вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" березня 2020 р. Справа № 910/14322/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попікової О.В.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2019
у справі № 910/14322/19 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення заборгованості у розмірі 10523,61 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2019 у справі №910/14322/19 задоволений позов Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (надалі позивач) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі відповідач/скаржник) про стягнення 10523,61 грн. заборгованості.
Відповідач, не погоджуючись із прийнятим у даній справі судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована приписами параграфу § 1 та § 3 статті 47 Угоди про міжнародне вантажне сполучення, з огляду на які відповідач наголошує на порушенні з боку позивача претензійно-позовної процедури, що унеможливлює право звернення до суду із даною позовною заявою. При цьому відповідач наголошує на тому, що задовольнивши позовні вимоги, суд І інстанції фактично скоротив 180 денний строк на розгляд перевізником претензії від 16.04.2019, та вийшов за межі наданих законодавством повноважень. Подання позову до закінчення наданого перевізнику строку на розгляд претензії, є порушення права останнього на розгляд та надання відповіді на претензію, що є підставою для відмови у позові. Наведеним обставинам не була надана належна правова оцінка судом І інстанції, і як наслідок, рішення суду про задоволення позову підлягає скасуванню.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2020р. відкрито апеляційне провадження у справі №910/14322/19. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2019р. у справі №910/14322/19 вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Надано учасникам справи строк на подання відзиву та відповіді на відзив.
Згідно з ч. 1 статті 12, ч. 1 статті 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 3 статті 12, ч. 1 статті 247 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 10523,61 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вагонів за залізничною накладною №48433056. Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням залізницею терміну доставки вантажу за договором перевезення за накладною №48433056, перевищення терміну доставки складає 3 доби, що є підставою для застосування неустойки у розмірі 18% провізної плати відповідно до статті 45 Угоди про міжнародне вантажне сполучення (далі за текстом - УМВС).
Як було встановлено судом І інстанції та підтверджено матеріалами справи 06.12.2017 між Приватним акціонерним товариством Авдіївський коксохімічний завод, м. Авдіївка та Компанією MERTRADE spol s r.o. був укладений контракт №862/17, за умовами якого позивач зобов'язався поставити Компанії бензол сирий кам'яновугільний марки БС та марки БС-1.
19.02.2019 на виконання контракту №862/17 від 06.12.2017 зі станції Авдіївка (Донецька залізниця) вантажовідправником - Приватним акціонерним товариством Авдіївський коксохімічний завод на адресу отримувача СВС с.р.о. Вояни 07672, Словацька республіка - 7672 для фірми ДЕЗА, а. с., станція призначення: Вояни, Словацька республіка ЖСР, прикордонні станції переходів: 381104 Ужгород, 168708 Матьовце, відповідно до накладної №48433056 було відправлено вантаж у вагоні (цистерні) № 51255958 УЗ.
Вантаж за накладною №48433056 був переданий отримувачу (СВС с.р.о. ВОЯНИ 07672, Словацька республіка, для фірми ДЕЗА - 04.03.2019, про що у графі 27 зазначеної накладної був проставлений відповідний календарний штемпель станції ВОЯНИ про прибуття.
Враховуючи перевищення терміну доставки на 3 доби, 16.04.2019 на адресу відповідача була направлена претензія №11/08/70 з вимогою про сплату неустойки на суму 10707,20 грн.
Позивач зазначаючи про неотримання відповіді на претензію у визначені у статтею 47 УМВС строки, звернувся із позовом до АТ "Українська залізниця" про стягнення неустойки у розмірі 10523,61 грн. за 3 доби перевищення доставки вантажу.
У відповідності до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч. 1 статті 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. За змістом статті 307 ГК України, статті 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до вимог статті 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Разом з тим, статтею 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, передбачено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення. Отже, оскільки перевезення вантажу за накладною здійснювалось у міжнародному сполученні, а тому до даних правовідносин застосовуються положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 року (далі - УМВС), яка являє собою міжнародну угоду про пряме вантажне сполучення між станціями, які відкриті для вантажних операцій у внутрішньому залізничному сполученні країн, яка розроблена і діє в рамках організації співпраці залізниць (ОСЖД), членом якої є і Україна. УМВС є чинною з 01.11.1951 для УРСР, а для України УМВС є чинною з 05.06.1992 та відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" та "Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів".
