30.03.2020 м.Дніпро Справа № 904/867/20
Суддя Центрального апеляційного господарського суду Чус О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020р., яка набрала законної сили 11.03.2020, суддя Ніколенко М.О., у справі №904/867/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 16 700 528,48 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020р. у справі повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" позовну заяву і додані до неї документи.
Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати ухвалу господарського суду, матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.
Згідно п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України “Про судовий збір” № 3674-VІ від 08 липня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до під.7 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011р. №3674-VI за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 2102,00 грн.
Отже, за подання даної апеляційної скарги заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
До апеляційної скарги апелянтом не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку. Проте, скаржником заявлено клопотання щодо відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст.7,8 Закону України "Про судовий збір" до винесення апеляційний судом рішення по справі. Вказане клопотання обґрунтоване скрутним фінансовим та майновим станом скаржника, відсутністю обігових коштів на банківських рахунках для здійснення будь-яких витрат.
Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У даному випадку на заявника апеляційної скарги не поширюються приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Відповідно, судовий збір повинен бути сплачений апелянтом в установленому законом порядку та розмірі.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
При цьому право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України").
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Отже, обставини, наведені скаржником, як підстава для відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими та не є, з урахуванням положень Закону України "Про судовий збір", підставою для задоволення клопотання у даному випадку.
За таких обставин, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, залишається без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків.
Якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020р. у справі №904/867/20 - залишити без руху.
Повідомити скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, у строк не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя О.В. Чус