рахунок) не мають правових підстав підтвердження нестачі вантажу. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
27.11.2018 між Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (покупець) та Приватним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний завод» (постачальник) було укладено договір поставки № 783 (далі - договір).
Постачальник зобов'язується поставити продукцію коксохімічного виробництва (далі - товар) на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (п. 1.3. договору).
Товар поставляється покупцеві залізничним транспортом у справних відкритих піввагонах (далі вагони) (п. 3.1. договору).
Умови та місце поставки згідно з Інкотермс-2010, термін, обсяг та графік поставки товару вказуються в додаткових угодах - специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (п. 3.2. договору).
Ціна на погоджений обсяг за певний період поставки товару вказується в додаткових угодах - специфікаціях до цього договору (п. 4.2. договору).
Покупець здійснює оплату постачальнику в національній валюті України на підставі наданих постачальником оригіналів остаточних рахунків, що враховують підсумкову знижку відповідно до п. 4.3. договору, шляхом перерахування коштів за фактично прийняту кількість товару на поточний рахунок постачальника (п. 5.1. договору).
Якщо інше не обумовлено в додаткових угодах-специфікаціях, визначених у п.3.2., оплата за товар проводиться згідно з п. 5.1 протягом 30 календарних днів з дати переходу права власності, але не раніше п'ятого банківського дня з дати отримання покупцем документів, зазначених у п. 3.6. цього договору (п. 5.2. договору).
26.04.2019 сторонами було укладено додаткову угоду № 11 до договору «Специфікація № 10» (а.с. 23), відповідно до якої постачальник поставляє товар згідно з п. 3.1. цього договору, а саме : горішок коксовий ГК-1,ГК-2.ГК-3 10-25 мм у кількості 2 200т, на загальну суму 20 520 297,60 грн. з ПДВ, на умовах поставки СРТ - станція Запоріжжя-Ліве в період з 01.05.2019 по 05.06.2019. Ціна без ПДВ за суху тону 7 772,84 грн.
Позивач зазначає, що 17.05.2019 ПрАТ «ДМЗ» було виставлено рахунок-фактуру № ДМ300007521 від 04.06.2019 (а.с. 11) на оплату горішку коксового у кількості 199,750 т вартістю 1 545 499,66 грн., ціна без ПДВ - 7 870,81 грн., за специфікацією №10 від 26.04.2019.
Відповідно до платіжного доручення № 334023 від 27.06.2019 (а.с. 12), позивач сплатив ПрАТ «ДМЗ» 1 545 499,66 грн., з призначенням платежу: «отрим.горішок коксовий марки ГК-2 фр.10-25 мм зг.дог.№783 від 27.11.2018, рах №ДМ300007521 від 04.06.2019».
23.04.2019 на виконання умов договору поставки та специфікації № 10 від 26.04.2019 ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» зі станції відправлення Діївка Придніпровської залізниці на адресу Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці) (вантажоодержувач) направлена партія горішку коксового (вантаж вологий. Волога 16,5 %) у вагоні № 56541303 за залізничною накладною № 46780185.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 2 ст.307 Господарського кодексу України договір перевезення викладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням сторонами перевізного документа.
Отже, між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору перевезення.
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). (ст.920 Цивільного кодексу України).
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. (ч.1 ст.924 Цивільного кодексу України).
Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч.1-3 ст. 314 Господарського кодексу України).
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. (ст.2 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457).
Відповідно до ст.6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, визначають порядок оформлення перевізних документів, форми бланків перевізних документів та їх зміст.
На кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) (п. 1.1. Правил оформлення перевізних документі)
Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни (п.1.3. Правил оформлення перевізних документі)
За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі недостачі вантажу в розмірі вартості вантажу, якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України).
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. (п.129 Статуту).
Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р. затверджено Правила складання актів (стаття 129 Статуту) (далі - Правила складання актів).
При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1. Правил складання актів).
Комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин (п. 2. Правил складання актів).
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (п. 3. Правил складання актів).
Комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів (п. 8. Правил складання актів).
Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці (п. 10. Правил складання актів).
З вищевикладеного вбачається, що підставою для матеріальної відповідальності залізниці є належним чином складений станцією залізниці комерційний акт або акт загальної форми.
Відповідно до накладної № 46780185 маса вантажу в вагоні № 56541303 - 47 800 кг, тара - 22 000 кг.
Вагон № 56541303, який прибув по залізничній накладній № 46780185 був виданий вантажоотримувачу - АТ «Запорізький завод феросплавів» відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акта № 460005/859 від 05.06.2019 (а.с. 9-10).
Згідно з комерційним актом № 460005/859 від 05.06.2019 (а.с. 9-10) при зважуванні на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача (№ 0141 огляд - перевірка 24.05.2019) вагону № 56541303 виявилось за документом у вагоні значиться: тара 22 000/23 000 кг, нетто 47 800 кг. Фактично виявилось: брутто 67300 кг, тара з документу 22 000 кг, нетто 45 300 кг, що менш документу на 2500 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкою, вище рівня бортів 10 см. Вантаж маркований двома повздовжніми смугами, що відповідає перевізному документу. Маркування порушене: праворуч виїмка над 1 люками довжиною 160см, шириною 250см, глибиною 20-30 см, над 7-ми люками довжиною 150 см, шириною 280 см, глибиною 10-20 см. Відсутній вантаж у вагоні поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездвірний, люка закриті, просипу вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінились.
Позивач вважає, що недостача вантажу виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути вартість недостачі вантажу із вирахуванням норми природної втрати в сумі 12 174,56 грн., що і є причиною спору.
Згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч.1-3 ст.314 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.23 Закону України від "Про залізничний транспорт" перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. (ст.110 Статуту).
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за недостачу - у розмірі дійсної вартості. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (п.114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (п. 115 Статуту).
Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.
Отже, з урахуванням норми природної втрати (2 %), відповідальна недостача вугілля під час перевезення у вагоні № 56541303 становить (2500-956) 1 544 кг або 1, 544 т.
Згідно з рахунком фактурою № ДМ300007521 від 04.06.2019 (а.с. 11) вартість 1 тони відвантаженого горішку коксового становить 7 870,81 грн. без ПДВ.
(1, 544 т-16,5% вологи) х 7870,81грн. + ПДВ=12 174,56 грн.
Враховуючи викладене, вартість недостачі, виявленої у вищезазначеному вагоні, з урахуванням норми природної втрати, складає 12 174,56 грн.
Відповідно до ст. 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Заперечення відповідача спростовується матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 102,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код ВП 40081237) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код 00186542) 12 174,56 грн. вартості нестачі вантажу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя І.В. Мілєва