Отже, міжнародні перевезення вантажу здійснюються відповідно до правил міжнародних договорів, які відповідно до приписів статті 9 Конституції України та статті 10 ЦК України, є частиною національного законодавства України та підлягає застосуванню до спірних правовідносин. У постанові Кабінету Міністрів України №246 від 03.04.1993р. Про угоди щодо міжнародного залізничного вантажного та пасажирського сполучення зазначено, що у зв'язку з прийняттям Державної адміністрації залізничного транспорту України до Організації співдружності залізниць та її приєднанням до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Угоди про міжнародне залізничне пасажирське сполучення залізницям, морським пароплавствам, вантажовідправникам і вантажоодержувачам України забезпечити виконання цих угод.
Відповідно до параграфу § 1 статті 3 УМВС ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні. Параграфом § 1 статті 14 УМВС передбачено, що у відповідності з договором перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу.
Відповідно до параграфу § 3 статті 14 УМВС укладення договору перевезення підтверджується накладною. За умовами параграфів 2, 3 статті 24 УМВС строк доставки вантажу визначається, виходячи з наступних норм: для контейнерів - 1 доба на кожні розпочаті 150 км; для інших відправлень - 1 доба на кожні розпочаті 200 км. Строк доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу. Параграфами 5, 7 статті 24 УМВС визначено, що перебіг строку доставки вантажу розпочинається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі отримувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповна доба вважається повною. Строк доставки вважається дотриманим, якщо вантаж прибув на станцію призначення до спливу строку доставки і перевізник повідомив отримувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу в розпорядження отримувача. Порядок повідомлення отримувача визначається національним законодавством, що діє в місці видачі вантажу.
Як встановлено судом І інстанції та підтверджено матеріалами справи, днем фактичного укладення між сторонами договору перевезення є 19.02.2019 року, термін доставки вантажу розпочався 20.02.2019 року та складав 10 діб, що розрахований шляхом ділення загальної відстані доставки вантажу - 1601 км на кожні розпочаті 200 км та додавання однієї доби на операції, пов'язані з відправленням вантажу. При цьому вагон №51255958 УЗ прибув на станцію Ужгород 03.03.2019, відповідно до відмітки в графі 34 накладної "відмітки про слідування пограничних станцій" цей вагон було передано на станцію Матьовце 03.03.2019. У графі 27 зазначеної накладної був проставлений відповідний календарний штемпель станції ВОЯНИ про те, що вантаж був переданий отримувачу СВС с.р.о. ВОЯНЬІ 07672, Словацька республіка - 7672 для фірми ДЕЗА, а. с. - 04.03.2019, і відповідно фактичний термін доставки вантажу за накладною №48433056 перевищує встановлений параграфами 2, 3, 5, 7 ст. 24 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення термін доставки на 3 доби.
Параграфом 1 статті 45 УМВС визначено, що якщо перевізником не був дотриманий строк доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 термін доставки вантажу, перевізник сплачує відшкодування за перевищення строку доставки у вигляді неустойки. Згідно параграфу 2 статті 45 УМВС розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, та величини (тривалості) перевищення терміну доставки і розраховується, як відношення перевищення терміну доставки (в добах) до загального терміну доставки, а саме: 6% провізної плати при перевищенні терміну доставки не зверху однією десятою загального терміну доставки; 18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше за одну десяту, але не понад три десятих загального терміну доставки; 30% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше трьох десятих загального терміну доставки.
Судом встановлено, що відстань перевезення зазначена у графі 38 залізничної накладної №48433056 та складає 1601 км, отже, термін доставки вантажу повинен становити 10 діб, згідно з розрахунком: 1601 км : 200 км = 8,005 = 9 діб + 1 (1 доба на операції, пов'язані з відправленням вантажу) = 10 діб.
Як вбачається з матеріалів справи, вантаж за залізничною накладною №48433056 був відправлений 19.12.2018 зі станції Авдіївка ДОН та прибув на станцію призначення Вояни ЖСР лише 04.03.2019, і відповідно загальний термін доставки становить 13 діб.
