ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
30 березня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/363/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Бєляновського В.В., Богатиря К.В.
Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.03.2020 (про відмову у відкритті провадження у справі)
по справі № 916/363/20
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»
до Private limited liability company «VO- PARTNER» s.r.o (Олд Грунті, 9- Б,Братислава,Словацька Республіка)
про визнання договору недійсним.
суддя суду першої інстанції: Літвінов С.В.
місце винесення ухвали: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2020 у відкритті провадження у справі №916/363/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Private limited liability company «VO-PARTNER» s.r.o. про визнання недійсним договору - відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Українське дунайське пароплавство» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області про відмову у відкритті провадження від 06.03.2020 по справі №916/363/20; прийняти клопотання про відстрочення сплати судових витрат до розгляду та задовольнити його; прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження; скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області про відмову у відкритті провадження від 06.03.2020 по справі №916/363/20 та передати справу №916/363/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Private limited liability company «VO-PARTNER» s.r.o. про визнання Договору №106 TUR від 14.02.2019 недійсним з моменту його укладення, на розгляд Господарського суду Одеської області.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає наступне.
По-перше: відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно із частиною другою 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».
Згідно приписів ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання апеляційних скарг на ухвалу суду встановлена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року становить 2102,00 гривень.
Колегією суддів встановлено, що за подання апеляційної скарги скаржнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2102, 00 грн., проте, скаржником не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому порядку розмірі.
Разом з апеляційною скаргою Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на те, що всі рахунки підприємства знаходяться в арешті відповідно до постанови заступника начальника Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в рамках виконавчого провадження ВП №61042422, а отже у зв'язку з чим позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання відповідної апеляційної скарги.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
За змістом положень статті 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)").
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом. До того ж, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
У свою чергу, скаржник в обґрунтування заявленого клопотання не надав будь - яких доказів того, що у нього на момент подання апеляційної скарги відсутні кошти, для сплати судового збору, та доказів, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору, та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду апеляційної скарги до прийняття постанови у справі.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
За таких обставин, клопотання Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.03.2020 у справі № 916/363/20 задоволенню не підлягає.
По-друге: відповідно до пункту 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.
Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Разом із цим, до апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» додано копію накладної про відправлення апеляційної скарги Private limited liability company «VO- PARTNER» s.r.o (Олд Грунті, 9- Б,Братислава,Словацька Республіка). Проте, скаржником не надано до апеляційної скарги опису вкладення, що є порушенням вимог приписів статті 259 ГПК України.
Згідно із частиною другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 234, 256, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.03.2020 у справі № 916/363/20- відмовити.
2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.03.2020 у справі № 916/363/20 - залишити без руху.
2. Встановити Приватному акціонерному товариству «Українське Дунайське пароплавство» строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. та листа з описом вкладення про направлення апеляційної скарги відповідачу Private limited liability company «VO- PARTNER» s.r.o (Олд Грунті, 9- Б,Братислава,Словацька Республіка)- протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно статті 235 ГПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Бєляновський В.В.