30 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3835/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» в місті Харкові,
на ухвалу Господарського суду Харківської області
(суддя - Добреля Н.С.)
від 12.12.2019
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Зубченко І.В., судді - Білецька А.М.,Чернота Л.Ф.)
від 25.02.2020,
у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» в місті Харкові,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурнія»,
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ " Державний експортно - імпортний банк України" в м. Харкові звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Сатурнія", в якій просило: звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 68112714 від 13.06.2012 року, а саме на нежитлову будівлю, літ. "Б-2", цегла, загальною площею 793,2 кв.м.; нежитлова будівля, літ. "В-1". метал, загальною площею 313,2 кв.м.: нежитлова будівля, літ. "Г-1", цегла, загальною площею 266,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Чуваська, будинок 6; - визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - нежитлової будівлі, "Б-2", цегла, загальною площею 793,2 кв.м.; нежитлова будівля, літ. "В-1". метал, загальною площею 313,2 кв.м.: нежитлова будівля, літ. "Г-1", цегла, загальною площею 266,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Чуваська, будинок 6, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.11.2019 позовну заяву залишено без руху, встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - дев'ять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: зазначення ціни позову у відповідності до п. 3 ч. 3 ст.162 ГПК України; надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (виходячи із ціни позову); зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; доказів направлення на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви з додатками з описом вкладення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі №922/3835/19 на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернуто позовну заяву АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Харкові, до відповідача ТОВ "Сатурнія" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі №922/3835/19.
Дослідивши вказану касаційну скаргу, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) зазначено, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, повернув позовну заяву на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником у повному обсязі не було усунуто недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, в частині сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (виходячи із ціни позову).
Згідно з частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, а наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Тобто, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Суди встановили, що у цій справі вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки направлена на задоволення вимог позивача за кредитною угодою №68111N5 від 28.10.2011, що додатково свідчить про майновий характер заявлених позовних вимог. До того ж, вимога про звернення стягнення на предмет застави визначена у вартісному еквіваленті згідно іпотечного договору №68112714 від 13.06.2012, отже вимога позивача має визначену і погоджену сторонами оцінку вартості майна і не може розглядатися як вимога немайнового характеру.
У касаційній скарзі заявник посилається на правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 23.01.2018 у справі №2-340/461/16-ц. Проте відповідно до висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17 позовні вимоги про звернення стягнення на заставне майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи з розміру грошових вимог позивача. Отже висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру, суперечать наведеному вище у цій постанові, тому з огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду визнала за необхідне відступити від них.
Отже, позивачем мав бути сплачений судовий збір за подання позовної заяви, виходячи із вартості предмету іпотеки.
Згідно з частинами 4, 6 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку про повернення АТ «Державний експортно - імпортний банк України» в особі філії АТ «Державний експортно - імпортний банк України» в місті Харкові його позовної заяви.
Згідно з частиною другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 08.02.2020) у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Державний експортно - імпортний банк України» в особі філії АТ «Державний експортно - імпортний банк України» в місті Харкові на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі №922/3835/19, у зв'язку з необґрунтованістю касаційної скарги, оскільки правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/3835/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» в місті Харкові на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» в місті Харкові на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі №922/3835/19 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді І. Кондратова
І. Ткач