30 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/1671/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 ,
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя - Горбасенко П.В .)
від 11.10.2019,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Майданевич А.Г., судді - Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)
від 12.02.2020,
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс»
про визнання недійсним правочину із внесення коштів до статутного капіталу,
16.03.2020 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №911/1671/19 до суду касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 08.02.2020), згідно з яким у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 08.02.2020) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №911/1671/19, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу.
Також касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п п. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру визначена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року в розмірі 1921,00 грн.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлю-ються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній з 15.12.2017).
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач в касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №911/1671/19 та передати справу на новий розгляд.
Враховуючи вимоги касаційної скарги, при подачі цієї касаційної скарги остання повинна була сплатити судовий збір у розмірі 3 842,00 грн (200 % від (1921,00 грн (1 немайнова вимога)).
Проте, до касаційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв'язку з несплатою судового збору, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 3 842,00 грн.
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №911/1671/19 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Л. Стратієнко