79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" березня 2020 р. Справа №914/2136/19
Західний апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.
Суддів: Кордюк Г.Т.
Кравчук Н.М.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, б/н від 19.02.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/706/20 від 20.02.2020),
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.02.2020, суддя Яворський Б.І., (повний текст ухвали складено 11.02.2020),
у справі №914/2136/19,
за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Акціонерного товариства “Оксі Банк”, м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ЛКП “Рембуд”, м. Львів
про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення,
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.02.2020 зупинено провадження у справі №914/2136/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/167/20.
20 лютого 2020 року на вказану ухвалу суду поступила апеляційна скарга Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, б/н від 19.02.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/706/20 від 20.02.2020).
Апелянт зазначив, що вважає ухвалу суду першої інстанції безпідставною та необгрунтованою. Вказує, що суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, а на думку апелянта, в суду було достатньо матеріалів, щоб дослідити ці обставини в даній справі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти її задоволення, при цьому вказав, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків та належним чином дослідив всі обставини справи. При цьому зазначив, що між сторонами у справі існує різне трактування правовідносин, тому АТ «Оксі Банк» звернувся до господарського суду із двома позовними вимогами до Управління комунальної власності ДЕР ЛМР за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Львівської міської ради та ЛКП «Рембуд»: 1) про визнання договору суборенди № 1 від 29.01.2010 договором оренди; 2) зобов'язання укласти договір оренди на новий термін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22 січня 2020 р. відкрито провадження у справі №914/167/20. Відтак, результат розгляду справи № 914/167/20 впливатиме на оцінку доказів у даній справі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, б/н від 19.02.2020, на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.02.2020 у справі № 914/2136/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Акціонерного товариства «Оксі Банк» про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір суборенди від 24 січня 2014 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер» та Публічним акціонерним товариством «ОКСІ БАНК», припинив свою дію 01.08.2019 одночасно з первинним договором оренди №17 від 30.07.2004, у зв'язку з чим позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» із нежитлових приміщень на пл. Галицькій, 15 у м.Львові, загальною площею 91,7 кв.м.
Клопотання про зупинення провадження у справі обґрунтоване тим, що між сторонами у справі існує різне трактування правовідносин, тому АТ «Оксі Банк» звернувся до господарського суду із двома позовними вимогами до Управління комунальної власності ДЕР ЛМР за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Львівської міської ради та ЛКП «Рембуд»: 1) про визнання договору суборенди № 1 від 29.01.2010 договором оренди; 2) зобов'язання укласти договір оренди на новий термін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22 січня 2020 р. відкрито провадження у справі №914/167/20. Відтак, результат розгляду справи № 914/167/20 впливатиме на оцінку доказів у даній справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пов'язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 4, 6 ст.75 ГПК України).
Предметом спору у справі №914/2136/19 є усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення, оскільки договір, на підставі якого банк користувався приміщенням, припинив свою дію, і відсутні підстави для того, щоб відповідач знаходився у ньому. Натомість, у справі 914/167/20 АТ "Оксі Банк" просить визнати договір суборенди договором оренди та зобов'язати УКВ ДЕР ЛМР укласти договір оренди на новий термін. Тому дані справи є пов'язані.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позиція відповідача зводиться до того, що договір суборенди №1 від 29.01.2010 повинен був трансформуватися у договір оренди. Позивач, навпаки, заперечує таку обставину. Із долученої до клопотання про зупинення провадження у справі ухвали по справі №914/167/20 вбачається, що власне дані обставини є предметом спору у згаданій справі. Крім того, у справі №914/167/20 банк заявив до управління ще одну вимогу - зобов'язати укласти договір оренди на новий термін.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи №914/2136/19 суд не може встановлювати та оцінювати обставини наявності/відсутності підстав для укладення договору на новий термін та зобов'язати його укласти внаслідок обмеженості предмету позову та певної черговості розгляду позовних вимог.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на апелянта.
керуючись ст.ст. 86, 252, 255, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, б/н від 19.02.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/706/20 від 20.02.2020), залишити без задоволення,
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.02.2020 у справі № 914/2136/19 - без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Кравчук Н.М.