За наведених обставин апеляційна інстанція погоджується з висновками суду І інстанції щодо недотримання залізницею (договірним перевізником) терміну доставки вантажу за договором перевезення - залізничною накладною № 48433056, перевищення терміну доставки вантажу становить 3 доби, що становить три десяті загального строку доставки (3 доби перевищення строку доставки : 10 діб нормативного строку доставки = 0,3).
Отже, вимога про стягнення штрафу за вказане порушення заявлена позивачем правомірно, а розрахунок штрафу у розмірі 10523,61 грн. є правильним, враховуючи розмір коефіцієнту штрафу за порушення строку доставки вантажу 18%, та розмір провізної плати, яка становить 58464,50 грн. (графа 49 залізничної накладної). Наведені обставини не заперечувались відповідачем у апеляційній скарзі.
Щодо доводів, наведених у апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, направлена позивачем претензія №11/08/70 від 16.04.2019 про сплату штрафу за порушення терміну перевезення отримана відповідачем відповідно до пояснень сторін 23.04.2019.
Згідно з § 7 статті 46 УМВС залізниця зобов'язана протягом 180-денного строку з дня отримання претензії розглянути її, надати відповідь особі, що заявила претензію, та при повному або частковому її визнанні сплатити такій особі суму, що належить до сплати.
Отже, враховуючи встановлений Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення строк на розгляд претензії (180 днів), а також день отримання відповідачем претензії №11/08/70 від 16.04.2019 - 23.04.2019, останній день строку розгляду даної претензії є 20.10.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була отримана судом 15.10.2019, а 21.10.2019 прийнята до розгляду та відкрито провадження у даній справі, про що судом була постановлена відповідна ухвала від 21.10.2019.
Приписами статті 4 ГПК України гарантовано право на звернення до господарського суду. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. (ч. 1 статті 176 ГПК України).
Відкриття провадження у даній справі 21.10.2019, за умови спливу 180 денного строку на отримання відповіді на претензію 20.10.2019 та відсутності жодного доказу результатів розгляду відповідачем даної претензія у строк, визначений у § 7 статті 46 УМВС (зокрема у період як до відкриття провадження у даній справі, так і саме 21.10.2019), наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги щодо порушення його права на розгляд та надання відповіді на претензію.
Посилання відповідача стосовно того, що суд І інстанції фактично скоротив 180 денний строк на розгляд перевізником претензії від 16.04.2019 визнаються апеляційним судом юридично неспроможними, оскільки право пред'явлення претензії та позову до перевізника належить відправнику та одержувачу, а на останнього покладено обов'язок у досить тривалий строк (180 днів) розглянути іі та дати відповідь, що відповідачем зроблено не було.
Разом з тим залізниця скористалась своїм правом як щодо надання відзиву на позовну заяву, доводам якого судом І інстанції була надана оцінка, так і правом на подання апеляційної скарги. Доводів щодо відсутності порушень з боку Залізниці, а також не згоди останньої як щодо нарахування штрафу, так щодо його розміру, апеляційна скарга не містить.
Згідно § 3 статті 47 УМВС позов може бути пред'явлений якщо перевізник не дав відповідь на претензію в строк, встановлений для розгляду претензії або якщо на протязі строку розгляду претензії перевізник повідомив про відхилення претензії повністю або частково.
Апеляційна інстанція вважає безпідставним посилання відповідача на порушення його права на розгляд та надання відповіді на претензію внаслідок подання позову до закінчення наданого перевізнику строку на розгляд претензії за умови встановлення того факту, що на час відкриття провадження у справі (21.10.2019) та на час вирішення даного спору по суті 20.12.2019), такий строк сплив (20.10.2019 - останній день відповіді на претензію), а обов'язок щодо надання якої (відповіді) самим відповідачем не виконано. Доказів щодо сплати ним суми штрафу у розмірі 10523,61 грн. суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2019 у справі №910/14322/19.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2019р. у справі №910/14322/19 залишити без задоволення
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2019р. у справі №910/14322/19 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови суду складено та підписано - 30.03.2020.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков